Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-593/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2013 р. м. Київ К/9991/11699/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012

у справі № 2а-593/11/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Алвінет ЛТД»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача, Шевченківська районна державна адміністрація у

м. Києві

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012, частково задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Алвінет ЛТД» (надалі - відповідач, ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД») про припинення юридичної особи ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД», визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» та анулювання реєстрації ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» як платника податку на додану вартість з моменту реєстрації. Припинено юридичну особу ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД». В решті позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не надали письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації Гордієнко В.І. 28 лютого 2007 року зареєстровано ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД», про що видано свідоцтво серії А01 № 128905.

ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою відділу статистики у Шевченківському районі міста Києва № 5026.

Довідкою ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 26.03.2007 № 100030786 підтверджується, що відповідач є платником податку на додану вартість.

Під час аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача позивачем встановлено, що ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» здійснювало підприємницьку діяльність з порушенням вимог законодавства, оскільки його засновник ОСОБА_5 жодного стосунку до створення підприємства немає, нікого на створення підприємства не уповноважувала. На підставі цього позивач дійшов висновку про те, що правочин, вчинений у формі створення установчих документів ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» та державної реєстрації названого підприємства, є нікчемним. Серед іншого, відповідачем було встановлено, що позивач понад один рік не подає до органів державної податкової служби необхідну податкову звітність.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі нормативні акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 104 Кодексу до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Пункт 17 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» встановлює право податкових органів звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» свідчить про те, що законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації суб'єктів господарювання. Наведене свідчить про правильність позиції судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД».

Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно дійшли висновку про відсутність у позивача, як органу державної податкової служби, права на звернення до суду з позовом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість як за ініціативою платника податків, так і за ініціативою податкового органу, приймається самим податковим органом.

Порядок анулювання передбачено Положенням про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 .

Відповідно до п. 25 вказаного Положення свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Оскільки суд не може підміняти собою компетентний державний орган, уповноважений на прийняття відповідного рішення, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відмовили у задоволенні вимоги позивача про анулювання реєстрації ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» як платника податку на додану вартість з моменту реєстрації.

Водночас, задовольняючи позов в частині припинення юридичної особи відповідача, суди діяли правомірно, виходячи з наступного.

Так, згідно із статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є, зокрема, провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Таким чином, органи державної податкової служби вправі звертатись з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання такою особою протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно із законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Оскільки довідкою від 10.05.2011 № 120/1504/10/15-474 позивачем підтверджено неподання ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» понад рік звітності з податку на прибуток, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про необхідність задоволення позову в частині припинення юридичної особи ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД».

З огляду на викладене, правильність позиції судів попередніх інстанцій при винесенні судових рішень доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 у справі № 2а-593/11/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Пилипчук Н.Г. (підпис) Шипуліна Т.М.