Постанова

від 16.07.2013 по справі 910/76/2013

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 910/76/2013 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), суддівДунаєвської Н.Г., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі№ 910/76/2013 господарського суду міста Києва за позовомДепартаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації дотовариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" простягнення 4 982 401, 00 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Коліушко Є.В., дов. від 23.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" про стягнення 4 982 401, 00 грн. неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів про закупівлю товарів за державні кошти № 068/11/70 від 16.11.2011р. та № 074/11 від 05.12.2011р. прострочив поставку товару, у зв'язку з чим зобов'язаний відповідно до умов договорів сплатити позивачу неустойку: штраф та пеню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013р. (суддя Цюкало Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено.

При цьому місцевий господарський суд, керуючись ст.ст. 221, 613 ЦК України виходив з того, що у даній справі з боку позивача наявне прострочення кредитора, оскільки позивач всупереч умов укладених між сторонами у справі договорів та вимог чинного законодавства не надав своєчасно відповідачу замовлення-заявки на постачання товару (апаратури, що є джерелом іонізучого випромінювання), несвоєчасно повідомив відповідача про місце поставки товару, тобто не виконав свого обов'язку від якого залежав обов'язок відповідача поставити товар, а відтак, відповідач згідно ст. 538 ЦК України обґрунтовано утримувався від виконання свого обов'язку поставити товар за договорами протягом відповідного періоду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013р. змінено, резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" на користь Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації штрафні санкції за договором від 05.12.2011р. в розмірі 34 315, 08 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" на користь Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації 443, 40 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 236,77 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даній справі з боку позивача наявне прострочення кредитора відповідно до вимог ст.ст. 221, 613 ЦК України лише по виконанню зобов'язань за договором № 068/11/70 від 16.11.2011р., а до правовідносин за договором № 074/11/70 від 05.12.2011р. ст. 613 ЦК України не може бути застосована, оскільки умови вказаного договору передбачали місце поставки товару, а тому необхідність в направленні позивачем заявок відповідачу щодо погодження місця поставки була відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача лише штрафні санкції за період порушення виконання відповідачем договірних зобов'язань зі своєчасної поставки товару з 14.06.2012р. по 20.06.2012р. (з моменту отримання відповідачем від позивача замовлень-заявок на постачання товару з повідомленням місця поставки (14.05.2012р.) + 30 днів, передбачених п. 7.3.1. по дату поставки останньої частини товару) та з розрахунку вартості товару, недопоставленого станом на 14.06.2012р.

В касаційній скарзі Департамент охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позову. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 16.11.2011р. між Головним управлінням охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" ( постачальник, відповідач) укладено договір № 068/11/70 про закупівлю товарів за державні кошти (далі за текстом - договір № 068/11/70), згідно умов якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації № 1, що є додатком до цього договору, а замовник - прийняти та оплатити такі товари.

Згідно п. 1.3. договору та Специфікації № 1 предметом договору є:

1) стаціонарний універсальний рентгенодіагностичний комплекс на 3 робочих місця: система рентгенодіагностична універсальна Luminos RF Classic (2 штуки);

2) ренгендодіагностичний комплекс з системою цифрової рентгенографії: система рентгенографічна MULTIX Swing (4 штуки);

3) монітор нагляду за станом матері і дитини: фетальний монітор FМ20 (20 штук);

4) апарат для штучної вентиляції легень Shangrila 530 (1 штука).

Відповідно до п. 3.1. ціна договору склала 8 716 000, 00 грн.

Згідно з п.п. 5.2. та 5.3 договору № 068/11/70 термін поставки товару до 31.12.2011р.; місце поставки товарів - Установи, підпорядковані Івано-Франківській області, підпорядковані замовнику (зазначаються у письмових замовленнях з боку замовника).

05.12.2011р. між Головним управлінням охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" ( постачальник) укладено договір № 074/11 про закупівлю товарів за державні кошти (далі за текстом - договір № 074/11), згідно умов якого та специфікації до нього постачальник зобов'язався поставити замовнику "33.10.01 устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне: "Апарат рентгенівський пересувний С-арочний Агсаdis Varic", зазначений в Специфікації №1, що є додатком № 1 до цього договору, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п.3.1. ціна договору № 074/11 склала 1 500 000, 00 грн.

Згідно з п.п. 5.2. та 5.3 договору № 074/11 термін поставки товару до 31.12.2011р.; місце поставки товарів - м. Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 91, Обласна клінічна лікарня.

Пунктами 4.1. вказаних договорів сторони між собою погодили, що замовник здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару, яка здійснюється з урахуванням вимог Постанови КМУ № 1404 від 09.10.2006р., відповідно до суми коштів, які надаються Замовнику для забезпечення оплати договору на закупівлю.

На виконання умов пункту 4.1. договорів, позивач 15.12.2011р. та 28.12.2011р. здійснив оплату товару в сумі 1 500 000, 00 грн. за договором № 074/11 від 05.12.2011р. згідно платіжного доручення № 4 від 05.12.2011р. та в сумі 8 716 000, 00 грн. за договором № 068/11/70 від 16.11.2011р. згідно платіжного доручення № 5 від 28.12.2011р.

На виконання умов договору № 068/11/70 відповідачем було здійснено поставку товару позивачу наступним чином:

- 26.12.2011р. поставлено товар (фетальний монітор FМ20 в кількості 20 штук) на загальну суму 560 000, 00 грн. згідно видаткової накладної № 126 від 26.12.2011р.;

- 27.12.2011р. поставлено товар (апарат для штучної вентиляції легень Shangrila 530 (1 штука) на загальну суму 100 000, 00 грн. згідно видаткової накладної № 129 від 27.12.2011р.;

- 28.03.2012р. поставлено товар (систему ренгенографічну MULTIX Swing в кількості 4 штук) на загальну суму 2 200 800, 00 грн. згідно видаткової накладної № 43 від 28.03.2012р.;

- 25.05.2012р. поставлено товар (систему рентгенодіагностичну універсальну Luminos RF Classic в кількості 2 штук) на загальну суму 4 800 000, 00 грн. згідно видаткової накладної № 71 від 25.05.2012р.;

- 20.06.2012р. поставлено останню частину товару, передбаченого договором № 068/11/70, (систему рентгенографічна MULTIX Swing в кількості 4 штук) на загальну суму 1 055 200, 00 грн. згідно видаткової накладної № 86 від 20.06.2012р.

На виконання умов договору № 074/11 відповідач 13.04.2012р. відповідно до видаткової накладеної № 53 від 13.04.2012р. здійснив поставку позивачу обумовленого вказаним договором товару - апарату ренгенівського пересувного С-арочного Агсаdis Varic в кількості 1 шт. на загальну суму 1 500 000, 00 грн.

Пунктами 7.3.1. договорів № 068/11/70 та № 074/11 встановлено, що при порушенні поставки товару на строк більший ніж 30 днів постачальник сплачує на користь замовника штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен прострочений день поставки товару.

Відповідно до п. 7.3.2. обох договорів, сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від обов'язку здійснити поставку товару та сплатити на користь "Замовника" пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день пропуску строку його поставки понад термін, вказаний в пункті 7.3.1. розділу VII Договорів.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначає, що товар, який був предметом вказаних договорів, був поставлений відповідачем позивачу в повному обсязі, однак з порушенням строків поставки, обумовлених договорами, у зв'язку з чим, на думку позивача, у відповідача виник обов'язок сплати штрафних санкцій, передбачених договорами.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у даній справі договори є договорами поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення містить і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.. 610 ЦКС України).

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Частинами 2, 3 статті 221 ГК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, договори № 068/11/70 від 16.11.2011р. та № 074/11 від 05.12.2011р. про закупівлю товарів за державні кошти були укладені між сторонами у даній справі за результатами проведення конкурсних торгів та у відповідності до документації конкурсних торгів на закупівлю "33.10.01 Устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне", затвердженої 10.10.2011р. головою комітету з конкурсних торгів ГУОЗ Івано-Франківської обласної державної адміністрації Рудко І.В., та "33.10.01 Устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (Пересувний С-арочний рентген-апарат)", затвердженої 11.11.2011р. головою комітету з конкурсних торгів ГУОЗ Івано-Франківської обласної державної адміністрації Мельник Р.М.

Пунктом 2 розділу 6 "Укладання договору про закупівлю" тендерної документації визначено істотні умови, які обов'язково мають бути включені до договору про закупівлю. Так, зокрема, в розділі "Поставка товару" договору обов'язково повинно бути зазначено наступне: "Строк (термін) поставки товару__робочі дні після замовлення. Поставка товару здійснюється партіями згідно замовлення. Місце поставки товару - згідно умов документації конкурсних торгів", а в розділі "Відповідальність сторін": "Термін постачання товару починається з моменту направлення Замовником заявки на товар".

Крім того пунктом 5.3. Договору № 068/11/70 від 16.11.2011р. сторони між собою погодили місце поставки (передачі) товару - Установи Івано-Франківської області, підпорядковані замовнику, що зазначаються у письмових замовленнях з боку замовника.

Пунктом 5.3. Договору № 074/11 від 05.12.2011р. визначено, що місцем поставки товару є м. Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 91, Обласна клінічна лікарня.

За положеннями статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Таким чином, врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що замовник (позивач) як в тендерній документації, так і в договорі № 068/11/70 самостійно визначив основну умову щодо строку поставки товару - направлення Замовником письмового замовлення/заявки на товар постачальнику, тобто визначив свій обов'язок направити постачальнику замовлення на товар з визначенням місця поставки (передачі) такого товару.

Натомість, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, умови договору № 074/11 від 05.12.2011р. передбачали конкретне місце поставки товару: м. Івано-Франківськ, вул. Федьковича, 91, Обласна клінічна лікарня, а тому необхідність в направленні позивачем заявок відповідачу щодо погодження місця поставки за вказаним договором була відсутня.

Однак, судом апеляційної інстанції на підставі аналізу тендерної документації та умов договорів №068/11/70 та 074/11 було також вірно встановлено, що поставка відповідачем товару за договорами була нерозривно пов'язана з його монтажем, який повинен був здійснюватись інженерами сервісного центру ДП "Сіменс Україна" одразу ж після його поставки, а отже замовник повинен був завчасно попередити відповідача про місце поставки товару та готовність приміщення до його монтажу.

Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про своєчасне повідомлення замовником відповідача про готовність приміщень, обумовлених вказаними договорами, до монтажу обладнання - предмету вказаних договорів.

Крім того, відповідно до п. 10.1. Наказу МОЗ України № 54 від 02.02.2005р. "Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України" постачання підприємствам промислових і медичних рентгенапаратів, радіоізотопних приладів будь-яких типів (груп) та інших джерел, що не звільнені від санітарного нагляду, здійснюється за замовленнями-заявками, погодженими з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Згідно з п. 10.4. вказаного наказу передача з одного підприємства в інше будь-яких ДІВ, у тому числі зразків після опромінення в реакторі або на прискорювачі, допускається тільки за замовленнями-заявками, погодженими з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України за місцем перебування як підприємства, що передає, так і підприємства, що приймає. Після цього відповідно до п. 10.5. Наказу документація на передачу за замовленнями-заявками оформлюється в двох примірниках бухгалтерією підприємства, що передає ДІВ.

Відповідно до п. 1.22. Наказу МОЗ України № 294 від 04.06.2007р. "Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур" придбання та передача рентгенівських апаратів і устаткування в інші установи чи заклади здійснюється за замовленням-заявкою на постачання джерел іонізуючого випромінювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що вказані накази МОЗ регулюють в тому числі й відносини поставки (передачі) джерел іонізуючого випромінювання (які були предметами поставки за Договорами) між суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У зв'язку з вищевикладеним судами попередніх інстанцій встановлено, що замовлення-заявки на поставку джерел іонізуючого випромінювання від 06.12.2011р., передбачені умовами тендерної документації, умовами договору № 068/11/70, п.10.1. Наказу МОЗ України № 54 від 02.02.2005р. та п.1.22. Наказу МОЗ України № 294 від 04.05.2007 були надіслані позивачем відповідачу лише 11.05.2012р. та отримані останнім 14.05.2012р., що підтверджується поштовим конвертом з відповідними датами та роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" про отримання листа відповідачем, що відповідає штрих-коду, зазначеному на поштовому конверті з заявками-повідомленнями.

Таким чином суди прийшли до вірного висновку, що обов'язок замовника надати постачальнику вищевказану документацію, від якого залежав обов'язок відповідача поставити товар, не було виконано позивачем своєчасно (до 31.12.2011р. - в строк поставки за договорами), а відтак відповідач обґрунтовано утримувався від виконання свого обов'язку поставити товар за договорами № 068/11/70 та № 074/11 протягом періоду до надання позивачем замовлень-заявок та підтвердження готовності приміщень до монтажу.

При цьому твердження позивача про вчасне надіслання відповідачу замовлень не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому до уваги колегією суддів касаційної інстанції не приймається.

При цьому слід зазначити, що пунктом 5.3. договору № 068/11/70 сторони визначили, що місцем поставки товару є Установи Івано-Франківської області, підпорядковані замовнику, проте не конкретизували які саме, а відтак відсутність у постачальника відомостей щодо місця поставки товару унеможливило виконання останніми обов'язку з поставки товару, чим спростовується твердження позивача про наявність у постачальника такої можливості.

Посилання позивача на п. 3 ч. 1 ст. 532 ЦК України, згідно якого, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено в договорі, виконання провадиться, зокрема за місцем виготовлення або зберігання товару, якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання, колегія суддів вважає безпідставним та до уваги не приймає, оскільки місце поставки товару було встановлено, хоча і не конкретизовано, сторонами в п. 5.3. договору, а обов'язок з визначення конкретного місця поставки товару за умовами договору покладено саме на замовника.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанції, що у спірних правовідносинах з боку позивача наявне прострочення кредитора відповідно до вимог ст.ст. 221, 613 ЦК України по виконанню зобов'язань за договорами № 068/11/70 від 16.11.2011р. та № 074/11 від 05.12.2011р.

При цьому, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції прострочення кредитора за договором № 068/11/70 мало місце до 14.05.2012р. - до дати отримання відповідачем відповідних замовлень-заявок із зазначенням місця поставки товару.

У зв'язку з цим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо наявності з боку відповідача порушення строків поставки товару за договором № 068/11/70 протягом періоду з 14.06.2012р. по 20.06.2012р. (з моменту отримання відповідачем від позивача замовлень-заявок на постачання товару з повідомленням місця поставки (14.05.2012р.) +30 днів, передбачених п. 7.3.1 договору, по дату поставки останньої частини товару) та з розрахунку вартості товару, що був недопоставлено станом на 14.06.2012р. - 1 055 200, 00 грн., що тягне за собою стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених умовами договору № 068/11/70.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 230 ГК України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 7.3.1. обох договорів встановлено, що при порушенні поставки товару на строк більший ніж 30 днів постачальник сплачує на користь замовника штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен прострочений день поставки товару.

Відповідно до п. 7.3.2. договорів сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від обов'язку здійснити поставку товару та сплатити на користь "Замовника" пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день пропуску строку його поставки понад термін, вказаний в пункті 7.3.1. розділу VII Договорів.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскільки відповідач порушив строк поставки товару, (мало місце прострочення відповідачем виконання зобов'язання), то суд апеляційної інстанції, провівши власний розрахунок сум штрафу та пені, розмір яких склав 2 656, 08 грн. та 31 656, 00 грн. відповідно, правомірно задовольнив позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 34315, 08 грн. за період прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з 14.06.2012р. по 20.06.2012р.

Таким чином оскаржувана Департаментом охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013р. змінено, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції за договором від 05.12.2011р. в розмірі 34 315, 08 грн., а в іншій частині позову відмовлено відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Решта доводів, викладених позивачем в касаційній скарзі не заслуговують на увагу, з огляду на те, що вони зводять до оцінки та встановлення обставин справи, що не є відповідно до ст. 111-7 ГПК України компетенцією суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі № 910/76/2013 - без змін.

Стягнути з Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації (76004, м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21, іденифікаційний код 02012875) до спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211254700007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код за ЄДРПОУ 38004897, код класифікації доходів бюджету 22030004, код банку отримувача 820019) 34 410, 00 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста десять гривен) судового збору, несплаченого за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Дунаєвська

С. Самусенко