Рішення

від 11.02.2013 по справі 910/76/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/76/2013 11.02.13

За позовом Департамент охорони здоров"я Івано-Франківської обласної держаної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група"

про стягнення 4982401 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Коліушко Є.В. за довіреністю.

В судовому засіданні 11.02.2013, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Головне управління охорони здоров"я Івано-Франківської обласної держаної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова медична група" про стягнення 4982401 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2013. порушено провадження у справі № 910/76/2013, розгляд справи призначено на 24.01.2013.

21.01.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, зокрема відзив на позов, яким проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

В судове засідання призначене на 24.01.2013 представники сторін з'явились.

Представник позивача заявив клопотання про заміну назви сторони, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовні заяві та надав свої пояснення по суті спору.

На підставі ст. 25 ГПК України суд задовольняє клопотання представник позивача про зміну назви з Управління охорони здоров"я Івано-Франківської обласної держаної адміністрації на Департамент охорони здоров"я Івано-Франківської обласної держаної адміністрації

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві та надав свої пояснення по суті спору.

В судовому засіданні судом було здійснено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2013.

В судове засідання призначене на 11.02.2013 представник відповідача з'явився та надав заперечення на акт взаєморозрахунків.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В задоволені клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом вважає за необхідне повідомити наступне.

Зважаючи на те, що розгляд справи вже по суті відбувся, представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2013 надав документи, які судом були долучені до матеріалів справи суд вважає, що позивач мав час для надання додаткових доказів.

Так, враховуючи необхідність розгляду справи у встановлений ст. 69 ГПК строк, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ

05.12.11 між Головним управлінням охорони здоров'я Івано-франківської обласної державної адміністрації, як замовником, та ТОВ «Нова медична група», як постачальником, укладено договір 074/11 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір 1).

16.11.11 між Головним управлінням охорони здоров'я Івано-франківської обласної державної адміністрації, як замовником, та ТОВ «Нова медична група», як постачальником, укладено договір 068/11 про закупівлю товарів за державні кошти (далі - договір 2).

Відповідно до п. 5.2. договорів 1 та 2 строк (термін) поставки товару постачальником становить до 31 .12. 11.

04.01.12 замовником направлено претензію постачальнику на поставку товару № 12/14-3/60, у відповідь на яку останній зазначив, що у зв'язку з великою кількістю виробничих замовлень на заводі-виробника, а також в зв'язку з різдвяними святами, протягом яких завод -виробник не працював, поставка товару договорами 1 та 2 має бути виконана орієнтовно в середині лютого 2012 року, про що їх поінформовано компанією-виробником.

30.01.12 змовником повторно направлено претензію пстачальнику на поставку твару № 180/14-2/60 із нарахуванням неустойки, у відповідь на яку останній зазначив, що затримка у поставці товару зумовлена виною виробника та наголосив про ненадання змовником підтвердження щодо готовності приміщення до монтажу постачає мого обладнання .

15.03.12 замовником знову направлено претензію постачальнику на поставку товару № 460/14-2/60 із нарахуванням неустойки, у відповідь на яку останній зазначив про необхідність надання замовником дозвільних документів, погоджених з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

У подальшому товар був поставлений відповідачем позивачу у повному об'ємі, проте останній вважає, що відповідач порушив строки його поставки обумовлені договором.

Відповідно до п. 7.3.1. договорів 1 та 2 при порушенні поставки товару на строк більший ніж 30 днів постачальник сплачує на користь замовника штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен прострочений день поставки товару.

Відповідно до п. 7.3.2. договорів 1 та 2 сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від обов'язку здійснити поставку овару та сплатити на користь „Замовника" пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день пропуску строку його поставки понад термін, вказаний в пункті 7.3.1. розділу VII цього Договору.

Враховуючи викладене позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок сплати штрафних санкцій за договорами 1 та 2 у зв'язку із простроченням терміну поставки товару.

В свою чергу відповідно до умов договорів 1 та 2 відповідач зобов'язався поставити позивачу медичне обладнання, в тому числі апаратуру, яка є джерелом іонізуючого випромінювання.

Апаратура, яка не являлась джерелом іонізуючого випромінювання була поставлена відповідачем позивачу 26.12.11 та 27.12.11 згідно наявних в матеріалах справи накладних.

Водночас, згідно тендерної документації на підставі якої укладались договори 1 та 2 поставка товару здійснюється на підставі замовлень встановленої форми направлених відповідачу з боку позивача.

В свою чергу позивач повідомив відповідача про місця поставки товару лише 14.03.12.

До того ж всупереч зазначеним у вказаних повідомленнях відомостях вказані приміщення не були підготовлені для монтажу обладнання, про що були складені відповідні листи, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до п. 10.1. Наказу МОЗ України від 02.02.05 № 54 постачання підприємствам промислових і медичних рентген-апаратів, радіоізотопних приладів будь-яких типів (груп) та інших джерел, що не звільнені від санітарного нагляду, здійснюється за замовленнями-заявками, погодженими з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Згідно вимог п. 1.22 Наказу МОЗ України від 04.06.07 № 294 придбання та передача рентгенівських апаратів і устаткування в інші установи чи заклади здійснюється за замовленням-заявкою на постачання джерел іонізуючого випромінювання.

В свою чергу замовлення-заявки на постачання джерел іонізуючого випромінювання були отримані відповідачем лише 14.05.12.

Таким чином суд вважає що в даному випадку згідно вимог, ст.ст. 221, 613 ЦК України, з боку позивача наявне прострочення кредитора.

Крім того, враховуючи вищенаведене, позивач для одержання від відповідача товару за договорами 1 та 2 зобов'язаний був надати останньому вищевказану документацію, проте не виконав дану вимогу, а відтак не виконав свого обов'язку від якого залежав обов'язок відповідача поставити товар.

Подальше поставлення відповідачем позивачу товару за договорами 1 та 2 за умов невиконання вказаного обов'язку, жодним чином не виключає факту обов'язковості його невиконання та настання відповідних юридичних наслідків.

В свою чергу, що нормативно-правові акти, які є обов'язковими для застосування до певних правовідносин мають застосовуватись їх учасниками незалежно від закріплення їх положень у відповідних угодах в силу вимог ст. 6 ЦК України.

Таким чином відповідач законно утримувався від виконання свого обов'язку щодо поставки товару за договорами 1 та 2 протягом відповідного періоду в силу вимог ст. 538 ЦК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.В. Цюкало

Повне рішення складено 18.02.2013