Рішення

від 11.07.2013 по справі 905/3260/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.2013р. Справа № 905/3260/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», м.Донецьк

про стягнення 39 085,17грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Єлісєєва В.О. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Миргородський м'ясокомбінат», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс», м.Донецьк про стягнення 39085,17грн., з яких: основний борг в сумі 27699,14грн., штраф в сумі 10710,05грн., пеня в сумі 563,33грн., 3% річних в сумі 112,65грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №360113 від 01.12.12р.; протокол розбіжностей; видаткові накладні №223 від 15.01.13р., №504 від 28.01.13р., №812 від 08.02.13р. та №636 від 01.02.13р.

Ухвалою від 13.05.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3260/13.

28.05.13р. від позивача надійшло клопотання, в якому позивач підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі.

18.06.13р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з боку покупця не відбулося порушення умов договору та підстави для застосування відповідальності у вигляді фінансових санкцій до відповідача відсутні, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

08.07.13р. від позивача надійшов лист №50 від 05.07.13р., в якому позивач, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, просить стягнути з відповідача штраф, пеню та 3% річних. При цьому, заява про зменшення позовних вимог позивачем не надана, отже суд здійснює розгляд справи за позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27699,14грн., штрафу в сумі 10710,05грн., пені в сумі 563,33грн., 3% річних в сумі 112,65грн.

В судовому засіданні 11.07.13р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01.12.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат» постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (покупець) укладений договір поставки №360113, за яким постачальник зобов'язується систематично доставляти та передавати у власність покупцю м'ясну сировину (товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату за неї на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Предметом поставки є м'ясо свинини та яловичини охолоджене та заморожене, а також субпродукти першої, другої категорії та інші м'ясопродукти (п.1.2 договору).

Ціна товару, що постачається є договірною і встановлюється відповідно до погоджених покупцем і постачальником замовлень. Погоджена ціна на товар вказується в накладних на кожну партію і містить в собі податок на додану вартість. Загальна вартість договору складається з вартості усіх поставок за період дії договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.12.12р.) оплата за товар проводиться покупцем на умовах відтермінування платежу на строк до 10 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або сплати в касу постачальника.

Загальна сума договору визначається як сума проданого товару по видатковим накладним на протязі дії договору (п.4.2 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до його повного виконання сторонами (п.10.1 договору).

Договір поставки №360113 від 01.12.12р. та протокол розбіжностей від 01.12.12р. підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1 та 3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних №223 від 15.01.13р., №504 від 28.01.13р., №812 від 08.02.13р. та №636 від 01.02.13р. покупцем отримано товар на суму - 35699,14грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець здійснив часткову оплату отриманого товару суму 8000,00грн. Даний факт підтверджується копією виписки банку від 28.01.13р.

Відповідач у відзиві на позов висловив заперечення щодо нарахування фінансових санкцій на підставі того, що на його думку договір поставки №360113 від 01.12.12р. діє до 01.12.13р., у зв'язку з чим строком виконання зобов'язань покупця є кінцевий термін дії договору або момент пред'явлення вимоги постачальником до покупця. Відповідач вважає, що з боку покупця не відбулося порушення умов договору та підстави для застосування відповідальності у вигляді фінансових санкцій до відповідача відсутні.

Згідно з частиною 7 статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до договору оплата товару здійснюється на умовах відтермінування платежу на строк до 10 календарних днів.

Відтермінування платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару.

Отже, після отримання продукції у відповідача виникло зобов'язання з її оплати.

Після спливу 10 днів з дати поставки права позивача були порушені, внаслідок несплати відповідачем заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим з першого дня прострочення позивач мав право нараховувати фінансові санкції.

З огляду на викладене, посилання відповідача на ненастання строку виконання зобов'язання за договором поставки №360113 від 01.12.12р. безпідставні.

12.03.13р. позивач направляв відповідачу вимогу №15 від 11.03.13р., в якій просив в семиденний строк перерахувати борг в сумі 27699,14грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Миргородський м'ясокомбінат».

Однак, на час подання позову до суду заборгованість в сумі 27699,14грн. відповідачем не сплачена.

28.05.13р. відповідач повідомив суд про оплату вищезазначеного боргу, в підтвердження чого надав платіжне доручення №4269 від 23.05.13р. на суму 27699,14грн.

Враховуючи, що основний борг в сумі 27699,14грн. відповідачем погашений, провадження у справі в частині стягнення зазначеної суми підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення строку виконання відповідачем грошового обов'язку з погашення заборгованості за поставлений товар підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

На підставі зазначеного, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 563,33грн.

За приписами ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до первинної редакції п.7.5 договору за несвоєчасну оплату товару, який поставлений, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня розраховується від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення поставки але не більше ніж вартість товару за замовленням.

Однак, відповідно до протоколу розбіжностей до договору, п.7.5 викладений в наступній редакції: «у разі недотримання терміну поставки товару, без повідомлення, покупець має право вимагати від постачальника сплати штрафу у розмірі 4% від вартості непоставленого товару».

Судом встановлено, що підписана сторонами остаточна редакція договору не містить умови про стягнення пені за прострочку оплати товару, отже стягнення з відповідача пені є безпідставним, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 112,65грн. за період з 15.01.13р. по 22.03.13р.

Однак, відповідно до наданого розрахунку, сума за накладною №223 від 15.01.13р. зазначена невірно, строк настання оплати, встановлений договором з урахуванням протоколу розбіжностей, позивачем не врахований.

З огляду на викладене, суд самостійно здійснив розрахунок 3% річних з урахуванням десятиденного строку, наданого відповідачу для здійснення оплати.

За розрахунком суду з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 112,65грн. за період з 26.01.13р. по 22.03.13р.

Відповідно до п.7.6 договору за несвоєчасну оплату товару який поставлений, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми несплаченого в строк товару.

На підставі викладеного, позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 10710,05грн., нарахований на заборгованість за кожною накладною.

Під час судового розгляду справи №905/3260/13 судом встановлений факт несвоєчасної сплати вартості отриманої продукції, з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем штрафу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

З огляду на невірне зазначення в розрахунку суми накладної №504 від 28.01.13р., він є арифметично невірним, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково - в сумі 10709,75грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 10709,75грн. та 3% річних в сумі 112,65грн. обґрунтовані, документально доведені, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки основний борг оплачений відповідачем після подачі позову до суду, судові витрати пропорційно цієї частини позовних вимог покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 546, 547, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Припинити провадження по справі №905/3260/13 в частині стягнення основного боргу в сумі 27699,14грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат» до Комунального підприємства «Простір» про стягнення 39085,17грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтезпродсервіс» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.74; поштова адреса: 83001, м.Донецьк, вул.Ходаковського, 5; ЄДРПОУ 32397777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат» (юридична адреса: 01015, м.Київ, вул.Лаврська, буд.9, корпус 19; фактична адреса: 37600, Полтавська область, м.Миргород, вул.Хорольська, 46Б; поштова адреса: 16500, Чернігівська область, м.Бахмач, вул.Б.Хмельницького, 23; ЄДРПОУ 38389143) штраф у розмірі 10709,75грн.; 3% річних в сумі 112,65грн.; судовий збір в сумі 1695,69грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.07.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.07.13р.

Суддя Г.В. Захарченко