Постанова

від 28.11.2006 по справі 9/754пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О

В А

Іменем

України

28.11.06                                                                                

Справа № 9/754пн-ад

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за

позовом

Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області

до Приватного підприємства «Квадро Л», м. Лисичанськ

Третя особа -державний реєстратор Лисичанської міської ради

про

визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи

в присутності представників:

від

позивача -Леонова З.Є. - гл. держ. подат. інсп., довіреність № 9223/10 від

10.08.06., Перунін В.М. - в.о. заст. нач. ВОБ, довіреність № 13219/10 від

10.11.06; Кляченко А.О. - зав. сект. ДПА в Луган. обл., довіреність №  13218/10 від 10.11.06.,

від відповідача -  Холод

С.М., довіреність № 06/01-1 від 01.06.06.,

від 3-ї особи -Утенкова Л.І., державний реєстратор, дов. №

3111-02/16 від 30.10.06.

Суть спору: позивачем заявлені

вимоги про визнання недійсним запису від 19.07.05р. реєстр. НОМЕР_3 про

державну реєстрацію ПП «Квадро Л», код 33537822, та припинення юридичної особи

ПП «Квадро Л».

У судовому засіданні позивач доповнив позов вимогою про накладання

арешту на рахунок підприємства.

Відповідач, ПП «Квадро

Л», проти позову заперечує та посилаючись на ч. 2 ст. 38 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 247 ГК

України, вважає, що позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність

порушень, допущених власником при реєстрації підприємства.

Крім того, відповідач вважає, що надані позивачем пояснення та акт

перевірки від 02.10.06р. не можуть бути достатніми підставами для визнання

запису про державну реєстрацію ПП «Квадро Л»не дійсним, а висновок позивача про

те, що підприємство було створене на підставну особу -ОСОБА_1. і діяльність

цього підприємства має протиправний характер, є необґрунтованим та не

відповідає дійсності.

Представник відповідача надав суду оригінал (копії -до справи)

довіреності (посвідчену приватним нотаріусом Лисичанського міського

нотаріального округу ОСОБА_2), якою засновник ОСОБА_1. уповноважив директора

ТОВ «Словенія»ОСОБА_3. або ОСОБА_4. представляти його інтереси в усіх установах

та організаціях стосовно реєстрації приватного підприємства і договору

НОМЕР_1., укладеного між ПП «Квадро Л»(підписаний ОСОБА_1.) та ТОВ «Словенія».

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача,

суд

в с т а н о в и в:

Відповідач, ПП «Квадро Л», зареєстрований в якості суб'єкта

господарювання виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 19.07.05р. за

реєстраційним НОМЕР_3 та зареєстрований як платник податків в ДПІ м.

Лисичанська 22.07.05р. 

Згідно статутних документів ПП «Квадро Л»створено засновником

ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1. пояснив, що фінансово-господарською діяльністю

підприємства з моменту реєстрації ніколи не займався, не мав наміру та

можливості сплачувати податки та збори, підприємство зареєстрував за

винагороду.

Актом від 02.10.06р., складеним фахівцями Лисичанського ВПМ УПМ

ДПА в Луганській області встановлено, що ПП «Квадро Л»за юридичною адресою,

зазначеною в статутних документах, не знаходиться.

На думку позивача, ОСОБА_1. зареєстрував підприємство з порушенням

чинного законодавства, у т.ч. податкового.

Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», підставами для постановлення

судового рішення щодо припинення юридичної особи є, зокрема, визнання недійсним

запису про проведення державної реєстрації з порушенням закону, допущені при

створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Оцінивши доводи позивача, відповідача і надані докази, суд дійшов

висновку про наступне.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво -це самостійна,

ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що

здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення

економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 65 ГК України управління підприємством

здійснюється відповідно до його установчих документів… Власник здійснює свої

права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені

ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих

документів.

Відповідач надав суду документи, які спростовують твердження

позивача про те, що засновник ОСОБА_1. не мав наміру здійснювати господарську

діяльність підприємства та волевиявлення ОСОБА_1 не було направлене на

створення підприємства з метою зайняття підприємницькою діяльністю:

·          оригінал

довіреності (посвідчену приватним нотаріусом Лисичанського міського

нотаріального округу ОСОБА_2), якою засновник ОСОБА_1. уповноважив директора

ТОВ «Словенія»ОСОБА_3. або ОСОБА_4. представляти його інтереси в усіх установах

та організаціях стосовно реєстрації приватного підприємства;

·          договір

НОМЕР_1., укладений між ПП «Квадро Л»(підписаний ОСОБА_1.) та ТОВ «Словенія».

Крім того, у матеріалах справи містяться копії розпорядження

засновника ОСОБА_1 НОМЕР_2. про створення ПП «Квадро Л»за адресою: АДРЕСА_1,

про затвердження статуту підприємства та призначення його директором. Пунктом 6

цього розпорядження засновник надав доручення директору ТОВ ВТФ

«Словенія»ОСОБА_3 здійснити державну реєстрацію цього підприємства, реєстрацію

його у податковому органу тощо, наказ НОМЕР_4 на призначення директором

підприємства ОСОБА_5.

Матеріали справи містять, понад інше, письмові пояснення

приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 22.11.06р., які також спростовують доводи

позивача.

До правоохоронних органів від засновника підприємства ОСОБА_1 не

поступало жодної скарги про те, що на нього тиснули або погрожували задля

створення підприємства.

Представник відповідача у судовому засіданні надав копію пояснень

засновника ОСОБА_1. від 27.11.06р., тобто на час розгляду справи, які також

спростовують доводи позивача та раніше надані податковому органу пояснення.

Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців", який набрав чинності з 1 липня 2004

року, визначені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення

юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема такими

підставами є:

1) визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації

через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна

усунути;

2) провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам,

або такої, що заборонена законом;

3) невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної

особи вимогам закону;

4) неподання протягом року органам державної податкової служби

податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

5) наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність

юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Інших підстав щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з

банкрутством юридичної особи, ніж викладених вище, законодавством не

передбачено.

Суд вважає, що позивач не надав доказів того, що при реєстрації ПП

«Квадро Л»відбулися порушення закону, допущені при створенні юридичної

особи, які не можна усунути або інших обставин, за якими позовні вимоги

підлягають задоволенню.

Крім цього, суд вважає, що позивачем необґрунтовано залучено

державного реєстратора Лисичанської міської ради в якості третьої особи,

оскільки державний реєстратор, здійснивши спірну реєстрацію, мав бути залучений

в якості відповідача.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у

судовому засіданні, в  якому закінчився

розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та

повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде

виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158

- 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.            У задоволенні

позову відмовити.

Постанова  набирає законної

сили після  закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, 

встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку

заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 29.11.2006р.

Про апеляційне оскарження рішення 

суду  першої  інстанції спочатку  подається 

заява.  Обґрунтування  мотивів 

оскарження  і вимоги до суду

апеляційної інстанції  викладаються  в 

апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне 

оскарження  та  апеляційна 

скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної 

інстанції  через суд  першої 

інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне 

оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом

десяти днів з дня її проголошення,  а в

разі   складення   постанови 

у  повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу -  з  дня 

складення  в  повному 

обсязі. Апеляційна  скарга  на 

постанову  суду першої інстанції

подається протягом  двадцяти  днів 

після  подання  заяви  

про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може 

бути  подана  без 

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя                                                                              

А.Г.Ворожцов