Ухвала

від 02.07.2013 по справі 810/183/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/183/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Федорова Г.Г.

суддів: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

За участю секретаря: Каленюк О.Ю.

представника позивача: Проход Ю.В.

представника відповідача: Горбатенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати незаконними дії Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС щодо визнання у висновках акту перевірки від 02.10.2012 № 422/15-2/36158895 заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період березень - квітень 2012 року та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 № 0022241502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агроглобсервіс» зареєстроване як юридична особа 01.03.2010 року ідентифікаційний номер 36158895, як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ Київської області ДПС, є платником податку на додану вартість.

Протягом періоду з 12.09.2012 р по 25.09.2012 р. посадовими особами Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (поточного) періоду за березень, квітень 2012 року, за результатами якої було складено Акт від 02.10.2012 р. №422/15-2/36158895.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агроглобсервіс» вимог п. 200.1. ст. 200 п. 187.1 ст. 187 ПК України.

На підставі Акту від 02.10.2012 р. №422/15-2/36158895 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0022241502, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 452 731,25 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з п. 20.1.5 ст.20 ПК України надано право органам державної податкової служби вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що інвентаризація не проводилась, а тому відповідач не міг дійти висновку про повну реалізацію ТМЦ протягом березня-серпня 2012 року, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.5 п 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 12.09.2012 р. №5023/10/15-2 (том І а.с.73) просив створити комісію для проведення інвентаризації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ході проведення перевірки посадові особи ТОВ «Агроглобсервіс», не створили комісію щодо проведення інвентаризації ТМЦ та не ознайомили працівників Бориспільської ОДПІ зі складом такої комісії та наказом про проведення інвентаризації.

Колегія суддів зазначає, що в ході проведення перевірки працівники Бориспільської ОДПІ здійснили візуальний огляд складського приміщення позивача за адресою вказаною у договорі оренди від 11.11.11 р. №3 (том І а.с. 10).

Крім того, при проведенні перевірки позивачем не надано відповідачу жодних документів на підтвердження руху товарів по складу та їх наявності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що відсутність у позивача ТМЦ на складі свідчить про повну їх реалізацію протягом березня-серпня 2012 року.

Відповідно до пп. 6.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агроглобсервіс» займається оптовою торгівлею фруктами та овочами.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Відповідно до п. 1. ПсБО № 9 «Запаси» це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Одним із основних принципів організації бухгалтерського обліку в оптовій торгівлі є звітність матеріально-відповідальних осіб в установлені строки та ведення аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерії та в місцях їх зберігання.

Облік товарів в оптових підприємствах відбувається на рахунку 28 "Товари", зокрема на субрахунку 281 "Товари на складі", на якому ведуть облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, тощо.

Згідно наданої підприємством до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за березень 2012 року на початок періоду залишок товарів на складі становив 2 219 803,24, дебетовий оборот склав 7 094 969,01, загальне надходження товарів на склад протягом березня 2012 року становить 5 603 286,20 грн.

Залишок товарно-матеріальних цінностей станом на кінець періоду (березень 2012 року) згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 становив 3 585 445, 20 грн., сума реалізації товарів складає 3 276 750, 00 грн.

А тому, колегія суддів приходить до висновку про завищення позивачем суми від'ємного значення та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року на 192 179,00 грн., квітень 2012 року - на 170 006,00 грн.

Згідно п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду( п.200.3 ст.200).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - суми податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200).

Згідно з податковою декларацією з додатками (вх. № 9058914164 від 27.09.2012 року) за серпень 2012 року, ТОВ «Агроглобсервіс» задекларовано позитивне значення об'єкта оподаткування у сумі 511 582, 00 грн.

Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 497 058,0 грн., (рядок 24 декларації за попередні періоди ) за даними перевірки становить 134 873,0 грн., рядок 25 за даними декларації становить 14 524,0 грн., за даними перевірки - 376 709,0 грн.,

Тому колегія суддів приходить до висновку, що мало місце порушення позивачем п.200.1 ст.200 п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення за березень 2012 року та квітень 2012 року,із заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року на 192 179,00 грн., квітень 2012 року - на 170 006,00 грн., а тому відповідач вірно встановив, що в діях позивача мало місце заниження підприємством показників р. 25 декларації за серпень 2012 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправністьрішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує протии адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що підтверджували б факт протиправності винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст виготовлено 08.07.2013

.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.