Ухвала

від 21.01.2014 по справі 810/183/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 року м. Київ К/800/37844/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р.

у справі № 810/183/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс» (далі - позивач, ТОВ «Агроглобсервіс») звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Бориспільська ОДПІ) про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «Агроглобсервіс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (поточного) періоду за березень, квітень 2012 року, за результатами якої було складено акт від 02.10.2012 р. №422/15-2/36158895.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 200.1. ст. 200, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення за березень 2012 року та квітень 2012 року, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року на 192 179,00 грн., квітень 2012 року - на 170 006,00 грн. та заниження р. 25 декларації за серпень 2012 року на суму ПДВ 362 185,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0022241502, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 452 731,25 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.5 п 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 12.09.2012 р. №5023/10/15-2 просив створити комісію для проведення інвентаризації.

В ході проведення перевірки посадові особи ТОВ «Агроглобсервіс» не створили комісію щодо проведення інвентаризації ТМЦ та не ознайомили працівників Бориспільської ОДПІ зі складом такої комісії та наказом про проведення інвентаризації.

Крім того, при проведенні перевірки позивачем не надано відповідачу жодних документів на підтвердження руху товарів по складу та їх наявності.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Відповідно до п. 1. ПсБО № 9 «Запаси» це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Одним із основних принципів організації бухгалтерського обліку в оптовій торгівлі є звітність матеріально-відповідальних осіб в установлені строки та ведення аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей в бухгалтерії та в місцях їх зберігання.

Облік товарів в оптових підприємствах відбувається на рахунку 28 «Товари», зокрема на субрахунку 281 «Товари на складі», на якому ведуть облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах, овочесховищах, тощо.

Згідно наданої підприємством до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за березень 2012 року на початок періоду залишок товарів на складі становив 2 219 803,24, дебетовий оборот склав 7 094 969,01, загальне надходження товарів на склад протягом березня 2012 року становить 5 603 286,20 грн.

Залишок товарно-матеріальних цінностей станом на кінець періоду (березень 2012 року) згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 становив 3 585 445, 20 грн., сума реалізації товарів складає 3 276 750, 00 грн.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - суми податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з податковою декларацією з додатками (вх. № 9058914164 від 27.09.2012 року) за серпень 2012 року, ТОВ «Агроглобсервіс» задекларовано позитивне значення об'єкта оподаткування у сумі 511 582, 00 грн.

Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 497 058,0 грн. (рядок 24 декларації за попередні періоди ), за даними перевірки становить 134 873,0 грн., рядок 25 за даними декларації становить 14 524,0 грн., за даними перевірки - 376 709,0 грн.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012 року на 192 179,00 грн. та квітень 2012 року на 170 006,00 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроглобсервіс» відхилити.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов