Рішення

від 10.07.2013 по справі 908/1754/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/45/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 Справа № 908/1754/13

за позовом Приватного підприємства "Техноальянс 2005" (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 6-а, кв. 115)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72)

про стягнення 55291 грн. 33 коп. основного боргу, 2076 грн. 09 коп. пені, 276 грн. 81 коп. річних процентів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Кравченко С.І., дов. № 10/06/2013 від 10.06.2013 р.

Відповідача - Гаркуша Л.І., дов. № 626890 від 28.12.2012 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 55291 грн. 93 коп. основного боргу, 2076 грн. 13 коп. пені, 1129 грн. 23 коп. річних процентів, 276 грн. 81 коп. процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Розгляд справи, призначений на 12.06.2013 р., відкладався до 03.07.2013 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.07.2013 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 10.07.2013 р.

В судому засідання 10.07.2013 р. позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 55291 грн. 33 коп. основного боргу, 2076 грн. 09 коп. пені, 276 грн. 81 коп. річних процентів.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 509, 854 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, в період з травня 2011 року по червень 2012 р. з відповідачем укладено наступні договори: № 20/2011/850 від 05.05.2011 р., № 20/2011/965 від 10.05.2011 р., № 20/2011/1348 від 20.06.2011 р., № 20/2011/1468 від 04.07.2011 р., № 20/2012/979 від 07.05.2012 р., № 20/2012/1284 від 12.06.2012 р., № 20/2012/1251 від 20.06.2012 р. Укладені сторонами договори містять ідентичний зміст, предмет поставки, строки оплати, відповідальність та інші умови. На виконання зазначених договорів та асортименту визначеного специфікаціями позивач поставив відповідачу продукцію - метало-ріжучий та слюсарно-монтажний інструмент на загальну суму 62224 грн. 54 коп. Товар отримано представником відповідача за довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач в порушення умов договорів зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав, оплативши лише частину отриманого товару в сумі 6932 грн. 61 коп. по терміну сплати 13.06.2012 р., та має заборгованість в розмірі 55291 грн. 33 коп., яку позивач просить стягнути. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 8.4 договорів позивач просить стягнути з відповідача 2076 грн. 09 коп. пені, нарахованої за період з 14.06.2012 р. по 01.04.2013 р. Також, згідно ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 276 грн. 81 коп. річних процентів, нарахованих за період з 14.06.2012 р. по 01.04.2012 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що в видаткових накладних, на які посилається позивач відсутні підпис особи, уповноваженої відповідачем на отримання переліченої у видатковій накладній продукції, й печатка підприємства. Відповідач вважає, що видаткові накладні виписано позивачем із порушенням чинного законодавства, оформлено в односторонньому порядку та пред'явлено суду як підставу виникнення заборгованості відповідача. Відсутність у видатковій накладній підпису одержувача та відтиску відповідної печатки підприємства -одержувача, не є свідченням виконання поставки належним чином, а тому вказані видаткові накладні не можуть вважатися належними доказами здійснення поставки. Крім того, відповідач зазначає, що пункт 4.3 договору передбачає наступний перелік товаросупровідних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна. Проте, позивач передав відповідачеві пакет документів на оплату із запізненням, що виключило можливість визначити дійсну дату їх отримання та відповідно спричинило прострочення оплати. Позивачем не враховано, що перебіг 35-денного строку оплати отриманої відповідачем продукції має обчислюватися з моменту надання постачальником повного пакету товаросупровідних документів.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що в період з травня 2011 р. по червень 2012 р. Приватним підприємством «Техноальянс 2005» (позивач у справі, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь» (відповідач у справі, покупець) укладено наступні договори поставки: № 20/2011/850 від 05.05.2011 р., № 20/2011/965 від 10.05.2011 р., № 20/2011/1348 від 20.06.2011 р., № 20/2011/1468 від 04.07.2011 р., № 20/2012/979 від 07.05.2012 р., № 20/2012/1284 від 12.06.2012 р., № 20/2012/1251 від 20.06.2012 р. За умовами вказаних договорів постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.1 договорів, яким передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів по п. 4.3 При відсутності вказаних документів строк розрахунків починається з моменту отримання повного пакету документів. Пунктом 4.3 договору передбачений наступний перелік товаросупроводжувальних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договорів за видатковими накладними № РН-0000066 від 19.04.2012 р., РН-0000067 від 19.04.2012 р., РН-0000068 від 19.04.2012 р., РН-0000074 від 08.05.2012 р., РН-0000080 від 18.05.2012 р., РН-0000081 від 18.05.2012 р., РН-0000097 від 08.06.2012 р., РН-0000112 від 12.07.2012 р., РН-0000113 від 12.07.2012 р., РН-0000114 від 12.07.2012 р., РН-0000128 від 09.08.2012 р., РН-0000129 від 09.08.2012 р., РН-0000147 від 12.09.2012 р., РН-0000148 від 12.09.2012 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 62224 грн. 54 коп., який отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреності серії ЯВЮ № 094872/1537 від 19.04.2012р., № 094873/1538 від 19.04.2012 р., № 094871/1535 від 19.04.2013 р., № 094606/2048 від 18.05.2012 р., серії ЯЖК № 712630/3523 від 08.08.2012 р., № 712634/3522 від 08.08.2012 р., № 712628/3521 від 08.08.2012 р., № 713780/4108 від 12.09.2012 р.

Як свідчить позивач, в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в розмірі 6932 грн. 61 коп. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 55291 грн. 33 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Що стосується доводів відповідача, викладених ним у відзиві на позов в обґрунтування заперечень, суд зазначає, що пунктом 4.3 договору визначено перелік документів, якими супроводжується поставка і при відсутності яких строк розрахунків переноситься до моменту їх отримання. Цим пунктом визначено, що постачальник надає покупцю супровідні документи: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну. Відповідачем заперечується факт своєчасного надання постачальником рахунків. Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6). За вимогами п.12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні. Таким чином, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність рахунку-фактури в пакеті товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем спірних рахунків. Відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає, та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів. Також суд зазначає, що до розгляду справи у господарському суді відповідачем зауважень щодо неотримання супровідних документів на поставлену продукцію не надавалось.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договорами термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору (п.5.1 договору). Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 55291 грн. 93 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 2076 грн. 09 коп., нарахованої за період з 14.06.2012 р. по 01.04.2013 р., позивач обґрунтовує п. 8.4 договорів, згідно до якого за прострочення оплати згідно п. 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені..

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок заявленої до стягнення пені в розмірі 2076 грн. 09 коп., здійснений позивачем за кожною накладною відповідно, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.1 договору поставки № 20/2011/1406 передбачено, що за неправомірне користування чужими коштами нараховуються річні проценти в розмірі 1%. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару, враховуючи умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає вимоги про стягнення річних процентів в сумі 276 грн. 81 коп., нарахованих за період з 14.06.2012 р. по 01.04.2013 р. відповідно за кожною поставкою, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

У зв'язку з ізменшенням розміру позовних вимог переплачена сума судового збору в розмірі 33 грн. 03 коп. підлягає поверненню позивачу, про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. 526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м.Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 72, ЄДРПОУ 00191230) на користь Приватного підприємства «Техноальянс 2005» (69002, м.Запоріжжя, вул. Запорізька, 6, кв. 115, ЄДРПОУ 33869430) 55291 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 33 коп. основного боргу, 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 09 коп. пені, 276 (двісті сімдесят шість) грн. 81 коп. річних процентів, 1687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 47 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 липня 2013 року.

Суддя І.А. Попова