Постанова

від 17.07.2013 по справі 39/183

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.07.2013 р. справа №39/183

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 30.05.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 04.06.2013р.) по справі№ 39/183 (суддя: Кучерява О.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АВ ЦЕНТР», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецька область простягнення заборгованості в розмірі 19' 412,41грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «АВ ЦЕНТР», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецька область (далі - «Відповідач») заборгованості в розмірі 19' 412,41грн.

Заявою від 10.04.2013р. позивач змінив підстави позову, а саме: обґрунтувавши виникнення предмету позову з договірних зобов'язань. Дана заява була прийнята судом першої інстанції, як правомірна у відповідності до статті 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2013 року у справі № 39/183 позов був задоволений у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості позовних вимог та правомірності заявлених сум.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

В апеляційній скарзі звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано факту не надання позивачем відповідачу по спірній поставці рахунку на отриманий товар, що унеможливлює настання початку перебігу строку для здійснення розрахунків.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Поважність причин не явки не повідомили.

Позивач надіслав відзив, у якому звернувся до суду з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами здійснена не була.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 14 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "АВ-центр" (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 15/826 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію (спец. одяг в асортименті), а Покупець зобов'язується відповідно до умов чинного договору прийняти цю продукцію (спец. одяг в асортименті) та оплатити її (пункт 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціни на продукцію (спец. одяг), яка є предметом даного договору, вказується в специфікаціях.

Сума договору становить 36' 576 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 2.2 договору).

Згідно із пунктом 7.2 договору, Продавець зобов'язується надати Покупцю разом з товаром наступні документи: рахунок, сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну (в накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції), податкову накладну.

Пунктами 1.2 та 6.1 передбачено, що найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови передачі вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами чинного договору.

Відповідно до п.9.2 договору, сторони погодились на застосування у прийманні продукції правил передбачених Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1965р. №П-7.

Згідно із пунктом 10.3 договору, Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 5 календарних днів від дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

Відповідно до специфікації №1 до договору, загальна вартість продукції становить 3657,60грн. (з ПДВ); базові умови поставки - FCA склад Продавця м.Донецьк; умови поставки - протягом 2-х днів з дня надання замовлення; умови оплати - 100% оплата.

Відповідно до специфікації №2 до договору, загальна вартість продукції становить 26943,71 грн. (з ПДВ); базові умови поставки - FCA склад Продавця м.Донецьк; умови поставки - протягом 5 календарних днів після надання замовлення; умови оплати - протягом 14 днів після поставки продукції на склад Покупця.

Відповідно до вищевказаних специфікацій, позивачем виписані рахунки № ДО-10259 від 15 серпня 2008 року на суму 20' 412,41 грн., № 10ДО-5909 від 16 травня 2008 року на суму 3' 657,60 грн., що складає загальну суму 24' 070,01грн. (а.с.13-14).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується накладними № ДО6001 від 16 травня 2008 року на суму 3657,60 грн. та № ДО12002 від 17 вересня 2008 року на суму 20' 412,41 грн. на загальну суму 24070,01грн..

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами особи відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Чернобай А.В., яка діяла на підставі довіреностей № 908991 від 16 травня 2008 року, №1165 від 17 вересня 2008 року.

Позивачем до матеріалів справи були надані докази, що підтверджують часткову оплату відповідачем отриманого товару згідно договору, а саме: реєстри проплачених документів від 15 липня 2008 року на суму 3657,60 грн. та від 02 лютого 2009 року на суму 1000,00 грн..

Тобто на день звернення позивача з позовом за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 19' 412,41 грн., яка останнім на день винесення рішення сплачена не була.

В обґрунтування вимог позову Позивач посилається на факт неналежного виконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 19412,41 грн..

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, тому спірні відносини, регулюються главою 54 розділом 3 Цивільного кодексу («ЦК») України.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.202 ГК України, яка кореспондується зі ст.. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно накладних підписаних та скріплених печатками підприємств, позивач поставив на адресу відповідача Товар, який був прийнятий відповідачем без зауважень та частково оплачений.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 (приймання продукції по кількості) здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні . Відповідач не заперечує проти отримання від позивача товару, однак Відповідних актів, з яких вбачалося б про відсутність певних документів чи доказів наявності будь-яких заперечень під час отримання товару (невідповідність товару за кількістю), у відповідності до цієї Інструкції, відповідачем не надано.

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Матеріали справи не містять доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання.

Тому суд вважає, що продукція за договором була поставлена відповідачем у відповідності до його умов та з усіма документами, визначеними у п.п.7.1 договору.

Оскільки, між сторонами існували договірні зобов'язання, які відповідач виконав не у повному обсязі, підтвердивши їх, зокрема, частковою оплатою, то цілком обґрунтованим є висновок місцевого суду, що за отриманий Товар у відповідача існує заборгованість у розмірі 19412,41 грн.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.2013 року по справі № 39/183 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСДО; 1-ДАГС