Ухвала

від 09.07.2013 по справі 825/1164/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1164/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова О.С. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Чернігівський хлібокомбінат «Коровай» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Чернігівський хлібокомбінат «Коровай» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 року №0000032200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 18 283 грн за основним платежем та 4571 грн за штрафними санкціями; від 02.01.2013 року №0000042200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 14627 грн за основним платежем та 3657 грн за штрафними санкціями.

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Чернігові ДПС подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у м.Чернігові проведено документальну виїзну позапланову перевірку ДП «Чернігівський хлібокомбінат «Коровай» ИРВ «Іюнь» щодо декларування в податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток на 2010 рік по взаємовідносинам з ПП «Еверест» за результатами якої складено акт від 20.12.2012 року № 2830/22/32194615, у якому зазначено виявлені під час перевірки порушення, зокрема:

-пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 18283 грн, в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 18 283 грн;

-пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 14 627 грн, в т.ч. за листопад 2010 року на суму 3877 грн, за грудень 2010 року на суму 10750 грн.

За результатами перевірки та на підставі доводів, викладених в акті перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення: від 02.01.2013 року № 0000032200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 18283 грн за основним платежем та 4571 грн за штрафними санкціями; від 02.01.2013 року № 0000042200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на подану вартість в розмірі 14627 грн за основним платежем та 3657 грн за штрафними санкціями.

Основними видами діяльності позивача є виробництво сухарів, печива, пирогів, тістечок тривалого зберігання, виробництво та хлібобулочних виробів оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами, виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів.

Для здійснення господарської діяльності позивач використовує будівлю цеху, склад-гараж, прохідну та естакаду, що належать йому на праві власності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом п. 5.1. ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 (пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду під час перевірки було встановлено завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 73 133 грн, в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 73 133 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за перевіряємий період встановлено його завищення на суму 14627 грн, в т.ч. числі за листопад 2010 року на суму 3877 грн, за грудень 2010 року на суму 10750 грн.

У листопаді-грудні 2010 року позивач уклав договір про поставку продуктів харчування (цукру-піску) №70-1/10 від 11.11.2010 року з ПП «Еверест».

На виконання даного договору з листопада по грудень 2010 року ПП «Еверест» поставлено позивачу товарів на суму 87760 грн, в т.ч. ПДВ 14627 грн.

Зазначені операції позивач відобразив у даних бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджується видатковими та податковими накладними за даний період, накладними на внутрішнє переміщення товару, що були досліджені судом.

Зазначені господарські операції відображені в податковому обліку ПП «Еверест» за листопад - грудень 2010 року.

Придбаний позивачем цукор-пісок був використаний останнім у господарській діяльності для виготовлення печива, що підтверджується остаточними калькуляціями вартості виробництва продукції за грудень 2010 року.

Надаючи оцінку законності та правомочності укладеного між позивачем та його контрагентом договору, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, вірно зазначив, що даний договір був направлений на настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 228 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Проте, відповідачем не було доведено, що позивач укладав договір з ПП «Еверест» за наявності мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом першої інстанції вірно не було взято до уваги довідку ДПІ у м. Чернігові від 05.12.2012 року № 92/22/3148076 про результатами зустрічної звірки.

У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.

Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року у справі № 2а/2570/3960/2012 визнано неправомірними дії ДПІ у м. Чернігові по зменшенню ПП «Еверест» в акті перевірки від 03.12.2012 року податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року на суму 78002 грн; податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року на суму 77 991 грн; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року на суму 393 303 659 грн.

Також зобов'язано ДПІ у м. Чернігові відновити ПП «Еверест» в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан, який був до внесення висновків акту.

Таким чином, позивач документально підтвердив реальність виконання правочину позивача з контрагентом. Надання податковому органу належним чином оформлених первинних документів, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

На момент укладення угоди та здійснення правовідносин ПП «Еверест» було зареєстровано як юридична особа та як платник податку на додану вартість.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з ( п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) ( п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Як встановлено судом першої інстанції позивач та ПП «Еверест» уклали договір з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 ПК України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платнику податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту ( п 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону).

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення першої господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищезазначеним податковим накладним.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м. Чернігові є безпідставними, оскільки прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 15 липня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.