Постанова

від 18.07.2013 по справі 812/5810/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 року Справа № 812/5810/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі: Стройній О.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Морозова П.В., довіреність від 04.07.2013р.,

представника відповідача: Лінько Є.С., довіреність від 03.03.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 436620,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 436620,99 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Комунальне підприємство «Житремонт-Антрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 28.12.2009.

Відповідач взятий на податковий облік в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області 29.12.2009 за №15003.

Станом на 30.05.2013 заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 436620,99 грн., у тому числі сума податкового боргу за основним платежем - 427369,71 грн., пеня - 9251,28 грн., що підтверджується податковими деклараціями та податковим повідомленням - рішенням.

З метою погашення податкового боргу Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» податковим органом надіслано відповідачу першу податкову вимогу №1/85 та другу податкову вимогу №2/111.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 436620,99 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав у повному обсягу та просив у звязку з важким матеріальним станом, в рішенні суду встановити спосіб, строки та порядок виконання рішення, шляхом розстрочення.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Житремонт-Антрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 28.12.2009 за № 1 379 102 0000 000744 (арк. справи 42).

Відповідача взято на податковий облік в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області 29.12.2009 за №15003 (арк. справи 38).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54 Комунальне підприємство «Житремонт-Антрацит» подало до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області податкові декларації з податку на додану вартість: від 17.05.2013 за квітень 2013 року; від 15.04.2013 за березень 2013 року; від 13.03.2013 за лютий 2013 року; від 14.02.2013 за січень 2013 року; від 15.01.2013 за грудень 2012 року; від 17.12.2012 за листопад 2012 року (арк. справи 10-29).

Податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000851600 від 13 грудня 2012 року, яким відповідачу нараховано штраф за платежем: податок на додану вартість в сумі 3075,71 грн. (арк. справи 30).

Вказане податкові повідомлення - рішення отримано уповноваженою особою підприємства 13.12.2012 та не оскаржено у судовому порядку.

На суму податкового боргу з податку на додану вартість нараховано пеню у розмірі 9251,28 грн.

Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість, що підлягає стягненню з КП «Житремонт-Антрацит», складає 436620,99 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п.6.2.3 п.6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст.6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 06 квітня 2010 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/85, яку отримано відповідачем 06.04.2010, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 12 травня 2010 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/111, яку отримано відповідачем 13.05.2010, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 35).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 436620,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення від 18.07.2013 року про стягнення з відповідача суми заборгованості перед бюджетом, суд враховує, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Згідно статті 32 ПК України, зміна строку податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту.

Статтею 100 ПК України, зазначені підстави для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 100.2 статті 100 ПК України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Тобто, інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.

При вирішенні даної заяви, суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника.

В даному випадку, такі події у відповідача відсутні, заявником не надано підтвердження того, що на рахунки накладено арешт або відкрито виконавче провадження, та обґрунтування того, як поліпшиться фінансовий стан відповідача, у разі надання розстрочення виконання судового рішення.

Заявником не надано доказів відсутності грошових коштів на рахунках підприємства та підтвердження наявності (відсутності) розстрочок за іншими рішеннями суду та умови їх виконання.

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

При розгляді заяви про розстрочення виконання судового рішення судом не встановлено виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та які б стали підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Посилання на тяжке фінансове становище як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною, у розумінні ст. 263 КАС України.

Посилання на скрутне становище, судом оцінюється критично, оскільки підприємством не надано суду жодного документального підтвердження відсутності грошових засобів на рахунках підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником - відповідачем по справі, суду не надано, а тому судом не вбачається підстав для розстрочення виконання судового рішення - постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. по вказаній адміністративній справі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 436620,99 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти в сумі 436620,99 грн. (чотириста тридцять шість тисяч шістсот двадцять гривень 99 копійок) з Комунального підприємства «Житремонт-Антрацит» (94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 17; і.к.36621644) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на р/р 31114029700010, код платежу 14010100, отримувач Антрацитівське УД КСУ Луганської області, код отримувача 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Мирончук