Рішення

від 16.07.2013 по справі 914/2434/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 р. Справа № 914/2434/13

За позовом: Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліана», м. Київ

про: внесення змін в договір оренди землі,

Суддя О. Долінська

При секретарі Н.Вашкевич

За участю представників:

прокурора: Телюк Г.В. - посвідчення №005502 видане

24.09.2012 р. дійсне до 24.09.2017 р.- прокурор

прокуратури м. Львова,

позивача: Бекесевич Ю.В. - дов. від 21.01.2013 р.

до відповідача: Коцюбинська С.П. - дов. №1 від 01.07.2013 р.

Запісочний С.С. - дов. від 01.07.2013 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурором Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліана» про внесення змін в договір оренди землі. Ухвалою від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013р.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 16.07.2013 р. прокурор з'явився, вимоги ухвали суду виконав. Подав клопотання, яким повідомляє, що у резолютивній частині позовної заяви наявна описка в якій зазначено помилково «ПП «ВКФ «Будсервіс», замість ТзОВ «Ліана», а тому просить запис «ПП «ВКФ «Будсервіс» вважати ТзОВ «Ліана».

В судове засідання 16.07.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання 16.07.2013 р. представники відповідача з'явились, подали відзив на позов, у якому проти позову заперечують. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог повністю із підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 16.07.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

12.08.2004 року між Львівською міською радою (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліана» (надалі - відповідач, орендар) на підставі діючого Положення «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради №1609 від 01.07.2004 р. «Про затвердження ТзОВ «Ліана» проекту відведення земельної ділянки на вул. Довгій, 3 у м. Львові» укладено договір №Л-150 (надалі - договір). Даний договір зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2004 р. за №046046438601002.

До даного договору оренди земельної ділянки вносились зміни від 13.08.2008 року, які є невід'ємною частиною вказаного договору оренди земельної ділянки №Л-150 від 12.08.2004 р. і зареєстровані у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.01.2009 р. за №04:09:438:00007 кн. 04-5.

З п.1. Змін до договору оренди землянки, вбачається, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 р. №899 «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові», внесено зміни в договір оренди землі зареєстрований у Львівській міській раді 12 серпня 2004 року №Л-150 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 30вересня 2004 року за №04/04/438/01002 кн.04-5, а саме в п.1, п. 9, п. 10 та п. 13 Договору.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Доказів розірвання або визнання недійсним Договору оренди землі від 12.08.2004 року №Л-150 станом на час розгляду справи прокурором та сторонами суду не заявлено та не подано.

Пунктом 8 Договору сторони погодили, що договір укладено терміном на десять років до 01.01.2014 року.

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 850 486,14 грн.

Відповідно до пункту 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 15 314,07 грн. в рік.

Згідно з змінами від 13.08.2008 р. до договору оренди землі зареєстрованого у Львівській міській раді 12.08.2008 р. за №Л-150 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 30.09.2004 р. за №04:04:438:01002 кн.04-5, до п. 5 та п.9 даного договору внесено зміни та передбачено , що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 904 997,1 грн., а розмір орендної плати становить 27 149,91 грн. рік.

Пункт 13 доповнено підпунктами: - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнту індексації, визначених законодавством.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 142 Конституції матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. в) частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Згідно пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

Відповідно до пп.1 п. а. частини першої статті 33 Земельного кодексу України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб землі, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках ,встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим .розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ст. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Приписами статті 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Пунктом 15.1. Ухвали Львівської міської ради від 26.07.2012 року №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі встановлення Верховною Радою України ставок земельного податку.

Згідно п.15.8 вказаної ухвали розмір орендної плати не є сталим та змінюється у зв'язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі і внесенням змін на підставі чинного законодавства України та інших нормативних документів.

18.06.2009 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.

Станом на момент розгляду справи по суті доказів визнання незаконною чи скасування ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 прокурором та сторонами суду не заявлено та не подано.

Згідно довідки Управління Держкомзему у м. Львові від 27.09.2012 року №40/3/694, нормативно грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТзОВ «Ліана» станом на 2012 р. становить 3 076,75 грн.

Згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати для ТзОВ «Ліана», нормативна грошова оцінка орендованої ТзОВ «Ліана» земельної ділянки станом на 27.09.2012 р. становить 4 218 224,25 грн., розмір орендної плати в рік ставить 126 546,73 грн.

З метою внесення змін до договору оренди землі від 12.08.2004 року №Л-150, позивач звертався до відповідача з Листом від 21.02.2013 року вих. №2403-вих.-184 із вимогою про підписання та повернення направленого вказаними листами проекту договору про внесення змін до договору оренди землі від 12.08.2004 року №Л-150 (належним чином завірена копія листа та докази їх скерування відповідач є в матеріалах справи), про отримання яких не заперечують представники відповідача у судовому засіданні. Однак відповіді від відповідача позивач неодержав.

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до пункту 13 договору із внесеними змінами розмір орендної плати переглядається відповідно до закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до закону України «Про плату за землю» ст. 15 та 21 ЗУ «Про оренду землі» в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 2 ЗУ «Про плату за землю» установлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Частинами 4 і 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про оплату за землю», та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в ст. 7 Закону України «Про оплату за землю» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

А порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст. 18 Закону України «Про оцінку земель».

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору.

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Львівська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Судом встановлено, що Львівською міською радою вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів досудового розв'язання спору і наявні всі підстави для внесення змін до договору щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо звернення з позовом до господарського суду Прокурора Личаківського району міста Львова, то слід зазначити наступне.

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" та частиною другою статті 2 ГПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)", інтереси держави можуть збігатися повністю або частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді.

Враховуючи те, що термін "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила в законах й інших нормативно-правових актах.

Неправомірні дії відповідача щодо ухилення від переоформлення орендної плати і невнесення змін до договору оренди земельної ділянки призводить до несвоєчасної та неповної сплати орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в користуванні відповідача.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований і підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у чинній редакції), звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Приписами частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою частини першої статті 8 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2013 рік" передбачено, що станом на 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Таким чином суд вважає, що судові витрати у справі в розмірі 1 147,00 грн. слід покласти відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача та стягнути їх з нього в доход Державного Бюджету України, так як спір виник внаслідок неправомірного ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди землі.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Внести зміни до укладеного між Львівською міською радою (адреса: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; код ЄДРПОУ 04055896) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліана» (адреса: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4; код ЄДРПОУ 25662423) Договору оренди землі від 12.08.2004 року, який зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 30.09.2004 року за №04.04.438.01002 кн. 04-5, а саме пункт 5 Договору викласти у наступній редакції:

"п.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить

4 218 224,25 грн.".

3. Внести зміни до укладеного між Львівською міською радою (адреса: 79008, Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; код ЄДРПОУ 04055896) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліана» (адреса: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4; код ЄДРПОУ 25662423) Договору оренди землі від 12.08.2004 року, який зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 30.09.2004 року за №04.04.438.01002 кн. 04-5 шляхом викладення пункту 9 Договору у наступній редакції:

"п.9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 126 546,73 грн. в рік, що становить три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та ворситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок 33215812700006 в УДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007620, отримувач: міський бюджет для Личаківського району, код платежу: 13050200 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліана» (адреса: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4; код ЄДРПОУ 25662423) в доход Державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.2013 р.

Суддя Долінська О.З.