Рішення

від 09.07.2013 по справі 925/792/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року Справа № 925/792/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача - Могили Р.С. за довіреністю, відповідача - Котьола О.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" про стягнення 103688 грн. 36 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" звернувся в господарський суд з позовом до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" про стягнення, на підставі договору поставки № 090111 від 09.01.2011 року, 101822 грн. 09 коп. основного боргу, 1866 грн. 27 коп. 3 % річних, відшкодування понесених судових витрат.

У судовому засіданні 09.07.2013 року представник позивача подав заяву про відшкодування додатково судових витрат в сумі 10000 грн., пов'язані з наданням правової допомоги позивачу. Позов з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити в повному розмірі.

Відповідач подав письмовий відзив на позов. Із відзиву та пояснень представника відповідача в судовому засіданні слідує, що відповідач проти позову заперечує з мотивів безпідставності та необґрунтованості позовних вимог, а саме - позивач вимог про сплату будь-яких сум заборгованості не направляв, а тому у відповідача відсутній обов'язок для їх сплати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

09.01.2011 року позивач - товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон", як постачальник, з однієї сторони та відповідач - публічне акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше Травня", як споживач, з другої сторони, уклали договір поставки № 090111. За умовами договору:

п. 1.1. - постачальник поставляє різноманітні товароматеріальні цінності, запасні частини до птахівничого обладнання і навантажувачам сухого корму у відповідності до замовлень споживача, оформлених відповідними накладними на відвантажування продукції, які є невід'ємною частиною даного договору;

п.п. 2.1., 2.2. - оплата за товар здійснюється споживачем в порядку: 100 % передоплата протягом трьох банківських днів з моменту виписки рахунку; відвантаження здійснюється протягом 25-ти банківських днів з моменту отримання передоплати на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору, позивачем були виписані рахунки-фактури № СФ-0409 від 07.09.2012 року, № СФ-0411 від 07.09.2012 року, № СФ- від 07.09.2012 року, № СФ-0410 від 07.09.2012 року, № СФ-0460 від 08.10.2012 року (а. с. 17-21).

Відповідно до умов договору та на прохання відповідача, позивач 03.10.2012 року та 09.10.2012 року відвантажив відповідачу як оплачений товар, так і не оплачений, що підтверджується видатковими накладними № РН-797 від 03.10.2012 року, № РН-808 від 03.10.2012 року, № РН-809 від 03.10.2012 року та № РН-814 від 09.10.2012 року, довіреностями відповідача № 002333 від 03.10.2012 року і № 002338 від 09.10.2012 року (а. с. 9-12, 13-16). Дані документи підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, 24.09.2012 року оплатив рахунок-фактуру № СФ-0410 від 07.09.2012 року на суму 53838 грн. За розрахунком позивача, відповідно до акту звірки заборгованості за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 101822 грн., яку представник позивача підтвердив в засіданні суду (а. с. 31).

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору поставки № 090111 від 09.01.2011 року. Договір є укладеним, частково виконаний сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі 101822 грн. 09 коп. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 3 % річних відповідає приписам ст. 625 ч. 2 ЦК України, її розрахунок судом перевірений, визнаний вірним і в такому розмірі теж підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений йому позивачем товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення фактичної заборгованості та 3 % річних судом визнаються обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають до задоволення в повному розмірі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 2073 грн. 77 коп.

Разом з тим, позивачем заявлена вимога про відшкодування витрат за надання правової допомоги в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру". Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог про відшкодування судових витрат у виді витрат на правову допомогу представником позивача надані договір про надання правової допомоги від 17.05.2013 року на суму 10000 грн., укладений між адвокатським об'єднанням "Ассирія" і позивачем, копію платіжного доручення № 300 від 08.07.2013 року про сплату на рахунок АО "Ассирія" 10000 грн., ордер серії ДП № 199/000002.

За таких обставин суд вимогу позивача про відшкодування 10000 грн. як судових витрат на оплату послуг адвоката визнає необгрунтованою і з цих підстав в її задоволенні відмовляє.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня", юридична адреса: 19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, буд. 2, ідентифікаційний код 00851426 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон", юридична адреса: 49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, буд. 80, ідентифікаційний код 30561831 - 101822 грн. 09 коп. основного боргу, 1866 грн. 27 коп. 3 % річних, 2073 грн. 77 коп. судових витрат.

В задоволенні вимог про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення підписано 12.07.2013 року.

Суддя В.М. Грачов