Постанова

від 14.10.2013 по справі 925/792/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа№ 925/792/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" та Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.07.2013

у справі № 925/792/13 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон"

до Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня"

про стягнення 103 688,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 у справі № 925/792/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 101 822,09 грн. основного боргу, 1 866,27 грн. 3% річних, 2 073,77 грн. судових витрат; в задоволенні вимог про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн. відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений йому позивачем товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення фактичної заборгованості та 3% річних судом визнаються обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі; в обґрунтування вимог про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу представником позивача надані договір про надання правої допомоги від 17.05.2013 на суму 10 000,00 грн., укладений між адвокатським об'єднанням "Ассирія" і позивачем, копію платіжного доручення № 300 від 08.07.2013 про сплату на рахунок АО "Ассирія" 10 000,00 грн., ордер серії ДП № 199/000002, за таких обставин, суд вимогу позивача про відшкодування 10 000,00 грн., як судових витрат на оплату послуг адвоката, визнає необґрунтованою і з цих підстав в її задоволенні відмовляє.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 у справі № 925/792/13 змінити з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме, п. 2 резолютивної частини викласти у наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" 101 822,09 грн. основного боргу, 1 866,27 грн. 3% річних, 2 073,77 грн. судового збору, 10 000,00 грн. суми оплати послуг адвоката"; пункт 3 резолютивної частини рішення виключити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник, посилаючись на п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", вказує на те, що позивачем та його представником надані до суду всі необхідні документи, які відповідно до законодавства України підтверджують факт надання послуг адвоката та розмір відповідних витрат.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 у справі № 925/792/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що 24.09.2012 відповідачем було сплачено 53 838,00 грн. згідно із рахунком-фактурою № СФ-0410 від 07.09.2012, будь-яких інших проплат відповідач не здійснював; від позивача ніяких вимог щодо сплати будь-яких сум не надходило, у відповідача відсутні будь-які підстави для сплати, отже, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав неналежну оцінку щодо строку виконання зобов'язання та не послався на відповідні норми чинного законодавства.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з відповідача 101 822,09 грн. основного боргу, 1 866,27 грн. 3% річних, судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.01.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір № 090111 на постачання товарів, відповідно до п. 1.1 позивач, за договором постачальник, постачає різноманітні товарно-матеріальні цінності, запасні частини до птахівничого обладнання та завантажникам сухих кормів згідно із заявками відповідача, за договором споживача, оформлені відповідними накладними на відвантажену продукцію, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із п. 2.1 договору № 090111 оплата за товар проводиться відповідачем в порядку: 100% передоплата протягом трьох банківських днів з моменту виписування рахунку.

В матеріалах справи наявні копії рахунків-фактур № СФ-0409 від 07.09.2012 на суму 59 820,00 грн., № СФ-0410 від 07.09.2012 на суму 53 838,00 грн., № СФ-0411 від 07.09.2012 на суму 29 910,00 грн., № СФ-0414 від 07.09.2012 на суму 7 700,09 грн., № СФ-0460 від 08.10.2012 на суму 4 392,00 грн.

Позивач, на підставі видаткових накладних № РН-797 від 03.10.2012 на суму 53 838,00 грн., № РН-808 від 03.10.2012 на суму 32 302,80 грн., № РН-809 від 03.10.2012 на суму 6 300,07 грн., № РН-814 від 09.10.2012 на суму 63 219,22 грн., передав, а відповідач, в свою чергу, прийняв товар на загальну суму 155 660,09 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані обома сторонами.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем 24.09.2012 було здійснено оплату рахунку-фактури № СФ-0410 від 07.09.2012 на суму 53 838,00 грн.

Однак, доказів повної оплати поставленого позивачем товару згідно із зазначеними вище накладними, відповідачем не надано, відсутні такі докази і у матеріалах справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 101 822,09 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення 101 822,09 грн. основного боргу є такою, що відповідає нормам законодавства та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 866,27 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, то апеляційний господарський суд, не погоджуючись із висновком господарського суду першої інстанції, зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи доданий договір про надання правової допомоги від 17.05.2013, укладений із Адвокатським об'єднанням "Ассирія", відповідно до п.п. 1.1, 4.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, об'єднання зобов'язується надати позивачу, за договором клієнту, під час судового розгляду господарської справи за позовом позивача до відповідача про стягнення 103 696,73 грн. наступні види правової допомоги: складення процесуальних документів, представництво інтересів замовника у судах під час здійснення господарського судочинства; гонорар за надання правової допомоги, передбаченої в п. 1.1 цього договору, визначається виходячи з фіксованого розміру гонорару 10 000,00 грн. за надання правової допомоги під час здійснення господарського судочинства у першій інстанції у справі за позовом позивача до відповідача про стягнення 103 696,73 грн.

Також позивачем до матеріалів справи додано оригінал ордеру серії ДП № 199/000002 на надання правової допомоги позивачу на підставі договору про надання правової допомоги від 17.05.2013 у Господарському суді Черкаської області адвокатом Могилою Р.С., свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 2214 від 15.11.2010, видане Радою адвокатів або КДКА Дніпропетровської області, посвідчення адвоката № 1886.

Зазначений ордер виданий Адвокатським об'єднанням "Ассирія" 08.07.2013.

Крім того, позивачем надано, як доказ оплати за послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн., платіжне доручення № 300 від 08.07.2013.

Згідно із ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум як судові витрати, що сплачені стороною за отримання послуг адвоката, на підставі договору, укладеного з ним особисто або з адвокатським об'єднанням.

Надання послуг адвоката підтверджується позовною заявою, протоколом судового засідання від 09.07.2013, згідно із яким адвокат Могила Р.С. брав участь у судовому засіданні.

Враховуючи усі обставини справи, беручи до уваги ціну позову, відсутні підстави для висновку про завищений розмір оплати послуг адвоката.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи те, що позивачем подані докази та доведено, що Могила Р.С. має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI та що послуги адвоката надавались безпосередньо адвокатом, позивачем згідно із договором про надання правової допомоги від 17.05.2013 були понесені витрати на адвокатські послуги в розмірі 10 000,00 грн., витрати за послуги, надані Могилою Р.С., покладаються на відповідача як судові, а саме: як витрати на послуги адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані із оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України; відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, наявне у справі платіжне доручення № 300 від 08.07.2013 є належним доказом оплати послуг з правової допомоги адвоката Могили Р.С., наданої позивачу щодо ведення справи № 925/792/13.

Отже, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість вимоги позивача про відшкодування 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката є таким, що не відповідає матеріалам справи.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача, враховуючи викладене та наступне.

Як свідчать матеріали справи, сторони відступили від виконання умов п.п. 2.1, 2.2 договору № 090111 та при відсутності 100% передоплати позивачем поставлено, а відповідачем одержано товари.

Отже, оскільки договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, то відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, як це встановлено в ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Згідно із ч. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", із змінами, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011); при цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар; строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" та залишення без задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня".

Керуючись ст.ст. 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" задовольнити.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 у справі № 925/792/13 залишити без змін.

Частину 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 у справі № 925/792/13 щодо відмови в задоволенні вимог про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн. змінити.

Вимогу про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" 10 000,00 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" (19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2; ідентифікаційний код юридичної особи 00851426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Березинська, будинок 80; ідентифікаційний код юридичної особи 30561831) 10 000,00 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня" (19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2; ідентифікаційний код юридичної особи 00851426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Березинська, будинок 80; ідентифікаційний код юридичної особи 30561831) 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон" (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Березинська, будинок 80; ідентифікаційний код юридичної особи 30561831) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 176,73 грн., надмірно сплачений згідно із платіжним дорученням № 330 від 19.07.2013.

7. Справу № 925/792/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.