Постанова

від 18.07.2013 по справі 812/5782/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 року Справа № 812/5782/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді: Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Стройній О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гаврилова В.О., довіреність від 22.11.2012р.,

від відповідача - не прибув,

від третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Дорофей» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2013 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства «Дорофей» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 15 травня 2013 року МПП «Дорофей» було помилково перераховано кошти в сумі 24000,00 грн. згідно з платіжним дорученням на рахунок № 26004026305980, відкритий у Луганській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит», що належить ТОВ «Сучасні будівельні технології».

21 травня 2013 року позивач звернувся до ТОВ «Сучасні будівельні технології» з проханням повернути помилково перераховані кошти в сумі 24000,00 грн.

Листом від 22.05.2013р. ТОВ «Сучасні будівельні технології» підтвердило те, що кошти, які надійшли від МПП «Дорофей» перераховані помилково, але, у зв'язку з тим, що державною виконавчою службою накладено арешт на р/р № 26004026305980, повернення коштів в сумі 24000,00 грн. неможливо та запропонувало звернутися до державної виконавчої служби для врегулювання вказаного питання.

23.05.2013р. позивачем на адресу Ленінського ВДВС Луганського МУЮ надіслано лист з проханням звільнити з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., помилково перераховані МПП «Дорофей» на р/р № 26004026305980. На вказаний лист Ленінським ВДВС Луганського МУЮ надано відповідь, згідно якої позивача повідомлено, що зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Сучасні будівельні технології» передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

13 червня 2013 року позивачем до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області надано лист з проханням звільнити з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., помилково перераховані МПП «Дорофей» на р/р № 26004026305980, на який відповідачем відмовлено позивачу в отримані будь-якої інформації щодо стану виконання рішення суду за виконавчим документом у зв'язку з тим, що МПП «Дорофей» у розумінні ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» не є стороною виконавчого провадження.

Тому, позивач просить зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області звільнити з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., перераховані МПП «Дорофей» на розрахунковий рахунок № 26004026305980, відкритий у Луганській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит», що належить ТОВ «Сучасні будівельні технології». Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області перерахувати звільнені з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн. на розрахунковий рахунок № 26000310073601, відкритий в ФАБ «Південний» м. Луганськ, МФО 304999, що належить МПП «Дорофей».

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 11.07.2013 року не прибув, причин неявки до суду не повідомив. Враховуючи строки розгляду справ зазначеної категорії, безпричинної неявки відповідача у судове засідання та необхідності надання доказів по справі відповідачем, ухвалою суду було зупинено розгляд справи та витребувано у відповідача докази по справі. Розгляд справи було призначено на 18.07.23013 року. Проте, у призначений час, відповідач повторно не прибув у судове засідання та витребувані судом докази по справі, безпричинно до суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, поштою надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про те, що не заперечує відносно задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.

Згідно ч 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином

повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, позивачем 15.05.2013р. перераховано кошти в сумі 24000,00 грн. на рахунок № 26004026305980, відкритий у Луганській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит», що належить ТОВ «Сучасні будівельні технології» (арк. справи 4).

Листом від 21 травня 2013 року № 2105/1 МПП «Дорофей» звернулось до ТОВ «Сучасні будівельні технології» в якому просить повернути помилково перераховані кошти в сумі 24000,00 грн. на рахунок № 26000310073601, відкритий в ФАБ «Південний» м. Луганськ, МФО 304999, що належить МПП «Дорофей» (арк. справи 5).

Листом від 22.05.2013р. ТОВ «Сучасні будівельні технології» повідомило, що кошти в сумі 24000,00 грн., які надійшли від МПП «Дорофей» дійсно перераховані помилково. Однак, ТОВ «Сучасні будівельні технології» не має можливості здійснити повернення цих коштів у зв'язку з тим, що державною виконавчою службою накладено арешт на розрахунковий рахунок, на який було перераховано кошти. Для врегулювання цього питання ТОВ «Сучасні будівельні технології» запропонувало позивачу звернутися до державної виконавчої служби (арк. справи 6).

23.05.2013р. позивач звернувся до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ листом № 2305/1, в якому просив звільнити з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., помилково перераховані МПП «Дорофей» на р/р № 26004026305980, відкритий у Луганській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит», що належить ТОВ «Сучасні будівельні технології» (арк. справи 7).

У відповідь на вказане звернення, Ленінським ВДВС Луганського МУЮ листом від 12.06.2013 №6642 повідомлено, що зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ «Сучасні будівельні технології» передано для подальшого виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (арк. справи 8).

13 червня 2013 року МПП «Дорофей» звернулось до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області листом за № 1206/1, у якому просив звільнити з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., помилково перераховані МПП «Дорофей» на р/р № 26004026305980, відкритий у Луганській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит», що належить ТОВ «Сучасні будівельні технології» (арк. справи 9).

На вказаний лист відповідачем надано відповідь від 27.06.2013р. за № 2299/044-38/3, в якій вказано, що у зв'язку з тим, що МПП «Дорофей» не є стороною виконавчого провадження», якого саме, відповідачем у відповіді не зазначено, позивач не має права на отримання інформації щодо стану виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Згідно із статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та виконавчого збору.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем серед іншого, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

У відповідності до ч.3, ч.4 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Згідно статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Оскільки, в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, відповідачем іншого не доведено, судом надавалась можливість відповідачу надати докази до суду відносно дій відповідача, він своїм правом не скористався.

Крім того, частиною 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч встановленому Законом, не надав суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У зв'язку з невиконанням цього обов'язку відповідачем, суд, згідно Закону, витребовував названі документи та матеріали, ухвалою суду.

Проте, відповідачем без поважних причин, вказані в ухвалі суду документи, не були надані до суду

Частиною 2 ст. 71 КАС України, зазначено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства «Дорофей» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології», задовольнити повністю.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області звільнити з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., перераховані МПП «Дорофей» на розрахунковий рахунок № 26004026305980, відкритий у Луганській філії АТ «Банк «Фінанси та кредит», що належить ТОВ «Сучасні будівельні технології».

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області перерахувати звільнені з-під арешту грошові кошти у розмірі 24000,00 грн. на розрахунковий рахунок № 26000310073601, відкритий в ФАБ «Південний» м. Луганськ, МФО 304999, що належить МПП «Дорофей».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Дорофей», і.код 24044232, судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.В. Мирончук