Постанова

від 16.07.2013 по справі 24/5005/11493/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 24/5005/11493/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г.- головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В., за участю: представники сторін не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЛівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі№ 24/5005/11493/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфо-Комп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Строй-Ко" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2012 на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було порушено справу про банкрутство Підприємства об'єднання громадян "Спільна справа".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2013 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013 (суддя: Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Компанія Строй-Ко", провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 (судді: Науменко І.М., Павловський П.П., Євстигнеєв О.С.) припинено провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013.

В касаційній скарзі Лівобережна міжрайонна ДПІ м. Дніпропетровська просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті, посилаючись на порушення судом другої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не є стороною у справі про банкрутство ТОВ "Компанія Строй-Ко", відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а отже не має права на звернення із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013.

Але з таким висновком суду апеляційного інстанції погодитись не можна.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь в провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Статтею 210 ГК України встановлено, що кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно пункту 41.1.1. частини 41.1. статті 41 Податкового кодексу України та статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 23, 51, 52 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки, підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу.

Отже, затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, ті в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору свої заяви з вимогами до банкрута.

Спеціальний Закон не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів відсутнього підприємства - боржника, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення органу Лівобережної міжрайонної ДПІ м. Дніпропетровська про визнання ТОВ "Компанія Строй-Ко" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, в якій боржник зареєстрований, як платник податків.

Обов'язковість направлення ліквідатором повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом, органу ДПІ в якому боржник перебуває на обліку випливає з ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, оскільки державна податкова інспекція є явним, потенційним (відомим) кредитором суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Таким чином, Дніпропетровському апеляційному господарському суду належало дослідити обставини правомірності порушення провадження у справі про банкрутство та з урахуванням статусу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, як явного (очевидного) кредитора боржника дійти висновку про порушення прав скаржника, щодо здійснення його повноважень перевірити ухвалу суду першої інстанції та розглянути апеляційну скаргу по суті.

Відповідно до ч.3 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на довідку з ЄДР серія АБ №694247, яка свідчить про те, що боржник неодноразово змінював місцезнаходження м. Дніпропетровськ на м. Запоріжжя.

З огляду на зазначене, господарський суд апеляційної інстанції необґрунтовано припинив провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2013.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі № 24/5005/11493/2012 скасувати, як таку, що не відповідає вимогам закону, а справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі № 24/5005/11493/2012 скасувати.

Справу № 24/5005/11493/2012 направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.