Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а-1670/5107/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/800/5689/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДЗ - РЕСУРС»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2013р.

у справі №2а-1670/5107/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДЗ - РЕСУРС» (надалі - ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС»)

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Полтаві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Полтаві від 24.07.2012р. №0003152310 та №0003162310.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2008р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010р., у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012р., про що складено акт від 07.07.2012р. №1817/22-5/34825525.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту на підставі придбаних послуг у ПП «Мірсан сервіс» в сумі 258607грн. та податкової накладної, виписаної ПП «Мірсан сервіс» в розмірі 51721грн.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012р.:

- №0003152310, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 80815грн. в т.ч. 64652грн. - основний платіж, 16163грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0003162310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 64651грн. в т.ч. 51721 грн. - основний платіж, 12930 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС» 26.10.2010р. укладено договір з ПП «Мірсан сервіс» №1026/3 про надання послуг, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення підписання ТОВ «Астроінвест-Енерджі» актів виконаних робіт, а також оплати таких робіт, виконаних позивачем на свердловині №3 Загорнянського ГКР відповідно до умов контракту від 02.12.2009р. №6-11-09АЕ.

За результатами здійснення зазначеної господарської операції позивачем на підставі податкової накладної, виписаної ПП «Мірсан сервіс», зараховано до податкового кредиту з ПДВ за листопад - грудень 2010р. суму ПДВ в розмірі 51721 грн. Крім того, вартість придбаних послуг в сумі 258607 грн. ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС» включено до складу валових витрат товариства за IV квартал 2010р.

В той же час, податковий орган під час перевірки дійшов висновку, що зазначені послуги безпідставно враховано у бухгалтерському та податковому обліку позивача з огляду на те, що відповідно до баз даних ДПС надання юридичних послуг не відноситься до виду діяльності ПП «Мірсан сервіс» за КВЕД. Крім того, позивачем не надано підтверджуючих документів, щоб визначали суть придбаних послуг та не надано документального обґрунтування вартості таких послуг. А також було встановлено, що протягом вересня - жовтня 2010р. між ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС» та ТОВ «Астроінвест-Енерджі» підписано кілька актів виконаних робіт без участі ПП «Мірсан сервіс», а останнє за твердженням позивача сприяло лише підписанню одного акта виконаних робіт у листопаді 2010р.

На підтвердження реального виконання умов договору із ПП «Мірсан сервіс», позивачем надано до матеріалів справи копії податкової накладної від 24.11.2010р. №1124012, акта приймання-передачі послуг від 24.11.2010р., реєстр платіжних документів по контрагенту ПП «Мірсан сервіс» за період з 21.12.2010р. по 24.12.2010р.

Так, з акту приймання-передачі послуг від 24.11.2010р. вбачається, що ПП «Мірсан сервіс» надано позивачеві послуги щодо забезпечення підписання ТОВ «Астроінвест-Енерджі» актів виконаних робіт за виконані ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС» роботи на свердловині №3 Загорнянського ГКР відповідно до умов контракту від 02.12.2009р. №6-11-09АЕ та забезпечено перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Між тим, в акті не зазначено конкретні номери актів виконаних робіт, у підписанні яких приймало участь ПП «Мірсан сервіс», відсутня інформація про конкретні суми, перераховані ТОВ «Астроінвест-Енерджі» на розрахунковий рахунок позивача із зазначенням підстави для такого перерахування, а також відсутні відомості, в якій формі було виконано надані послуги (письмовий звіт, надання письмових довідок, усних консультацій або поєднання цих форм тощо). Адже, зазначені акти виконаних робіт містять лише загальні посилання щодо надання послуг, передбачених договором, без конкретизації їх видів, обсягів, а в матеріалах справи відсутні інші докази надання цих послуг позивачу.

Крім того, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, надані позивачем до матеріалів справи копії додаткової угоди від 12.11.2010р. №1 до контракту №6-11-09 АЕ на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини №3 Загорнянського родовища від 02.12.2009р. та актів здачі-приймання робіт від 15.09.2010р. №1/10, від 01.10.2010р. №2/10, від 29.10.2010р. №3/10 не можуть слугувати належними та допустимими доказами виконання зобов'язань за договором від 26.10. 2010р. №1026/3, оскільки не містять інформації про участь у їх складенні ПП «Мірсан сервіс».

Серед іншого, судами встановлено, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності ПП «Мірсан сервіс» є: посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами (51.12.0), оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них (51.52.2), посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0), а основний вид діяльності - інші види оптової торгівлі (51.90.0), що також підтверджує доводи податкового органу про відсутність у діях ТОВ «ДДЗ - РЕСУРС» та ПП «Мірсан сервіс» розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договору про надання юридичних послуг, адже такий правочин не відповідає меті та змісту господарської діяльності ПП «Мірсан сервіс».

За вимогами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час правовідносин, під валовими витратами розуміються суми будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 цього ж закону, до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Крім того, згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Отже, валовими можуть визнаватися лише витрати, які пов'язані з господарською діяльністю підприємства, якою є будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

За змістом п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, правильність формування платником податку валових витрат та податкового кредиту з ПДВ залежить від наявності зв'язку витрат такого платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Водночас, відсутність сукупності зазначених чинників, які визначають зв'язок витрат платника податків з його господарською діяльністю, виключають можливість формування валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності належним чином оформлених первинних та розрахункових документів.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДЗ - РЕСУРС» - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов