Постанова

від 11.07.2013 по справі 826/6271/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2013 року 10:58 № 826/6271/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Янг Енд Рубікам»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Янг Енд Рубікам» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2012 року № 0012482202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за роботи, придбані у ТОВ «Лайм Лайт Студіо».

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позиваем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача - ТОВ «Лайм Лайт Студіо» за роботи згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «ЯНГ ЕНД РУБІКАМ» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період січень 2011 року, за результатами якої складено від 01.11.2012р. № 938/22-2/35372184.

Як вбачається з висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень2011 року на загальну суму 144 716 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.11.2012 р. №0012482202, яким визначено позивачу розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 144 716 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для висновків відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства стали матеріали акту ДПІ у Обухівському районі Київської області складено №719/23-7/33748251 від 11.04.2011 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «РА «Симон-СПВ» (код ЄДРПОУ 33748251) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Вектра Дон» (код ЄДРПОУ 36935013) відомостей за період 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р., наявність якого і стало підставою для здійснення перевірки позивача.

З акту №719/23-7/33748251 від 11.04.2011 р., а також з акту перевірки позивача вбачається, що ТОВ «Вектра Дон», яке має ознаки фіктивності, мало господарські відносини з ПП «РА «Симон-СПВ», що співпрацювало з ТОВ «Лайм Лайт Студіо».

Враховуючи наведені обставини, відповідач прийшов до висновку про здійснення діяльності ТОВ «Лайм Лайт Студіо» поза рамками правового поля, у зв'язку з чим правочини, укладені цим підприємством є нікчемними, податкові накладні є такими, що не мають юридичної сили, тому позивачем неправомірно віднесено суми податкового кредиту з ПДВ на підставі таких податкових накладних.

Проте, суд не може погодитись із правомірністю таких висновків, в зв'язку з чим звертає увагу на наступне.

Як свідчать обставини справи, між ТОВ «ЯНГ ЕНД РУБІКАМ» та ТОВ «Данон» укладено наступні договори:

- від 06 грудня 2010 року укладений додаток №184, предметом якого є роботи з виробництва одногоо рекламного ролика з умовною назвою «Фортеця» для Компанії ТМ «Actimel». Виконання даного додатку до генеральної угоди підтверджується додатком №1 до додаткової угоди №184 в якому відображено сценарій, актом №YR-00000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого ТОВ «ЯНГ ЕНД РУБІКАМ» виконало та передало роботи з виробництва рекламного відео ролика з умовною назвою «Фортеця» ТОВ «Данон», рахунком на оплату №1 від 03.01.11р., податковою накладною №11010301 від 03.01.11р. та банківськими виписками.

- від 06.12.2010 року укладено додаток до генеральної угоди №185, відповідно до якого Виконавець (Позивач) виконує роботи з виробництва одного рекламного відеоролика з умовною назвою «Після свят» для Компанії ТМ «Активна». Виконання даного договору підтверджується актом №YR-00000008 здачі-прийняття робіт відповідно до якого виконавцем було виконано та передано роботи з виробництва відео ролика з умовною назвою «Після свят», рахунком №8 від 06 січня 2011 року, податковою накладною №11010601 від 06.01.11р. та банківськими виписками.

В свою чергу для виконання вище зазначених додаткових угод було укладено наступні договори безпосередньо із ТОВ «Лайм Лайт Студіо», зокрема Договір №07/12-2010 про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності-аудіовізуального твору від 07 грудня 2010 року, відповідно до якого Виконавець зобов'язується, за завданням Замовника виконати роботи з виробництва одного рекламного відео ролика з умовною назвою «Після свят» для клієнта Замовника ТМ «Активна» на основі затвердженого Сторонами сценарію, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Роботи. Виконання даного договору підтверджується додатком №1 від 07 грудня 2010 року, відповідно до якого було затверджено календарний план, додатком №2 від 07.12.10р. відповідно до якого було затверджено сценарій, актом № ОУ-00003 прийому- передачі послуг від 06.01.11 р., рахунком-фактурою №СФ-0000003 від 06 січня 2011 року, податковою накладною №3 від 06.01.11р. та банківськими виписками.

Також, між ТОВ «ЯНГ ЕНД РУБІКАМ» (Замовник) та ТОВ «Дайм Лайт Студіо» (Виконавець) укладено Договір №09/12-2010 про виробництво і використання об'єкта права інтелектуальної власності-аудіовізуального твору від 09 грудня 2010 року, відповідно до якого Виконавець зобов'язується, за завданням Замовника виконати роботи зі створення об'єктів права інтелектуальної власності - виробництво рекламного відео ролика з умовною назвою «Фортеця» для клієнта Замовника ТМ «Actimel», на основі затвердженого сторонами сценарію, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Виконання даного договору підтверджується додатком №1 від 09.12.10 р., яким затверджено календарний план, додатком № 2 від 09.12.10 р. яким затверджено сценарій відео ролика, актом № ОУ-00001 прийому-передачі послуг відповідно до якого виконавцем були виконані та передані роботи, рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 03 січня 2011 року, податковою накладною №1 від 03.01.11р. та банківськими виписками.

Зазначені податкові накладні оформлені ТОВ «Лайм Лайт Студіо» з дотриманням норм податкового законодавства, скріплені печаткою вказаного підприємства та підписані керівником.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають нормативно передбаченій формі.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «Лайм Лайт Студіо» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Таким чином, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні договори рахунки-фактури, податкові накладні, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Суд звертає увагу на те, що припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами та ґрунтуються лише на висновках щодо фіктивності контрагентів контрагента позивача ; такі припущення не позбавляють правового значення виданих ТОВ «Лайм Лайт Студіо» податкових накладних.

Також, як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 16 листопада 2012 року № 0012482202.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 16 липня 2013 року