Постанова

від 04.07.2013 по справі 801/5455/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 р. 12:07 Справа №801/5455/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю першого представника позивача - Травкіної Наталії Олександрівни, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Новофедорівка"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть справи: Комунальне підприємство "Новофедорівка" (далі-Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.0013р. № 0000782200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Новофедорівка" є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 33258208), перебуває на податковому обліку в Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби, у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 09.10.2012 р. № 256602, індивідуальний податковий номер 332582001082.

Судом встановлено, що посадовими особами Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (далі - Сакська ОДПІ, відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП "Новофедерівка" (код ЄДРПОУ 33258208), з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійснені фінансово - господарських операцій з КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), БВП "Строітель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

За результатами перевірки ДПІ у м.Сімферополь АРК ДПС складено акт перевірки від 30.06.2013р. №238/22-00/33258208 (далі - акт перевірки), яким встановлені наступні порушення:

1. ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених КП "Новофедорівка" з КП "Альянс", БВП "Строітель - плюс".

2. пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 256 173,53 грн., у т.ч. по періодах: липень 2009 р. - 432,6 грн., грудень 2011р. - 16 456 грн., січень 2010р. - 11 226,8грн., лютий 2010р. - 5666 грн., березень 2010р. - 9300,6 грн., квітень 2010р. -11 772,8грн., травень 2010р. - 9508,8грн., червень 2010р. - 30 335,2грн., липень 2010р. - 23 118,2грн., серпень 2010р. - 23 760грн., вересень 2010р. - 24200грн., жовтень 2010р. - 15125 грн., листопад 2010р. - 12712грн., грудень 2010р. -26 904грн., січень 2011р. - 8140,8грн., лютий 2011р. - 10176 грн., травень 2011р. - 4680,96грн., червень 2011р. - 8886,17 грн., липень 2011р. - 1695,8 грн., серпень 2011р. - 2086,8грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняте податкове повідомлення - рішення від 17.05.0013р. № 0000782200 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму258408,18., з яких за основним платежем 213 102,53 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 45305,65 грн.

КП "Новофедерівка" вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є таким що не відповідає нормам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми заниження податку на додану вартість на суму 213 102,53 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Так, судом встановлено, що за перевіряємий період КП "Новофедерівка" мало взаємовідносини з підприємствами - постачальниками: КП "Альянс" та БВП "Строітель - плюс".

За результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, дійшла висновку щодо не підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій КП "Новофедерівка" з КП "Альянс" та БВП "Строітель-Плюс" та як наслідок у позивача не виникає право на податковий кредит з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (з наступними змінами).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до ліцензії серія АВ №147600 Міністерства ЖКГ АРК від діяльності КП "Новофедорівка" - централізоване водопостачання та водовідведення. Відповідно Дозволу №1008.12.43.41.00.0 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки КП "Новофедерівка" дозволяється виконувати експлуатацію свердловин під час розробки родовищ копалин при розробці ділянки "Альмінська-2" Альмінського родовища (свердловин №4295, 4296, 4298) питних підземних вод у Сакському району АР Крим.

На підтвердження реальності зазначених правовідносин судом досліджені наступні документи, а саме:

Між КП "Новофедерівка" (Замовник) та БВП "Строітель-Плюс" (Виконавець) укладений усний договір підряду. Предмет договору: Поточний ремонт свердловини №2 пгт.Новофедерівка. Виконання умов договору підтверджується актами прийомки виконання будівельних робіт за червень 2011р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2011р., дефектний акт.

Між КП "Новофедерівка" (Покупець) та БВП "Строитель - плюс" (Продавець) укладений усний договір купівлі - продажу. Предмет договору - Гопохлорид натрия. Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, актами списання товаро - матеріальних цінностей.

Між КП "Новофедерівка" (Покупець) та ПП "Альянс" (Продавець) укладений усний договір купівлі - продажу. Предмет договору - будівельні матеріали. Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними, актами списання товаро - матеріальних цінностей, видатковими накладними.

Виконання умов вказаних договорів підтверджується Рішенням 9 сесії 6 скликання №207 від 29.04.2011р. та Рішення 60 сесії 5 скликання №1505 від 29.01.2010р., відповідно до яких звіт директора КП "Новофедерівка" прийнятий до уваги та робота КПК Новофедерівка" визнана задоволеною.

До складу податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з БВП "Строітель-Плюс" віднесена сума 256 173,53 грн., у т.ч. по періодах:

квітень 2010р. - 11 772,8грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №1651 від 08.04.2010р. на суму 70636,80 грн., у т.ч. ПДВ 11772,80грн., (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 30.04.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

травень 2010р. - 9508,8грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №1958 від 05.05.2010р. на суму 57052,80 грн., у т.ч. ПДВ 9508,80 грн., (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 31.05.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

червень 2010р. - 30 335,2грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №2246 від 30.06.2010р. на суму 73547,40 грн., у т.ч. ПДВ 12262,40 грн., податкова накладна №2427 від 16.06.2010р. на суму 108436,80 грн., у т.ч. ПДВ 18072,80 грн., (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 30.06.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

липень 2010р. - 23 118,2грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №3143 від 29.07.2010р. на суму 66499,20 грн., у т.ч. ПДВ 11083,20 грн., податкова накладна №2626 від 02.06.2010р. на суму 72210 грн., у т.ч. ПДВ 12035 грн., (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 30.07.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

серпень 2010р. - 23 760грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №2664 від 04.08.2010р. на суму 142560 грн., у т.ч. ПДВ 23760 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 31.08.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

вересень 2010р. - 24200грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №5043 від 02.09.2010р. на суму 145200 грн., у т.ч. ПДВ 24200 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 30.09.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

жовтень 2010р. - 15125 грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №5787 від 08.10.2010р. на суму 90750 грн., у т.ч. ПДВ 15125 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 29.10.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

листопад 2010р. - 12712грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №6552 від 11.11.2010р. на суму 76272 грн., у т.ч. ПДВ 13712 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 30.11.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

грудень 2010р. - 26 904грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №8061 від 03.12.2010р. на суму 161 424 грн., у т.ч. ПДВ 26904 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 31.12.2010р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

січень 2011р. - 8140,8грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №144 від 12.01.2011р. на суму 48844,8 грн., у т.ч. ПДВ 8140,8 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 31.01.2011р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування води в системах водовідводу).

лютий 2011р. - 10176 грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №681 від 02.02.2011р. на суму 61 056 грн., у т.ч. ПДВ 10176 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 29.04.2011р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування водив системах водовідводу).

травень 2011р. - 4680,96грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №297 від 23.05.2011р. на суму 28085,8грн., у т.ч. ПДВ 4681 грн. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 31.05.2011р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування водив системах водовідводу).

червень 2011р. - 8886,17 грн. - податкова накладна від БВП "Строитель плюс" №568 від 30.06.2011р. на суму 53317,02 грн., у т.ч. ПДВ 8886,17 грн., акт виконаних робіт за червень 2011р. (відповідно до акту списання товаро - матеріальних цінностей від 29.04.2011р. гіпохлорид натрію використаний для обеззаражування водив системах водовідводу).

липень 2011р. - 1695,8 грн. - податкова накладна від КП "Альянс" №167 від 19.07.2011р. на суму 10174,8 грн., у т.ч. ПДВ 1695,80 грн., (видаткова накладна №1168 від 19.07.2011р. на суму 10174,80 грн., у т.ч. ПДВ 1695,80 грн., акт списання від 29.07.11р. ТМЦ - будматеріали використані для ремонту водопроводу та каналізації).

серпень 2011р. - 2086,8грн. - податкова накладна від КП "Альянс" №37 від 02.08.2011р. на суму 12520,8 грн., у т.ч. ПДВ 2086,80 грн., (видаткова накладна №1304 від 02.08.2011р. на суму 12520,8 грн., у т.ч. ПДВ 2086,8 грн., акт списання від 31.08.11р. ТМЦ за червень 2011р.- будматеріали використані для ремонту водопроводу та каналізації).

З матеріалів справи встановлено, що рух придбаного гипохлориту натрія відбувався наступним чином:

Залишок товару станом 01.04.2010р. склав 30372,90 грн.

У квітні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 58864 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 11772,80 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 60484,10 грн., відповідно акту списання від 30.04.2010р.

У травні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 47544 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 9508,80 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 61165,60 грн., відповідно акту списання від 31.05.2010р.

У червні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 90364 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 18072,80 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 65685 грн., відповідно акту списання від 30.06.2010р.

У липні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 60175 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 12035 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 94663,54 грн., відповідно акту списання від 30.07.2010р.

У серпні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 118800 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 23760 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 122121,66 грн., відповідно акту списання від 31.08.2010р.

У вересні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 121000 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 24200 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 108053 грн., відповідно акту списання від 30.09.2010р.

У жовтні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 75625 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 15125 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 88572 грн., відповідно акту списання від 29.10.2010р.

У листопад 2010р. гипохлорит натрія у сумі 63560 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 12712 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 63560 грн., відповідно акту списання від 30.11.2010р.

У грудні 2010р. гипохлорит натрія у сумі 134520 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 26904 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 115687,20 грн., відповідно акту списання від 31.12.2010р.

У січні 2011р. гипохлорит натрія у сумі 40704 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 8140,80 грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 59536,80 грн., відповідно акту списання від 31.01.2011р.

У лютому 2011р. гипохлорит натрія у сумі 50880 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 10176 грн., на виробництво не було списано товару.

У квітні 2011р. на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 50880 грн., відповідно акту списання від 29.04.2011р.

У травні 2011р. гипохлорит натрія у сумі 23404,80 грн., віднесено на рахунок 20.2 (Виробничі запаси) та рахунок 631 - розрахунки з вітчизняними виробниками, ПДВ - 4681грн., на виробництво (рахунок 23.2) списано товару у сумі 23404,80 грн., відповідно акту списання від 31.05.2011р.

Залишок на 31.05.2011р. склав - 0 грн.

Так, щодо висновків відповідача стосовно неможливості підтвердження реального придбання КП "Новофедерівка" товарів (робіт, послуг) у КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), БВП "Строітель-Плюс" (код ЄДРПОУ 31263808), у зв'язку з тим, що останній має ознаки "фіктивності" та спрямовано на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагенти - КП "Альянс", БВП "Строітель-Плюс" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочини між позивачем та його контрагентами, були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договорами укладеним між КП «Альянс», БВП «Строітель -Плюс» і позивачем спростовуються документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

А саме суд зазначає, що достатнім доказом того, що правочини з наданням товарів, робіт (послуг) КП «Альянс», БВП «Строітель -Плюс» позивачу підтверджується платіжним дорученням та податковою накладною, ці первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем товарів.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З огляду на зазначене, відсутні ознаки нікчемності у правочинах, укладених між позивачем з КП «Альянс», БВП «Строітель -Плюс», оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлені на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

Крім того, фактичні обставини, які свідчать про господарську операцію, є первинні документи, які складаються у момент її здійснення. Господарська операція, оформлена первинним документом - це письмове свідоцтво, яке фіксує і підтверджує дію особи, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їх проведення. Інформація з первинних документів переноситься в облікові регістри - відомості, журнали, журнали-ордери і тому подібне. Тобто складання первинного документу (облікового регістра) не є безслідним, наявність первинних документів, які підтверджують сплату грошових коштів по поточному рахунку, відвантаження/отримання товару на склад не можуть не привести до правових наслідків. Проте сторони, які виконують умови договору, поставляють товар, перераховують гроші і тому подібне, тобто здійснюють дії, які призводять до зміни структури їх активів і зобов'язань.

Згідно з приписами п. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-Х1У зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996), підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своїй діяльності технології обробки облікових даних.

Згідно з п. 1,2 ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (п.1) Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (п.2)

Відповідно до приписів ст. 887 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з вимогами діючого законодавства, передача проектної документації від виконавця до замовника оформляється актом.

На перевірку були надані акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, реєстри податкових накладних, банківські виписки, тобто достатня кількість первинних документів для права ведення податкового та бухгалтерського обліків.

Відповідно до приписів п. 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами та доповненнями, встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до приписів статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочинну: зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст. 887 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з вимогами діючого законодавства, передача проектної документації від виконавця до замовника оформляється актом. На перевірку були надані акти виконаних робіт, податкові накладні, квитанції до платіжних доручень, тобто достатня кількість первинних документів для права ведення податкового та бухгалтерського обліків.

Реальними правовими наслідками для КП "Новофередівка" є факт отримання ремонтно-будівельних робіт приміщення та товарів.

Відповідно до статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та п'ятою статті 203 Цивільного Кодексу.

Контрагенти КП "Новоферерівка" у періоді, що перевірявся були юридичними особами, прибували на обліку в ОДПІ, мали свідоцтво про сплату податку на додану вартість. Таким чином, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статті 204 ЦК України встановлено презумпція правомірності правочину.

Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тому, висновки акту перевірки щодо нікчемності угод КП "Новофедерівка" з КП "Альянс", БВП "Строітель - плюс" є помилковими.

Щодо формування позивачем податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012року суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 ст.1 Закону України про податок на додану вартість " встановлено: платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. (п.1.3)

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. (п.1.4).

Пунктом 1.6, пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168 встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. (п.1.6) Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.(п.1.7)

Тобто, у платника податку на додану вартість КП "Альянс" є обов'язок по сплаті до бюджету ПДВ та право на податковий кредит.

Згідно з приписами п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з приписами п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ч.4 п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168, право на нарахування податкового кредиту виникає не залежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону № 168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Статтею 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.2).

Згідно з приписами п.198.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4). Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п.201.5). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6). Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8).

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Податковому кодексі України, навіть таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено. Але, позивач сплатив суму ПДВ в складі суми придбання устаткування, про що свідчать розрахункові документи.

При придбанні товару (послуг) КП "Новофедерівка" було зобов'язано лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару контрагентам, які зобов'язані внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Це ствердження підтверджується судовою практикою.

Отже, придбані позивачем роботи (товар, послуги) від КП «Альянс» БВП «Строітель- Плюс», були використані у фінансово-господарський діяльності підприємства, відображений у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів які були дослідженні у суді.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що висновки ДПІ стосовно того, що роботи (товар, послуги) від контрагентів не отримувались та не використовувались у господарській діяльності Позивача є неспроможними, оскільки є надуманими, та зробленим без урахування зазначених документів.

На підставі викладеного, висновки ДПІ щодо донарахування податкового зобов'язання позивачем ПДВ викладені відповідачем в акті перевірки № 138/22-00/33258208 від 30.04.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 213102,53 грн.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2294,00 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

У зв'язку зі складністю справи судом 04.07.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 11.07.2013 року постанову складено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 17.05.13р. № 0000782200.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Новофедорівка" (ЄДРПОУ 33258208) 2294,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.