Ухвала

від 11.07.2013 по справі 826/3390/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3390/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Мед-Інфо» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Мед-Інфо» до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство «Мед-Інфо» (надалі за текстом - «ДП «Мед-Інфо») звернулось до суду з позовом про скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Печерському районі») щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001952204 від 22.02.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 127 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі отримано Акт № 2729/22-4/33499227 від 24.07.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Совертекс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року».

18.01.2013 р. за вих. № 2752/10/22-410 відповідач направив ДП «Мед-Інфо» запит «Про надання пояснень та документів».

Цим запитом, з метою документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Совертекс», позивачеві запропоновано надати копії укладених договорів, документів, що підтверджують транспортування продукції, розрахункові документи, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, а також пояснення з приводу формування податкового кредиту.

Відповіді на згаданий запит позивач не надав.

Наказом № 461 від 13.02.2013 р. на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») головному державному податковому ревізору-інспектору ДПІ у Печерському районі доручено провести позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «Мед-Інфо» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Совертекс».

Документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Мед-Інфо» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Совертекс» за листопад, грудень 2012 р. проведена у період з 13.02.2013 р. по 14.02.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 126/224/31200046 від 14.02.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 201 ПК України внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Совертекс» у складі вартості послуг.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Згідно договору № 20 від 01.09.2011 р. ТОВ «Совертекс» зобов'язалось надати позивачеві послуги мобільного шиномонтажу.

За умовами договору № 22 від 01.09.2011 р. ТОВ «Совертекс» зобов'язалось надати ТОВ «Мед-Інфо» дизайнерські послуги.

Відповідно до договору № 25/11 від 25.11.2011 р. ТОВ «Совертекс» зобов'язалось надати позивачеві послуги з маркетингових рекламних акцій серед фармацевтів та відвідувачів аптек щодо препаратів виробництва компанії Біоноріка АГ.

Згідно договору № 23 від 01.09.2011 р. ТОВ «Совертекс» мало здійснити виготовлення аудіо матеріалів в ефірі Національної радіокомпанії України у програмі «Світ медицини».

Відповідно до договору № 22 від 01.09.2011 р. ТОВ «Совертекс» зобов'язалось здійснити комплекс заходів по плануванню, виготовленню та розміщенню рекламної продукції у засобах масової інформації.

На підставі цих договорів складено акти виконаних робіт та видано податкові накладні, а сплачений у складі вартості послуг ПДВ позивач включив до податкового кредиту.

Разом з тим, за даними акту ДПІ у Печерському районі у ТОВ «Совертекс» відсутні будь-які матеріальні та трудові ресурси (основні засоби, складські приміщення, устаткування, транспорт, робочий персонал), що необхідні для надання послуг мобільного шиномонтажу, надання дизайнерських послуг, надання послуг з проведення маркетингових рекламних акцій, послуг по виготовленню аудіо матеріалів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001952204 від 22.02.2013 р.,яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 127 000 грн., в тому числі 101 600 грн. за основним платежем та 25 400 грн. за штрафними санкціями.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

За змістом підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази, які б свідчили про надання позивачем відповіді на запит органу державної податкової служби, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для скасування спірного наказу та визнання неправомірними дій щодо проведення перевірки.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм правильність формування платником ПДВ податкового кредиту вимагає його підтвердження належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про не доведеність позивачем реальності надання послуг ТОВ «Совертекс».

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим.

Зокрема, у справі відсутні будь-які докази того, що у позивача наявні транспортні засоби і отримані послуги з шиномонтажу пов'язані з його господарською діяльністю.

Водночас, правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає також наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Не надано позивачем необхідних доказів і на підтвердження отримання ним маркетингових послуг, послуг з виготовлення та розміщення рекламної продукції, аудіо-матеріалів, оскільки самі по собі акти виконаних робіт не є достатнім доказом надання ТОВ «Совертекс» таких послуг.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ ТОВ «Совертекс» здійснює торгівельну діяльність харчовими продуктами, напоями, тютюновими виробами, машинами та устаткуванням.

Тобто, надання послуг шиномонтажу та рекламна діяльність не віднесено до основних видів господарської діяльності контрагента позивача.

При цьому, наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про наявність у ТОВ «Совертекс» реальної можливості (необхідних умов) для надання названих послуг.

За таких обставин, наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, не дають підстав для визначення податкового кредиту і відшкодуванню ПДВ з бюджету.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Мед-Інфо» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 16 липня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.