Постанова

від 16.07.2013 по справі 910/1761/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 910/1761/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаХмарук О.О дов. від 06.06.2013 року відповідачаСіроока С.В. - директор Лазора М.О дов. від 15.07.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" на постановувід 22.05.2013 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/1761/13 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Бренд Контент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" простягнення 120627,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старлайт Бренд Контент" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" про стягнення 91464,06 грн. пені та 29163,48 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № ДС-27/11 від 04.02.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року (суддя Спичак О.М.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року (головуючий суддя Суховий В.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Бренд Контент" 26755,67 грн. пені, 23509,74 грн. 3% річних та 1005,31 грн. судового збору. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року в частині стягнення 26755,67 грн. пені, у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Бренд Контент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" про стягнення 26755,67 грн. пені відмовити.

Скаржник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, частину 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України (не враховано висновки Верховного Суду України, викладені у його постанові від 27.04.2012 року у справі № 3-27гс12) та частину 1 статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України (не приведено свою практику у відповідність до постанови ВСУ від 27.04.2012 року у справі № 3-27гс12).

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.02.2011 р. між ТОВ "Старлайт Бренд Контент" (виконавець) та ТОВ "Медіа Кіт" (замовник) укладено договір про надання послуг № ДС-27/11 (а.с. 14-19).

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець надає послуги по розміщенню матеріалів в ефірі телеканалу, а замовник приймає послуги, які надаються згідно даного договору, здійснює фінансову підтримку трансляції телевізійного продукту з метою популяризації імені, найменування, знака для товарів та послуг або іншого об'єкта інтелектуальної власності спонсора, що містяться в матеріалах, при цьому така фінансова підтримка є платою за надані виконавцем послуги з популяризації.

Згідно з п. 2.2 Договору умови популяризації, в кожному конкретному випадку, встановлюються сторонами у відповідних додатках до договору, що містять дані про назву телевізійного каналу, на якому здійснюється популяризація,

назву телевізійного продукту, вид популяризації, строки проведення популяризації, а також розмір та порядок здійснення фінансової підтримки за відповідний період надання послуг.

Умовами п. 7.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний здійснити фінансову підтримку трансляції телевізійного продукту шляхом перерахування вказаної (у додатку) суми такої фінансової підтримки на поточний рахунок виконавця до початку вказаного у відповідному додатку періоду розміщення матеріалів, за умови, що інший порядок здійснення замовником фінансової підтримки не передбачено у відповідному додатку до даного договору.

Згідно з п.7.1 Договору, розмір фінансової підтримки трансляції телевізійного продукту вказується у відповідному додатку до даного договору. При цьому сторони погодили, що вказаний у відповідному додатку до договору розмір фінансової підтримки розраховується з урахування можливого нерозміщення матеріалів в ефірі телеканалу внаслідок технічної профілактики, яка відбувається один раз на календарний місяць.

Сторонами підписані Додаток №1 від 04 лютого 2011 року, Додаток № 2 від 04 лютого 2011 року та Додаток № 3 від 11 березня 2011 року, згідно з якими виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з популяризації знаку для товарів та послуг клієнта замовника "Галичина" у календарних місяцях лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року (а.с.20-22).

Сторонами підписані Додаткова угода №1 від 11 березня 2011 року, Додаткова угода №2 від 15 березня 2011 року та Додаткова угода №3 від 19 березня 2011 року, якими було внесені зміни до Додатку №1 від 04 лютого 2011 року та Додатку №2 від 04 лютого 2011 року, стосовно вартості послуг виконавця за період, зазначений в Додатках 1-3, та строків здійснення оплати (а.с.23-26).

Відповідно до Додатків №№1-3 та Додаткових угод №№1-3 до Договору, сторони встановили наступний порядок оплати по Договору:

Згідно Додатку № 3 від 11 березня 2011 року:

-до 30.04.2011 р. за період з 15.03.2011 р. по 31.03.2011 р. суму в розмірі 40 022,00 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.05.2011 р. за період з 01.04.2011 р. по 10.04.2011 р. суму в розмірі 35 768,49 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.11.2011 р. за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. суму в розмірі 107 199,63 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.12.2011 р. за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р. суму в розмірі 62 972,56 грн., в т.ч.ПДВ:

Згідно Додаткової угоди №3 від 19 березня 2011 року, якою були внесені зміни до Додатку №1 від 4 лютого 2011 року:

-до 31.03.2011 р. за період з 18.02.2011 р. по 28.02.2011 р. суму в розмірі 31 713,86 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.04.2011 р. за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. суму в розмірі 125 041,26 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.05.2011 р. за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. суму в розмірі 101 904,77 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.06.2011 р. за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. суму в розмірі 15 546,06 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.07.2011 р. за період з 01.06.2011 р. по 12.06.2011 р. суму в розмірі 15

546,06 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.11.2011 р. за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. суму в розмірі 147 958,04 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.12.2011 р. за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р. суму в розмірі 107 035, 59 грн., в т.ч.ПДВ;

Згідно з Додатковою угодою № 3 від 19 березня 2011 року, якою внесені зміни до Додатку № 2 від 4 лютого 2011 року:

-до 31.03.2011 р. за період з 18.02.2011 р. по 28.02.2011 р. суму в розмірі 163 501,84 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.04.2011 р. за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. суму в розмірі 390 429,93 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.05.2011 р. за період з 01.04.2011 р. по 29.04.2011 р. суму в розмірі 276 106,67 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.06.2011 р. за період з 17.05.2011 р. по 31.05.2011 р. суму в розмірі 215 798,66 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.07.2011 р. за період з 01.06.2011 р. по 21.06.2011 р. суму в розмірі 53 799,29 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 30.11.2011 р. за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. суму в розмірі 1 014 185,29 грн., в т.ч.ПДВ;

-до 31.12.2011 р. за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. суму в розмірі 1 017 409,53 грн., в т.ч.ПДВ.

Пунктом 3.2.7 Договору передбачено обов'язок замовника підписувати та повертати виконавцю акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати передачі такого акта виконавцем.

Сторонами в підтвердження надання послуг за Договором підписані акти приймання-передачі наданих послуг по Додатках №№ 1-3 та Додаткових угодах №№ 1-3 на загальну суму 2 388 154,44 грн. (а.с.27-44).

Спір виник в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов'язку щодо надання фінансової підтримки (оплати) послуг з популяризації телевізійних продуктів, за що позивачем на підставі п.8.3 договору та статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано 91 464,06 грн. пені та 3 % річних у сумі 29 163,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково суди попередніх інстанцій встановили, що договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт належного виконання позивачем, як виконавцем, взятих на себе зобов'язань за Договором, підтверджується наявними у матеріалах справи Актами прийому-передачі наданих послуг, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень з боку відповідача (а.с.27-44), реєстром документів (платіжних доручень) та банківськими виписками (а.с. 46-49; а.с. 68-101).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що у випадку порушення замовників термінів перерахування на поточний рахунок виконавця фінансової підтримки, передбачених цим договором та додатками до нього, замовник сплачує на поточний рахунок виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу, обчисленої за кожен день прострочення від вартості неоплаченої суми, при цьому проведення виконавцем популяризації може бути тимчасово призупинено до моменту погашення замовником заборгованості та сплати штрафних санкцій.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи доведеність факту прострочення здійснення фінансової підтримки, суди дійшли обгрунтованого висновку про правомірне нарахування позивачем у відповідності до п. 8.3 Договору та статті 625 Цивільного кодексу України пені та 3 % річних та застосування позовної давності до вимог позивача, про яку заявлено відповідачем у відзиві на позов та поясненнях (а.с.128-132; а.с. 152-154) в частині стягнення пені за період з 01.12.2011 року по 28.01.2012 року, оскільки позов заявлено 29.01.2013 року (а.с. 3).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника на порушення судами пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки пеня у розумінні статті 231 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України та п. 8.3 договору нараховується за кожний день прострочення, в зв'язку з чим позовна давність обчислюється щодо кожного дня окремо.

Решта тверджень заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року у справі № 910/1761/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Кіт" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач