ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 липня 2013 року 13:00 № 826/4096/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа Лізинг» до Головного управління юстиції у Львівській області, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТОВ «Західний авіаційний центр», про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
З позовом (з урахуванням заяви про доповнення підстави позову) до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа Лізинг» (далі-позивач) до Головного управління юстиції у Львівській області (далі-відповідач 1), Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (далі-відповідач 2), за участю приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (далі-тертя особа 1), в якому просило суд: 1) визнати бездіяльність відповідача 1 щодо неналежного проведення перевірки справ приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на виконання доручення Міністерства юстиції України № 15293-0-312/13.1 від 11.12.2012 p. неправомірною; 2) зобов'язати відповідача 1 здійснити комплексну перевірку справ приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 належним чином та внести подання до Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2; 3) зобов'язати відповідача 2 скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Горгівельна агенція «Галицький ярмарок» на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 992,4 кв. м, а саме: нежитлові приміщення в підвалі, що позначені в технічній документації під літерами: XXXII, XXXIII, XXXIV, XXXV, XXXVI, XXXIX, XLI,XLII, XLIII, XLIV, XLV, XLVI, XLVII, XLVIII, XLIX, LI, LІІ, LUI, LXVII, площею 451,5кв.м., нежитлові приміщення на першому поверсі, що позначені в технічній документації під літерами: 21-1, 21-2, 21-3, 21-4, 21-5, 21-6, VII, VІІІ, їх, площею 309,4 кв.м. та нежитлові приміщення на другому поверсі, що позначені в технічній документації під літерами: 21-7, 21-8, 21-9, 21-10, 21-11, 21-12, 21-13, 21-14, 21-15, 21-16, 21-17, 21-18, 21-19, площею 231,5 кв.м., які розташовані за адресою: місто Львів, площа Генерала Григоренка, 5 (далі-об'єкт нерухомості).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем 1 допущена протиправна бездіяльність щодо неналежного проведення перевірки справ приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яким перевищуючи надані діючим законодавством повноваження, порушуючи вимоги Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, протиправно посвідченні незаконні правочини ТОВ «Західний авіаційний центр», в результаті чого відповідачем 2 здійснено протиправну державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості за ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідач 1 проти позову заперечував, наголошуючи на відсутність з його боку будь-якої бездіяльності щодо неналежного проведення перевірки справ приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на виконання доручення Міністерства юстиції України № 15293-0-312/13.1 від 11.12.2012 p., просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, письмових заперечень проти позовних вимог суду не надав.
Через канцелярію суду 26.03.2013 р. позивачем подавалося клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 2 вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на об'єкт нерухомості.
Ухвалою суду від 02.04.2013 р. позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Через канцелярію суду 15.04.2013 р. представником ТОВ «Західний авіаційний центр» подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В судовому засіданні, 15.04.2013 р., суд задовольнив клопотання представника ТОВ «Західний авіаційний центр» та залучив його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - третя особа 2).
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи 1 проти позову заперечував, вважаючи вчинені ним нотаріальні дії щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2010 р., укладеного між ТОВ «Західний авіаційний центр» - продавцем та ПП «Торгівельна агенція «Галицький Ярмарок» - покупцем, законними та такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи 2 проти позову заперечував, вважаючи позовну заяву безпідставною та такою, що ґрунтується на недостовірних фактичних даних й помилковому застосуванні норм права, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
В судове засідання, призначене на 08.07.2013 р. представники відповідачів 1, 2 та третьої особи 1 не прибули, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Західний авіаційний» від 26.05.2010 р. вирішено дати згоду на продаж об'єкта нерухомості та доручити директору товариства Петрулі М.Я. виконати необхідну підготовчу роботу.
Протоколом № 4 зборів учасників ТОВ «Західний авіаційний центр» від 17.07.2010 р. вирішено надати згоду на продаж об'єкта нерухомості з метою негайного погашення кредиторської заборгованості за претензіями кредитора ЗАТ КАПС «Кий - Авіа» за максимально можливою ціною, але не нижчою від суми кредиторської заборгованості підприємства з врахуванням сплати податків та зобов'язати директора ТОВ «Західний авіаційний центр» Петрулю Михайла Яковича підписати договір купівлі продажу об'єкта нерухомості.
При цьому, сума кредиторської заборгованості ТОВ «Західний авіаційний центр» перед позивачем становить 4 800 000,00 грн.
Учасником ТОВ «Західний авіаційний центр» ОСОБА_5 24.12.2010 р. надано згоду на продаж об'єкта нерухомості з ціною 5 300 000,00 грн.
Учасником ТОВ «Західний авіаційний центр» ОСОБА_6 27.12.2010 р. надано згоду на продаж об'єкта нерухомості з ціною 5 300 000,00 грн.
На підставі зазначених документів, між ТОВ «Західний авіаційний центр» в особі генерального директора Петрулі Михайла Яковича (продавець) та ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» (покупець), укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 27.12.2010 р., за яким продавець передав у власність покупця об'єкт нерухомості за ціною 5 300 000,00 грн.
Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про що внесено відповідний запис до реєстру № 4290.
На підставі нотаріально посвідченого договору 29.12.2010 р. ПП «ТА «Галицький ярмарок» зареєструвало у Львівському обласному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» право власності на об'єкт нерухомості.
В той же час, на думку позивача, такий договір купівлі-продажу не відповідав рішенню загальних зборів учасників ТОВ «Західний авіаційний центр» від 17.08.2010 р. в частині істотних умов договору, а здійснивши нотаріальне посвідчення такого договору, приватний нотаріус ОСОБА_2 порушив вимоги закону щодо проведення нотаріальних дій, що, в свою чергу, стало підставою державної реєстрації права власності ПП «ТА «Галицький ярмарок» на неправомірно відчужене на його користь майно, що також є незаконним.
На підставі викладеного, позивач направив на адресу Міністерства юстиції України скаргу, в якій зазначив, що приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 здійснює свою професійну діяльність з грубим порушенням вимог закону, зокрема, посвідчує правочини без обов'язкової в даному випадку перевірки дієздатності сторін та просив Міністерство юстиції України здійснити перевірку викладених у скарзі обставин та анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Крім того, позивач зазначив, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчено довіреність від імені ОСОБА_6 на представництво її інтересів ОСОБА_7 від 24.12.2010 р. без її присутності, що також унеможливило встановлення її особи.
Здійснення перевірки діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_2 Міністерством юстиції України доручено відповідачу 1.
Відповідач 1, на виконання доручення Міністерства юстиції України від 15293-0-312/13.1 від 11.12.2012 р., в межах наданої йому компетенції, розглянув скаргу позивача.
В. ході проведення перевірки при огляді копій документів, які були надані нотаріусом для огляду встановлено, що нотаріус ознайомився з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наказом №2 ТОВ «Західний авіаційний центр» від 23.01.2001 р. (про призначення директора), протоколом № 18 загальних зборів учасників ТОВ «Західний авіаційний центр» від 11.09.2008 р. (про підтвердження повноважень директора), протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Західний авіаційний центр» від 17.08.2010 р. (про підготовку до продажу об'єкта нерухомості), протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Західний авіаційний центр» від 17.08.2010 р. (про продаж об'єкта нерухомості), письмовими згодами на суму продажу від учасників ТОВ «Західний авіаційний центр» ОСОБА_6 та ОСОБА_5, копії яких долучено до примірника договору, що зберігається у справах нотаріусів.
В той же час, в ході перевірки, відповідачем 1 встановлено, що нотаріусом не долучено до матеріалів договору витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, a зроблено відмітку про його огляд, чим не дотримано вимог п.41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Враховуючи вищенаведене, з метою недопущення подібних порушень в майбутньому, відповідачем 1, 10.01.2013 р. проведено оперативну нараду з приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2
Щодо посвідчення приватним нотаріусом довіреності від імені ОСОБА_6, на підставі пояснень та документів, що були надані нотаріусом, відповідачем 1 встановлено, що позивач не є стороною правочину та не діє від імені сторін правочину, отже йому, відповідно до ст.8 Закону України «Про нотаріат» не можуть надаватися довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса.
Про результати перевірки позивача письмово повідомлено листом відповідача 1 від 10.01.2013 р. № 245/0/6-1206/11.
Позивач вважає таку відповідь відповідача 1 проявом протиправної бездіяльності, а проведену відповідачем 2 державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості за ПП «ТА «Галицький ярмарок», здійснену на підставі незаконно посвідченого договору купівлі-продажу, такою, що підлягає скасуванню, оскільки порушує законні права та інтереси позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач 1 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мін'юсту, іншими актами законодавства.
Відповідно до ст.92 Конституції України, організація і діяльність нотаріату визначається виключно законами України.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлює Закон України «Про нотаріат» (далі-Закон).
Згідно ст.2-1 Закону, державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ч.1,6 ст.33 Закону, Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень Громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Так, наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2008 р. № 2260/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі-Порядок).
Пунктом 2 Порядку визначено, що перевірка організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства може бути плановою комплексною перевіркою за певний період, яка здійснюється не частіше одного разу в два роки, та позаплановою перевіркою за зверненнями фізичних і юридичних осіб.
Підставою для проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства є графік проведення такої перевірки (пп.2.4. Порядку).
Підставою для проведення позапланової повторної перевірки організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства є надходження звернення фізичної чи юридичної особи (пп.2.8. Порядку).
Позапланова повторна перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці, у межах предмета звернення фізичних чи юридичних осіб та повноважень Мін'юсту, управління юстиції (пп.2.9. Порядку).
Згідно пп. пп.2.10. Порядку, у разі надходження до Мін'юсту інформації про порушення конторою, архівом, нотаріусом законодавства, яке регулює нотаріальну діяльність, за дорученням Міністра юстиції України проводиться позапланова перевірка в окремо визначений строк.
Така перевірка проводиться шляхом витребовування від контори, архіву, нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 за дорученням Міністерства юстиції України, проведена відповідна перевірка викладених у скарзі позивача обставин, шляхом відібрання у нотаріуса пояснень та копій матеріалів, що мають відношення до справи.
Під час перевірки, відповідачем 1 не виявлено грубих порушень з боку нотаріуса вимог порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. В той же час, виявлено порушення п.41 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (яка діяла на момент вчинення нотаріальної дії) щодо не долучення до матеріалів договору витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у зв'язку з чим, з нотаріусом проведено оперативну нараду.
Суд погоджується з доводами відповідача 1 про те, що зазначене порушення, виявлене під час перевірки нотаріуса, не є грубим, є одноразовим та не завдає шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем 1 вчинені всі, передбачені вищевикладеними законодавчими нормами, дії щодо перевірки діяльності нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
Зазначене свідчить про помилковість та необґрунтованість доводів позивача про допущення відповідачем 1 неправомірної бездіяльності щодо неналежного проведення перевірки справ приватного нотаріуса.
Крім того, системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що відповідач 1 не наділений повноваженнями проводити комплексну перевірку приватного нотаріуса на підставі звернень фізичної чи юридичної особи, зокрема, скарги позивача.
Більше того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вичерпний перелік випадків, у яких свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, визначений п.2 ст.12 Закону України «Про нотаріат».
Так, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення 11 померлою; є) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті З, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дій; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України; 3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.
За результатом системного аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача 1 підстав для внесення на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_2
Крім того, суд вважає, що відповідач 1 не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки відповідності чи не відповідності вчинених нотаріальних дій вимогам законодавства України, оскільки дане питання належить до компетенції суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 скасувати державну реєстрацію права власності ПП «Горгівельна агенція «Галицький ярмарок» на об'єкт нерухомості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1,2 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення в визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі-Закон).
Відповідно до ст.2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно ч.1, 5 ст.3 Закону, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим законом, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч.7 ст.16 Закону).
Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.17 Закону).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначається Законом та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703 (далі-Порядок).
Відповідно п.2 Порядку, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).
До 01.01.2013 р. державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснювали відповідні Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, а з 01.01.2013 р. здійснюють відповідні територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема, реєстраційні служби.
Відповідно до п.25 Порядку, у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим порядком (п.26 Порядку).
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат (пп.1 п.27 Порядку).
Таким чином, державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється, крім іншого, на підставі договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 5015/2685/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2013 р., за позовом ТОВ «Кий Авіа Лізинг» до ТОВ «Західний авіаційний центр», ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсним, у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, в судовому порядку встановлена дійсність договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 27.12.2010 р., укладеного між ТОВ «Західний авіаційний центр» в особі генерального директора Петрулі Михайла Яковича (продавець) та ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» (покупець), за ціною 5 300 000,00 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2013 р. у справі № 5015/2685/12 за заявою ТОВ «Кий Авіа Лізинг» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р., рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 5015/2685 залишене без змін.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку про законність державної реєстрації права власності ПП «ТА «Галицький ярмарок» на об'єкт нерухомості, здійсненої Львівським обласним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на підставі дійсного, укладених у порядку, встановленому законом, договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 27.12.2010 р., укладеного між ТОВ «Західний авіаційний центр» в особі генерального директора Петрулі Михайла Яковича (продавець) та ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» (покупець), за ціною 5 300 000,00 грн. та, відповідно, про відсутність підстав для скасування такої реєстрації.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість вчинених ними дій з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кий Авіа Лізинг» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2013 |
Оприлюднено | 22.07.2013 |
Номер документу | 32503229 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шулежко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні