Ухвала

від 17.07.2013 по справі 805/4960/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №805/4960/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: Алексєєв О.І. - за дов. від. 11 квітня 2013 року

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі

м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 10 червня 2013 року (повний текст складений та

підписаний 11 червня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/4960/13-а (суддя Логойда Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі

м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

за участю третьої особи,

яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Київському районі м.

Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового

повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/4960/13-а задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженню відповідальністю «Кронасплит» (надалі товариство, позивач у справі) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України (надалі податковий орган, інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення податкового органу від 28 грудня 2012 року № 0013272301 в частині донарахування сум грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 510343 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 11859 грн., з мотивів протиправності його прийняття (том 2 арк. справи 172-183).

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (том 2 арк. справи 188 -192).

Оцінка доводів апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції виходячи із меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу та його представник під час апеляційного розгляду справи проти доводів відповідача заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32885598, протягом спірного періоду як платник податків перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України. Перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Київському районі міста Донецька Державної податкової служби (довідка вказаного органу державної податкової служби від 22 січня 2013 року №9247/10/18-214). Є платником, податку на прибуток підприємств (том 1 арк. справи 8-22).

Впродовж листопада - грудня 2012 року податковою інспекцією (відповідачем у справі) служби проведено планову виїзну перевірку товариства (позивача у справі) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2010 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за вказаний період, за результатами якої складено акт від 14 грудня 2012 року № 263/22-213/32885598/3369 (надалі акт перевірки, том 1 арк. справи 24-75).

На підставі акту перевірки, згідно з підпунктами 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123, пунктів 120.1 та 120.2 статті 120, пунктів 6 та 7 Підрозділу 10 Розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України керівником податкового органу 28 грудня 2012 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 522704 грн., з них за основним платежем - 510343 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12361 грн. (яка складається з трьох сум 11688 грн., 1 грн., 170 грн.), (том 1 арк. справи 78).

Правовими підставами збільшення грошового зобов'язання визначені норми підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 142.1 статті 142, підпункту 143.1 статті 143 Податкового кодексу України , пункту 4.1 статті 4, пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Донарахування податку на прибуток на загальну суму 510343 грн. здійснено податковим органом за наступні звітні періоди: за другий квартал 2010 року на 5000 грн., четвертий квартал 2010 року на суму 5000 грн., перший квартал 2011 року на суму 463593 грн., другий квартал 2012 року на суму 36750 грн. (том 1 арк. справи 60).

Відповідач в апеляційній скарзі доводить правомірність донарахування податку на прибуток за перший квартал 2011 року у розмірі 463593 грн. в результаті заниження суми валового доходу за перший квартал 2011 року у розмірі 3871 грн. та завищення валових витрат за перший квартал 2011 року у розмірі 1850500 грн. (том 2 ар. сп. 89).

В межах доводів апеляційної скарги дослідженню підлягають наступні податкові правопорушення.

Позивачем, як платником податку валові витрати по Фізичній особі підприємцю «ОСОБА_4» сформовані у розмірі 1650500 грн. на підставі акту виконаних робіт, який податковий орган вважає неналежним доказом з підстав його неповноти. Доводить також факт скасування державної реєстрації підприємця 6 червня 2012 року, яку суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти з огляду на те, що момент та факт скасування жодного відношення до формування валових витрат у першому кварталі 2011 року не має. Сам по собі факт скасування державної реєстрації не свідчить про відсутність господарських операцій.

Підставою завищення валових витрат податковий орган вважає норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції оцінюючи спірну операцію виходив з факту укладення та виконання між позивачем, як замовником та його контрагентом договору перевезення вантажу від 3 січня 2009 року №03/01-09-2, двадцяти п'яти заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом на певні суми, на які містяться посилання в наведеному договорі з 15 січня 2011 року по 30 березня 2011 року, товарно-транспортні накладні за 1 квартал 2011 року, акт здачі-прийому виконаних послуг від 31 березня 2011 року на транспортні послуги по маршруту Донецьк-Одеса-Макіївка на загальну суму 1 650 500 грн., який підписаний та скріплений печатками обома сторонами договору, рахунок-фактура від 31 березня 2011 року №1 (найменування послуг «транспортні послуги за 1 квартал 2011 року») на суму 1650500 грн., акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за 1 квартал 2011 року станом на 1 квітня 2011 року, підписаний між сторонами договору.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що всі надані документи включаючи акт виконаних робіт від 31 березня 2011 року підтверджують реальність, повноту та характер господарських операцій. Встановлені щодо акта обставини апелянтом не спростовані. Вказаний акт містить всі реквізити і відповідає вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не довів свої висновки про завищення валових витрат позивачем на суму 1650500 грн.

По взаємовідносинам з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5

Апелянт доводить, з посиланням на ті самі норми, що з попереднім контрагентом, що ним правильно встановлено завищення валових витрат на загальну суму 90000 грн., у тому числі 2 та 4 квартали 2010 року на суму по 20000 грн. в кожному, перший квартал 2011 року на суму 50000 грн. Валові витрати сформовані за фактом отримання консультацій з питання інформатизації та автоматизації на суму 20000 грн. (акт №21 від 30 червня 2010 року, консультації з питань інформатизації та автоматизації акт № 44 від 31 грудня 2010 року, консультації з питань інформатизації на суму 50000 грн. за актом №14.

Апелянт доводить, що позивачем не доведено взаємозв'язок отриманих послуг з веденням господарської діяльності товариства (том 2 арк. справи 190, на звороті).

Суд першої інстанції погодив правову позицію позивача, та дійшов висновку щодо отриманих послуг та господарською діяльністю товариства, як платника податків з огляду на документальне підтвердження понесених витрат, а саме, договір про надання інформатизаційних послуг від 1 червня 2010 року № 4-11, що укладений між позивачем як замовником та фізичною особою-підприємцем як виконавцем, та докази його виконання: технічне завдання №1, на яке міститься посилання в договорі, акти прийому-передачі виконаних робіт від 30 червня 2010 року №21 на суму 20000 грн. (вид робіт «консультації з питань інформатизації та автоматизації), від 31 грудня 2010 року № 44 на суму 20000 грн. (вид робіт «консультації з питань інформатизації та автоматизації), від 31 березня 2011 року на суму 50000 грн. (вид робіт «консультації з питань інформатизації), які підписані та скріплені печатками обох сторін договору; рахунки-фактури від 30 червня 2010 року на суму 20000 грн., від 31 грудня 2010 року на суму 20000 грн., від 31 березня 2011 року на суму 50000 грн.; тринадцять платіжних доручень на загальну суму 90000 грн., які підтверджують факт повної оплати позивачем виконаних робіт на умовах договору; акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за 2 квартал 2010 року станом на 1 липня 2010 року, підписаний сторонами договору, в якому відображено факт повної оплати позивачем коштів по договору на суму 20000 грн.; акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за 4 квартал 2010 року станом на 1 січня 2011 року, підписані сторонами договору, в якому відображено факт повної оплати позивачем коштів по договору на суму 20000 грн.; акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за 1 квартал 2011 року станом на 1 квітня 2011 року, підписаний між сторонами договору, в якому відображено факт повної оплати позивачем коштів по договору на суму 50000 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що всі надані документи підтверджують реальність, повноту та характер господарських операцій

По взаємовідносинам з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6

З посиланням на ті ж самі норми Закону України 334, апелянт доводить завищення позивачем валових доходів в першому кварталі 2011 року на суму 150000 грн., за взаємовідносинами з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, по отриманню робіт поточного ремонту та/або технічного обслуговування автонавантажувачів. Податковий орган наполягає на відсутності зв'язку між отриманими послугами та господарською діяльністю позивача та факті реалізації погрузчика позивачем 31 березня 2011 року. Реалізація цього об'єкту в останній день кварталу жодним чином не впливає на правомірність його утримання до цієї дати.

Суд першої інстанції погодив доводи товариства з огляду на документальне підтвердженням факту виконання господарської операції за договором від 3 січня 2011 року № 8-11, що укладений між позивачем як замовником та фізичною особою-підприємцем як виконавцем, яке доведене наступними доказами: нарядами-замовленнями на загальну суму 150000 грн. (від 31 січня 2011 року на суму 50000 грн., від 28 лютого 2011 року на суму 50000 грн., від 31 березня 2011 року на суму 50000 грн.; актами виконаних робіт від 31 січня 2011 року, від 28 лютого 2011 року та від 31 березня 2011 року на загальну суму 150000 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін договору; рахунками-фактури на загальну суму 150000 грн. (від 31 січня 2011 року №33 на суму 50000 грн., від 28 лютого 2011 року №34 на суму 50000 грн., від 31 березня 2011 року №35 на суму 50000 грн.); платіжним дорученням від 24 червня 2011 року №152 на суму 150000 грн., яке підтверджує факт повної оплати позивачем виконаних робіт на умовах договору; актом звірки взаємних розрахунків з контрагентом за січень - червень 2011 року станом на 1 липня 2011 року, підписаним сторонами договору, в якому відображено факт повної оплати позивачем коштів по договору на суму 150000 грн.

Аналіз актів виконаних робіт спростовує доводи апелянта, щодо відсутності інформації стосовно змісту отриманих послуг.

Стосовно завищення валових витрат за взаємовідносинами з фізичною особою підприємцем ОСОБА_7, по наданню інформаційних послуг. Податковий орган доводить порушення позивачем положень пункту 44.1, 44.2, 138.10.2,138.2статті 138 Податкового Кодексу України. Вважає, що отримані послуги не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Суд першої інстанції не погодив доводи податкового органу з огляду на те, що документальним підтвердженням факту виконання господарської операції за договором про надання інформатизаційних послуг від 2 квітня 2012 року № 6-12, що укладений між позивачем як замовником та фізичною особою-підприємцем виконавцем, є наступні докази: акти прийому-передачі виконаних робіт від 26 квітня 2012 року №26/4 на суму 65000 грн., від 30 травня 2012 року №30/05 на суму 50000 грн., від 27 червня 2012 року №27/06 на суму 60000 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін договору; рахунки-фактури на загальну суму 175000 грн., платіжне доручення від 24 вересня 2012 року №9 на суму 175000 грн., яке підтверджує факт повної оплати позивачем виконаних робіт на умовах договору; акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом за січень - грудень 2012 року станом на 01 січня 2013 року, підписаний сторонами договору, в якому відображено факт повної оплати позивачем коштів по договору на суму 175000 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що всі надані документи підтверджують реальність, повноту та характер здійснених господарських операцій.

Стосовно порушення позивачем пункту 4.1 Закону України 2181 щодо неподання декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року (порушення наведені в пункті 2 висновків акту перевірки). Відповідно до підпункту «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для цілей оподаткування прибутку підприємств базовим податковим періодом є календарний квартал звітного року. Граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року спливав 9 листопада 2010 року. Податкова декларація за вказаний податковий період від 26 жовтня 2010 року отримана відповідачем поштою 4 листопада 2010 року.

Вказані обставини встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, в справі №805/1955/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кронасплит» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Суд першої інстанції правильно виходив з наявності обставини звільнених від доказування з посиланням на наявність судового рішення, яке набрало законної сили відповідно до частини 1 статті 72 КАС.

Спірна податкова звітність відповідачем зареєстрована 8 листопада 2010 року за вх. №19505/10, що відображено в його листі від 13 березня 2013 року №3065/10/01-019. Отже, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2010 року позивачем подана з дотриманням встановленого законодавством строку.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 55, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Одеської області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/4960/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року у справі № 805/4960/13-а- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 липня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М.Яковенко