Ухвала

від 17.07.2013 по справі 826/6531/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6531/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С. К. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Духно І. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0003372208, 0003382208 від 29.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в адміністративному позові відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а позивач заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, з 05.03.2013 року по 26.03.2013 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Інтертрансгруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт № 1504/22.8-17/33260662 від 09.04.2013 р. (далі Акт перевірки).

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003372208 від 29.04.2013 р., яким, за порушення позивачем п. п. 186.2.1, п. 186.1, п. 186.3, ст. 186, п. 187.8 ст. 187, п.194.1 ст. 194, п. п. 198.3 ст. 198, п.п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2747988,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 497184,00 грн.; № 0003382208 від 29.04.2013 р., яким за порушення вищезазначених законодавчих норм зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 85143,00 грн.

Відповідачем зроблено висновок, що позивач при наданні транспортних послуг виступав експедитором, оскільки здійснював страхування цивільної відповідальності перевізника перед митними органами, тобто здійснював митне оформлення перевезень. Зокрема, позивач не відобразив у складі податкового зобов'язання з ПДВ суми послуг щодо здійснених транспортно-експедиторських послуг на території України у розмірі 2 810 168,00 грн.

Крім того, зроблено висновок, що договір, укладений з ТОВ «Будівельна компанія «Домік Україна», не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки неможливо провести зустрічну звірку контрагента позивача з ТОВ «Респект-2000».

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено договір № 61 від 13.01.2011 року із ТОВ «Плантон-Україна» (код ЄДРПОУ 33104433), договір № 131 від 09.02.2012 року із ПП «Ріо-Логістик» (код ЄДРПОУ 36609370), договір № 96 від 09.06.2011 року із ПП «Авто Сіріус» (код ЄДРПОУ 32838752), договір № 50 від 08.12.2010 року із ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3), договір № 24 від 01.09.2010 року із ТОВ «Компанія «СІТ-релайн» (Код ЄДРПОУ 31134890), за якими позивач зобов`язувався надати Замовникам послуги з міжнародного перевезення вантажу. Відповідно до умов даних договорів, умови перевезення зазначаються в транспортній заявці (договорі-заявці), що є невід'ємною частиною Договору.

Позивачем, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами у серпні-вересні 2011 року, надано рахунки-фактури, акти виконаних робіт, належним чином оформлені податкові накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), свідоцтва про реєстрацію та перелік транспортних засобів, які належать позивачу.

Крім того, податковим органом зроблені висновки про завищення податкового кредиту за серпень-вересень 2011 року на суми ПДВ, отримані від ТОВ «Будівельна Компанія «Домік-Україна» (ІНН 369474026592), які відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) за серпень 2011 року у розмірі 6427,09 грн та за вересень 2011 року у розмірі 16535,51 грн, на підставі аналізу господарських операцій позивача по отриманню робіт з ремонту.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання договорів № 189 від 22.07.2011 р., № 202 від 10.08.2011 р., № 229 від 05.09 2011р., № 221 від 01.09.2011 р., укладених між ТОВ «ІНТЕРТРАНСГРУП» та ТОВ «Будівельна Компанія «Домік-Україна» останнім для позивача було проведено ремонтні роботи, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними № 1 від 11.08.2011 р., № 2 від 11.08.2011 р., № 3 від 23.08.2011 р., № 1 від 01.09.2011 р., № 2 від 06.09.2011 р., № 3 від 08.09.2011 р., № 4 від 22.09.2011 р., № 5 від 28.09.2011 р., актами введення в експлуатацію основних засобів, інвентаризаційною карткою.

Всі роботи, передбачені договорами, були надані в обсягах, підтверджених актами виконаних робіт: № 10 від 23.08.2011 р., № 11 від 08.06.2011 р., № 13 від 28.09.2011 р., № 12 від 22.09.2011 р., згідно затверджених відповідних кошторисів до Договорів.

Оплата за виконані роботи здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2913 від 11.08.2011 р., №3134 від 26.08.2011 р., № 3360 від 15.09.2011 р., № 2914 від 11.08.2011 р., № 3179 від 01.09.2011 р., № 3524 від 29.09.2011 р., № 3225 від 06.09.2011 р., № 3512 від 27.09.2011 р.

Суд першої інстанції та колегія суддів ретельно дослідили надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження належного виконання зазначених договорів та правомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами та дійшли висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача; надані докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентами, тому податковий кредит сформований правомірно.

На момент здійснення господарських правовідносин, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків (у тому числі, ПДВ), установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та, щодо яких, був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, а, отже, позивач мав право на включення до податкового кредиту відповідних витрат, а його контрагенти - видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

З аналізу Акту перевірки, вбачається, що при проведені перевірки податковий орган прийшов до висновку щодо невідповідності вимогам діючого законодавства України правочину між позивачем та ТОВ «Домік-Україна «Будівельна Компанія», зокрема, з підстав наявності Акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "БК "ДОМІК-УКРАЇНА".

Однак, колегія суддів зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання (інформаційний лист ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року), а відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними (ст. 20 ПК України, постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/50772/12 від 14 листопада 2012 року).

Оскільки, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансгруп» та ТОВ «Домік-Україна «Будівельна Компанія», який би підтверджував нікчемність укладених між ними правочинів, не надано доказів про відсутність виконання ремонтних робіт та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем, не зазначено первинних бухгалтерських документів, на підставі яких, відповідач дійшов висновку про віднесення наданих позивачем транспортних послуг до експедиторських стосовно взаємовідносин з іншими контрагентами, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003372208 та 0003382208 від 29.04.2013 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 27 травня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.