Рішення

від 03.07.2013 по справі 908/1374/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/32/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 Справа № 908/1374/13

за позовом Приватного малого підприємства фірма «Ялос», (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж», (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, кв. 32)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «МКЗ Груп», (79000, с. Світанок Запорізького району Запорізької області, вул. Українська, буд. 23)

про визнання недійсним договору про надання тимчасової повертаємої фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Балак О.Г., довіреність б/н від 18.06.2013 р.;

від відповідача - Проценко Д.Ю., довіреність б/н від 15.05.2013 р.;

Сколибог О.С., довіреність № 47 від 21.01.2013 р.;

від третьої особи - Сколибог О.С., довіреність № 54 від 01.01.2013 р.;

Проценко Д.Ю., довіреність б/н від 01.03.2013 р.;

18.04.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне мале підприємство фірма «Ялос», м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено - ПМПФ «Ялос») з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж», м. Запоріжжя (ТОВ «Юженергомонтаж») про визнання недійсним договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1374/13, справі № 908/1374/13 присвоєно номер провадження справи 4/32/13, судове засідання призначено на 22.05.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2013 р. на підставі ст. 27 ГПК України за ініціативою суду до участі у справі № 908/1374/13 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватне підприємство «МКЗ Груп», с. Світанок Запорізького району Запорізької області (ПП «МКЗ Груп»), розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 18.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2013 р. судом за клопотанням позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжений процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1374/13 на п'ятнадцять днів, до 03.07.2013 р.

В судовому засіданні 03.07.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін і третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 97, 99, 203, 207, 215 ЦК України, ст., ст. 89, 179, 181 ГК України і полягають в тому, що 07.12.2011 р. ТОВ «Юженергомонтаж» та ПМПФ «Ялос» укладено договір про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14, за умовами якого відповідач надав позивачу грошові кошти в розмірі 397 000,00 грн., а позивач зобов'язався повернути зазначені кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача протягом строку дії договору - до 31.12.2012 р. Позивач вважає, що договір про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. укладено з порушенням вимог чинного законодавства та положень Статуту ПМПФ «Ялос». Зокрема, оспорюваний договір № 14 від 07.12.2011 р. підписано директором ПМПФ «Ялос» Павлєтович Драгіша, який не мав права, як законний представник підприємства, на його укладення, оскільки відповідно до п. 3.7 Статуту ПМПФ «Ялос» виконавчий директор має діяти у межах повноважень, наданих йому засновником. Згідно з п. 1.1 Статуту ПМПФ «Ялос» (зі змінами та доповненнями від 18.05.1995 р.) засновником підприємства на момент підписання оспорюваного договору та по сьогоднішній день є Павлєтович (Осадча) Оксана Володимирівна. Відповідно до наказу власника ПМПФ «Ялос» № 1 від 10.11.1998 р. виконавчому директору прямо заборонено укладати угоди, які тягнуть за собою виникнення зобов'язань у ПМПФ «Ялос» перед третіми особами, в тому числі договори про надання фінансової допомоги. Отже, на момент укладення спірного договору № 14 від 07.12.2011 р. у Павлєтович Д. відповідних повноважень на його укладення не було. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсним договір про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р., укладений ТОВ «Юженергомонтаж» та ПМПФ «Ялос».

Відповідач позов не визнав, заявлені вимоги вважає безпідставними і необґрунтованими. Мотивуючи заперечення на позов відповідач посилається на те, що на момент підписання оспорюваного договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. посаду директора ПМПФ «Ялос» обіймав Павлєтович Д., що підтверджується даними листа Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-09/2381 від 22.05.2013 р. Згідно п. 3.3 Статуту ПМПФ «Ялос» засновник делегує повноваження з управління підприємством директору. У відповідності до п. 3.4 Статуту ПМПФ «Ялос» директор представляє інтереси засновника та трудового колективу підприємства та згідно з п. 3.7 цього ж Статуту на нього покладені обов'язки керувати виробничо-господарською діяльністю підприємства, укладати господарські договори. Враховуючи викладене, відповідач просить суд в позові відмовити.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, по суті спору пояснила, що повністю погоджується з позицією відповідача. Просить суд відмовити у позові про визнання недійсним договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р., укладеного ТОВ «Юженергомонтаж» та ПМПФ «Ялос».

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін і третьої особи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 07.12.2011 р. ТОВ «Юженергомонтаж» (відповідачем у справі) та ПМПФ «Ялос» (позивачем у справі) укладено Договір про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14, за умовами якого відповідач (Сторона 1) зобов'язався надати позивачу «Стороні 2) грошові кошти в розмірі 600 000,00 грн., а позивач зобов'язався повернути цю суму в строки та в порядку, передбаченому цим Договором. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до умов Договору сторони узгодили, що фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Фінансова допомога надається на безвідсотковій основі. (п., п. 2.1, 2.2 Договору).

Пунктом 4.1 встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р.

Згідно з п., п. 3.1, 3.2 Договору позивач зобов'язаний повернути відповідачу суму фінансової допомоги протягом строку дії Договору. Фінансова допомога повертається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Як свідчать фактичні обставини справи та не заперечується сторонами, на виконання умов Договору відповідач надав позивачу фінансову допомогу на загальну суму 397 000,00 грн., а саме: 07.12.2011 р. - 179 000,00 грн., 14.12.2011 р. - 2 000,00 грн. та 27.12.2011 р. - 216 000,00 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки, оригінали яких досліджувалися судом в судовому засіданні та належним чином посвідчені копії яких додано до матеріалів справи. (а.с. 52-54).

Як вбачається зі змісту Договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. від імені ПМПФ «Ялос» (Сторона 2 за договром, позивач у справі) зазначена угода укладена та підписна директором Павлєтович Драгіша, який діяв на підставі Статуту Товариства.

ПМПФ «Ялос» звернулося до суду з даним позовом про визнання Договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. недійсним, оскільки зазначений договір укладений з порушенням пунктів 3.5, 3.6, 3.7 Статуту ПМПФ «Ялос», тобто як такий, що укладений з боку позивача особою, яка не мала повноважень від імені позивача на укладення та підписання оспорюваного договору.

Частиною 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених Законом та установчими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з п 1.1 Статуту ПМПФ «Ялос», в редакції змін від 18.05.1995 р., ПМПФ «Ялос» створено за рішенням засновника - Осадчої (в подальшому прізвище змінено на Павлєтович) Оксани Володимирівни.

Таким чином, на момент підписання спірного Договору № 14 від 07.12.2011 р. та по сьогоднішній день Павлєтович (Осадча) О.В. є засновником ПМПФ «Ялос».

Як встановлено в п., п. 3.1, 3.2, 3.3 Статуту ПМПФ «Ялос» управління фірмою здійснюється на підставі суміщення прав засновника як власника по господарському використанню його майна та самоуправлінню трудового колективу. Засновник безпосередньо здійснює свої права по управлінню фірмою, самостійно визначає структуру та встановлює штати. Засновник, у разі необхідності, делегує повноваження по управлінню фірмою виконавчому директору, призначеному ним на посаду за контрактом.

До матеріалів справи залучено довідку Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-09/1381 від 22.05.2013 р., з якої вбачається, що в період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. керівником (директором) ПМПФ «Ялос» значився Павлєтович Драгіша. (а.с. 26)

У відповідності до п., п. 3.5 і 3.6 Статуту ПМПФ «Ялос» рішення по соціально-економічним питанням, що стосуються діяльності фірми, вирішуються і приймаються засновником, виконавчим директором за участі уповноважених органів трудового колективу. Засновник самостійно, за виключенням випадків, передбачених п. 3.5 Статуту, вирішує та приймає рішення по будь-яким питанням статутної діяльності, без довіреності представляє інтереси фірми у взаємовідносинах з юридичними особами та громадянами, як на території України так і з її межами. Укладає договори, контракти, в тому числі трудові, видає довіреності.

Як встановлено в пункті 3.7 Статуту ПМПФ «Ялос» виконавчий директор керує усією поточною виробничо-господарською діяльністю фірми, самостійно , в межах повноважень, наданих йому засновником, вирішує питання господарської діяльності; без довіреності представляє інтереси фірми у взаємовідносинах з установами, організаціями, підприємствами та громадянами (в тому числі, іноземними); укладає господарські та трудові договори, видає довіреності, відкриває в банківських установах розрахункові, валютні та інші рахунки, розпоряджається коштами та майном на умовах і в порядку, обумовлених в контракті із засновником; видає накази, розпорядження, дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками фірми.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних та допустимих, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказів (контракту або трудового договору з виконавчим директором тощо), які б свідчили, що на момент укладення осопрюваного Договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. повноваження виконавчого директора, посаду якого на той час обіймав Павлєтович Д., щодо укладення господарських договорів та розпорядження майном і коштами підприємства були певним чином регламентовані з боку засновника.

Посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на наказ власника ПМПФ «Ялос» № 1 від 10.11.1998 р. «Про повноваження виконавчого директора», яким виконавчому директору прямо заборонено без письмового погодження та дозволу засновника укладати угоди, які тягнуть за собою виникнення зобов'язань у ПМПФ «Ялос» перед третіми особами, в тому числі договори про надання фінансової допомоги, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір у даній справі, суд вважає за необхідне до спірних правовідносин застосувати положення ч. 3 ст. 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Наказ власника ПМПФ «Ялос» № 1 від 10.11.1998 р. «Про повноваження виконавчого директора» є внутрішнім документом підприємства, який, до того ж, винесений за 13 років до укладення спірного Договору № 14 від 07.12.2011 р.

Відповідач заперечив, що знав про такі обмеження, а позивач не довів суду, що відповідач у справі знав або не міг не знати, що внутрішнім документом ПМПФ «Ялос» (наказом № 1 від 10.11.1998 р.) для виконавчого директора було встановлено обов'язкове письмове погодження та отримання дозволу засновника укладати угоди, які тягнуть за собою виникнення зобов'язань у ПМПФ «Ялос» перед третіми особами, в тому числі договори про надання фінансової допомоги.

Враховуючи зазначене, суд вважає хибними доводи позивача, що оспорюваний Договір про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. підписаний з боку ПМПФ «Ялос» особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень для укладення такого договору.

Крім того, згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі, наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як свідчать матеріали справи, виконуючи умови оспрюваного Договору надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 397 000,00 грн. у вигляді фінансової допомоги. Позивачем зазначені кошти були отримані, що ним не заперечується, як безпідставно отримані ці кошти позивач відповідачу не повертав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з боку ПМПФ «Ялос» вчинено дії, які свідчать про схвалення Договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р., що підтверджує прийняття його умов обома сторонами.

З урахуванням вище наведеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання Договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р., укладеного ТОВ «Юженергомонтаж» та ПМПФ «Ялос», недійсним.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані докази, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати залишаються за позивачем та до відшкодування не присуджуються.

Як вбачаться з матеріалів справи № 908/1374/13, ПМПФ «Ялос» (позивачем у справі) заявлено одну вимогу немайнового характеру про визнання недійсним Договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р., яка повинна була бути оплачена судовим збором в сумі 1 147,00 грн.

В той же час, квитанцією № 921820001 від 18.04.2013 р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. Таким чином, переплата судового збору становить 573,50 грн.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за відповідною ухвалою суду судового збору в сумі 573,50 грн., зайво сплаченого квитанцією № 921820001 від 18.04.2013 р.

Крім того, ТОВ «Юженергомонтаж» подано суду клопотання про стягнення з ПМПФ «Ялос» на його користь витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн.

Щодо стягнення з позивача 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до укладеного ТОВ «Юженергомонтаж» з адвокатом Сколибогом О.С. договору про надання юридичної допомоги від 21.01.2013 р. адвокат зобов'язався за винагороду надати правову допомогу ТОВ «Юженергомонтаж» в судових органах, пов'язану з господарськими спорами між ТОВ «Юженергомонтаж» та ПМПФ «Ялос».

Відповідно до приписів 6.5 постанови Пленуму вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних із сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо .

Враховуючи категорію даного спору, його складність, приймаючи до уваги, що відзив ТОВ «Юженергомонтаж» на позовну заяву підготований і наданий Проценко Д.Ю. як представником відповідача, в судових засіданнях по даній справі адвокат Сколибог О.С. як представник ТОВ «Юженергомонтаж» участі не приймав, суд не вбачає підстав для відшкодування з ПМПФ «Ялос» на користь ТОВ «Юженергомонтаж» витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", ст., ст. 92, 241 ЦК України, ст., ст. 32-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного малого підприємства фірма «Ялос», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж», м. Запоріжжя про визнання недійсним договору про надання тимчасової зворотної фінансової допомоги № 14 від 07.12.2011 р. відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "11" липня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.