Рішення

від 11.07.2013 по справі 908/1527/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/38/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

11.07.2013 Справа № 908/1527/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 185/12; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 4, оф. 14)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)

про стягнення 345 067,88 грн. основного боргу за поставлений товар та 6 126,14 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Радченко І.В., довіреність б/н від 11.06.2013 р.;

від відповідача - Дядько О.М., довіреність б/н від 28.12.2012 р. (бланк серія ВТВ № 626893);

29.04.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя (ТОВ «ДОВАН») з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено - ВАТ «Запоріжсталь») про стягнення 345 067,88 грн. основного боргу за поставлений товар та 7 453,46 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2013 р. порушено провадження у справі № 908/1527/13, справі № 908/1527/13 присвоєно номер провадження справи 4/38/13, судове засідання призначено на 20.05.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 20.05.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 19.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2013 р. судом прийняті до розгляду зменшені позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Запоріжсталь» на користь ТОВ «ДОВАН» 345 067,88 грн. основного боргу за поставлений товар та 6 126,14 грн. 3 % річних, судом за клопотанням позивача, на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжений процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1527/13 на п'ятнадцять днів, до 15.07.2013 р., з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 11.07.2013 р.

В судовому засіданні 11.07.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивні вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 202, 205, 207, 526, 531, 538, 610-612, 625, 693 ЦК України, ст., ст. 193, 216 ГК України і полягають в тому, що в липні 2012 року між сторонами у справі була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу металопрокату у кількості 28,10 тон за ціною 12 279,99 грн. за тону (в тому числі ПДВ) на загальну суму 345 067,88 грн. У зв'язку із досягнутою домовленістю позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № ДВ-0000006 від 11.07.2012 р. на суму 345 067,88 грн. Згідно зазначеного рахунку-фактури сторони домовилися про кількість і вартість товару, а також узгодили, що відповідач бере на себе зобов'язання здійснити попередню оплату товару. 11.07.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв металопрокат в кількості 28,10 тон на загальну суму 345 067,88 грн., що підтверджується видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. Поставлений за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. металопрокат відповідачем оплачений не був. 08.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 008 про погашення заборгованості в сумі 345 067,88 грн. за металопрокат, поставлений за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. Відповідачем вказаний лист залишений без задоволення. Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений металопрокат становить 345 067,88 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивачем нараховані відповідача 3 % річних за період з 12.07.2012 р. по 27.03.2013 р. в сумі 7 453,46 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ВАТ «Запоріжсталь» 345 067,88 грн. основного боргу за поставлений товар та 6 126,14 грн. 3 % річних.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив з наступних підстав. Відповідач вважає, що надані до позовної заяви документи не підтверджують, що у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання щодо сплати 345067,88 грн. заборгованості та будь-яких штрафних санкцій. Так, відповідач стверджує, що між позивачем та відповідачем 02.03.2012 р. був укладений договір поставки № 20/2012/509, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити матеріали - металопрокат (ресурси) на умовах, визначених договором. Пунктом 2.1 договору передбачено, що кількість, номенклатура ресурсів визначаються в специфікаціях до договору. Крім того, якість, упаковка та маркування ресурсів повинні відповідати нормам, визначеними сертифікатами виробника, діючим стандартам, а також спеціальним технічним вимогам. За період дії договору (до 01.03.2013 р.) між сторонами до договору № 20/2012/509 укладалися специфікація № 1 від 02.03.2012 р. і специфікація № 2 від 22.03.2012 р., які є невід'ємними частинами договору та згідно яких сторони домовилися щодо поставки листів 120х2000х50000 СТ. 09Г2С-12, листів 160х1400х4800 СТ. 09Г2С-12 і рейок залізничних Р-43. 21.04.2012 р. відповідачем на адресу позивача була направлена заява № 17/2023226 щодо поставки у травні 2012 року листів 120х2000х50000 СТ. 09Г2С-12. 11.05.2012 р. на адресу відповідача була здійснена поставки замовленої продукції, в ході прийомки якої ресурси виявилися неякісними (не відповідають затвердженим стандартам та сертифікатам якості). Факт поставки ресурсів неналежної якості підтверджується актом № 05/1 від 15.05.2012 р. про зупинення прийомки ресурсів, листом ВАТ «Запоріжсталь» від 18.05.2012 р. № 17/2041692, актом прийомки по якості від 13.06.2012 р., листом ТОВ «ДОВАН» від 21.06.2012 р. № 052. При цьому відповідач звертає увагу суду, що в листі від 21.06.2012 р. № 052 позивач визнає факт поставки ресурсів неналежної якості та пропонує на виконання вимог п. 6.6 договору здійснити заміну ресурсів. 11.07.2012 р. неякісні ресурси були повернуті позивачу, що підтверджується накладною (повернення) № ДВ-0000033 та довіреністю № 000018 від 09.07.2012 р. Відповідач зазначає, що до позовної заяви позивачем надано видаткову накладну № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. та довіреність про отримання ресурсів від 11.07.2012 р., в яких міститься посилання на договір № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. Наведене, на думку відповідача, безумовно свідчить, що поставка ресурсів на суму 345 067,88 грн. здійснювалася саме в рамках договору № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. При цьому, відповідач зазначає, що пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за поставлені ресурсі здійснюється на протязі строку, зазначеного у специфікації. Крім того, п. 6.4 договору передбачено, що позивач до початку прийомки ресурсів зобов'язаний надати відповідачу оригінали наступних документів: рахунок на оплату ресурсів, транспортні та супровідні документи, сертифікат або паспорт якості, пакувальні документи, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки, акт прийому-передачі ресурсів, оформлений з боку позивача. Як зазначає відповідача, позивачем не було надано у повній мірі вище вказаних документів. Відповідно до п. 6.5 договору зобов'язання постачальника по поставці ресурсів не вважаються виконаними до надання документів, передбачених п. 6.4 договору. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не надані належні докази виконання з його боку умов поставки ресурсів і, відповідно, позивач не довів настання у відповідача обов'язку щодо оплати поставлених ресурсів. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позовні вимоги безпідставні і недоведені та просить суд в позові відмовити.

Позивач на заперечення відповідача надав пояснення, відповідно до яких не заперечує, що між ТОВ «ДОВАН» та ВАТ «Запоріжсталь» мали місце і договірні відносини. Також позивач просить суд прийняти до уваги, що посилання відповідача на акт № 05/1 від 15.05.2012 р. про зупинення прийомки ресурсів, лист ВАТ «Запоріжсталь» від 18.05.2012 р. № 17/2041692, акт прийомки по якості № 1/13 від 13.06.2012 р., лист ТОВ «ДОВАН» від 21.06.2012 р. № 052, накладну на повернення № ДВ-0000033 від 09.07.2012 р. і довіреність № 000018 від 09.07.2012 р. не можуть бути враховані судом, оскільки зазначені документи не мають ніякого відношення до поставки продукції, яка відбулася 11.07.2012 р., та стягнення заборгованості за якою є предметом розгляду у справі № 908/1537/13.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, в липні 2012 року між ТОВ «ДОВАН» (позивачем у справі) та ВАТ «Запоріжсталь» (відповідачем у справі) була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу металопрокату у кількості 28,10 тон за ціною 12 279,99 грн. за тону (в тому числі ПДВ) на загальну суму 345 067,88 грн.

У зв'язку із досягнутою домовленістю позивачем відповідачу був виставлений рахунок-фактура № ДВ-0000006 від 11.07.2012 р. на оплату листа г/к легованого 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну на суму 345 067,88 грн. з ПДВ. (а.с. 8).

11.07.2012 р. позивач за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. поставив відповідачу обумовлений металопрокат, а саме: лист г/к легований 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну суму 345 067,88 грн. з ПДВ.

Поставлений металопрокат був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підпис Чекалкіної В.В., а також підпис іншої уповноваженої особи відповідача скріплений відбитком штампу ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» ЦПВ Склад № 163, на видатковій накладній № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. та довіреність серія ЯВЮ № 095088/3008 від 11.06.2012 р., видана на ім'я Чекалкіної В.В. на отримання від ТОВ «ДОВАН» листа 160 ст 09Г2С. (а.с. 9, 10).

Видаткова накладна № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р., за якою відповідачу поставлявся металопрокат на суму 345 067,88 грн., узгоджена між позивачем і відповідачем, має підписи уповноважених осіб сторін та скріплена печаткою ТОВ «ДОВАН» і штампом ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» ЦПВ Склад № 163. Металопрокат, а саме: лист г/к легований 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну суму 345 067,88 грн., прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на зазначеній видатковій накладній. (Оригінал видаткової накладної досліджувався судом в судовому засіданні, належним чином посвідчена копія - залучені до матеріалів справи).

Посилання відповідача на те, що поставка металопрокату на суму 345 067,88 грн. здійснювалася за договором поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. та на його виконання суд вважає недоведеним.

Так, п. 1.1 договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. передбачено, що ТОВ «ДОВАН» (постачальник) зобов'язується передати, а ВАТ «Запоріжсталь» (покупець) прийняти і оплатити матеріали - металопрокат (ресурси) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п., п. 2.1, 2.3, 3.1, 3.2, 4.1 і 4.3 договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. кількість, номенклатура ресурсів зазначаються в специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами. Якість, пакування та маркування ресурсів повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ГОСТ) для даного виду ресурсів, та спеціальним технічним вимогам, якщо такі визначені погодженням сторін, що відображені в специфікаціях. Поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях. Строки поставки ресурсів зазначаються в специфікаціях. Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, і зазначені в специфікаціях. Загальна сума договору визначається як сума вартість ресурсів, поставка яких здійснюється згідно специфікацій, що до нього додаються.

З наданих до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що до договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. сторонами укладалися Специфікація № 1 від 02.03.2012 р. і Специфікація № 2 від 22.03.2012 р.

У відповідності до Специфікації № 1 від 02.03.2012 р. сторони домовилися щодо поставки листів 120х2000х50000 СТ. 09Г2С-12 (номенклатурний № 160801064) в кількості 10,0 тон ГОСТ 19903-74, за ціною 10 233,33 грн. без ПДВ за тону, на загальну суму 102 333,30 грн. без ПДВ та листів 160х1400х4800 СТ. 09Г2С-12 (номенклатурний № 160801076) в кількості 26,0 тон, ГОСТ 19903-74, за ціною 10 233,33 грн. без ПДВ за тону, на загальну суму 266 066,58 грн. без ПДВ, а у відповідності до Специфікації № 2 від 22.03.2012 р. сторони домовилися щодо поставки рейок залізничних Р-43 (номенклатурний № 162400043) в кількості 21 тона, ГОСТ 7173-54, за ціною 18 333,33 грн. без ПДВ, на загальну суму 384 999,93 грн. без ПДВ. (а.с. 46, 47).

Таким чином, оцінивши представлені сторонами докази, суд прийшов до висновку, що із матеріалів справи вбачається досягнення сторонами у встановленому законом порядку згоди щодо поставки в рамках договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. лише листів 120х2000х50000 СТ. 09Г2С-12, листів 160х1400х4800 СТ. 09Г2С-12 і рейок залізничних Р-43.

Вище викладені обставини дають підстави для висновку, що протягом 2012 року між ТОВ «ДОВАН» та ВАТ «Запоріжсталь» дійсно мали місце договірні відносини, які стосуються поставки металопрокату. Однак, такі висновки жодним чином не спростовують факту наявності між сторонами у справі і бездоговірних відносин щодо поставки певних видів товарів.

Отже, фактичні обставини справи свідчать, що правовідносини сторін у справі стосовно поставки листа г/к легованого 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну суму 345 067,88 грн. з ПДВ не стосуються виконання ними взаємних зобов'язань за договором поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р., в даному випадку фактично між сторонами склалися правовідносини поставки металопрокату, при цьому поставка мала місце саме на підставі видаткової накладної № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав продукцію (металопрокат) по накладній, та дій відповідача, який цю продукцію (металопрокат) прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за продукцію, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманої продукції.

Поставлений за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. металопрокат згідно рахунку-фактури № ДВ-0000006 від 11.07.2012 р. відповідачем оплачений не був.

08.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 008 про погашення заборгованості в сумі 345 067,88 грн. за металопрокат, поставлений за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р.

Відповідачем вказаний лист залишений без задоволення.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10.

Наведеними нормами закону спростовуються доводи відповідача, що у нього не настав строк оплати товару, поставленого за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та вимоги чинного законодавства, оплату за поставлений йому металопрокат в сумі 345 067,88 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ «ДОВАН» у розмірі 345 067,88 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання відповідача оплатити отриманий металопрокат не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманої продукції в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 345 067,88 грн. основного боргу за отриманий металопрокат пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно того, що поставлений металопрокат не відповідав заявленій якості та спеціальним вимогам до нього, судом відхиляються, оскільки відповідачем не надано жодного належного та допустимого, в розумінні ст. 32 ГПК України, доказу щодо того, що ним пред'являлися позивачу будь-які заперечення або зауваження щодо якості поставленого металопрокату та доказів того, що ВАТ «Запоріжсталь» вчинялися будь-які дії, спрямовані на повернення постачальнику неякісного товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем згідно заяви про зменшення позовних вимог заявлені вимоги про стягнення 6 126,14 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 23.09.2012 р. по 27.03.2013 р. Зазначений розрахунок позивач обґрунтував посиланням на умови договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. щодо визначення кінцевого строку розрахунку за поставлений металопрокат (30 банківських днів).

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3 % річних за прострочку оплати металопрокату, поставленого за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р., позивачем виконаний не вірно, оскільки матеріалами справи доведено, що спірна поставка металопрокату здійснювалася саме за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. та не стосується договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. Отже, застосування до спірних правовідносин умов договору поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р. є безпідставним.

Таким чином, у спірних правовідносинах стягненню з відповідача підлягають 3 % річних за період з 12.07.2012 р. по 27.03.2013 р. в сумі 7 332,29 грн., тобто розраховані з моменту отримання відповідачем товару.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, зменшення розміру позовних вимог у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України є гарантованим процесуальним законом правом позивача до прийняття рішення по справі, а позивачем за прострочку оплати отриманого металопрокату за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. заявлено до стягнення 6 126,14 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі 6 126,14 грн.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача в обґрунтування наданих ним заперечень суд визнав хибними. Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на посилання відповідача на акт № 05/1 від 15.05.2012 р. про зупинення прийомки ресурсів, лист ВАТ «Запоріжсталь» від 18.05.2012 р. № 17/2041692, акт прийомки по якості № 1/13 від 13.06.2012 р., лист ТОВ «ДОВАН» від 21.06.2012 р. № 052, накладну на повернення № ДВ-0000033 від 09.07.2012 р. і довіреність № 000018 від 09.07.2012 р. оскільки зазначені документи не мають ніякого відношення до спірної поставки продукції, яка відбулася 11.07.2012 р. та не спростовують висновків суду у даній справі.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з ВАТ «Запоріжсталь» 345 067,88 грн. основного боргу за поставлений товар та 6 126,14 грн. 3 % річних обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення сплаченої суми судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог (у цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми).

Таким чином, суд вважає за необхідне зауважити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою про повернення за ухвалою суду судового збору в розмірі переплаченої суми з урахуванням прийнятої судом у справі № 908/1527/13 заяви про зменшення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 525, 526, 599, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 32-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 345 067,88 грн. основного боргу за поставлений товар та 6 126,14 грн. 3 % річних задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», (юридична адреса: 69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 185/12; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 4, оф. 14, код ЄДРПОУ 20472741) 345 067 (триста сорок п'ять тисяч шістдесят сім) грн. 88 коп. основного боргу, 6 126 (шість тисяч сто двадцять шість) грн. 14 коп. 3 % річних та 7 024 (сім тисяч двадцять чотири) грн. 45 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" липня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.