Постанова

від 04.09.2013 по справі 908/1527/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.09.2013 р. справа №908/1527/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І, Стойка О.В. при секретарі Довгалюк К.Г. від позивача:Радченко І.В. - за дов. б/н від 11.06.13р. від відповідача:Омелянович Р.А. - за дов. №3576 від 28.12.12р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013 року у справі№ 908/1527/13 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя до відповідачаВідкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя простягнення 345 067 грн. 88 коп. основного боргу за поставлений товар та 6 126 грн. 14 коп. 3% річних ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 352 521 грн. 34 коп.

Позивач зменшив розмір позовних вимог і остаточно просив господарський суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя 345 067 грн. 88 коп. основного боргу за поставлений товар та 6 126 грн. 14 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.13 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 345 067 грн. 88 коп. основного боргу за поставлений товар та 6 126 грн. 14 коп. 3% річних були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя основний борг в сумі 345 067 грн. 88 коп. та 3% річних в сумі 6 126 грн. 14 коп.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просив Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 908/1527/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОВАН», м. Запоріжжя та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя була досягнута усна домовленість щодо купівлі-продажу металопрокату у кількості 28,10 тон за ціною 12 279 грн. 99 коп. за тону (в тому числі ПДВ) на загальну суму 345 067 грн. 88 коп.

У зв'язку із досягнутою домовленістю позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № ДВ-0000006 від 11.07.2012 р. на оплату листа г/к легованого 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну на суму 345 067 грн. 88 коп.

11.07.2012 р. позивач за видатковою накладною № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. поставив відповідачу обумовлений металопрокат, а саме: лист г/к легований 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну суму 345 067 грн. 88 коп.

Поставлений металопрокат був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підпис Чекалкіної В.В., а також підпис іншої уповноваженої особи відповідача, скріплені відбитком штампу ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь" ЦПВ Склад № 163, на видатковій накладній № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. та довіреність серія ЯВЮ № 095088/3008 від 11.06.2012 р., видана на ім'я Чекалкіної В.В. на отримання від ТОВ "ДОВАН" листа 160 ст 09Г2С.

Видаткова накладна № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р. підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідач отриману продукцію не оплатив, у зв»язку з чим позивач направив на адресу відповідача вимогу № 008 від 08.04.2013 р. в порядку дотримання норм ст. 530 Цивільного кодексу України, однак відповідач залишив її без відповіді та виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя 345 067 грн. 88 коп. основного боргу за поставлений товар та 6 126 грн. 14 коп. 3% річних.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач довів суду належними засобами доказування факт поставки відповідачу товару, його прийняття без заперечень відповідачем та направлення йому вимоги про оплату отриманого товару, яку останній не виконав належним чином.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини між сторонами стосовно поставки листа г/к легованого 160,0х1500х4700 ст09Г2С-12 в кількості 28,10 тон на загальну суму 345 067 грн. 88 коп. не стосуються виконання ними взаємних зобов'язань за договором поставки № 20/2012/509 від 02.03.2012 р., оскільки в даному випадку поставка мала місце саме на підставі видаткової накладної № ДВ-0000026 від 11.07.2012 р.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг за поставлений товар у розмірі 345 067 грн. 88 коп.

Позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у розмірі 6 126 грн. 14 коп.

У відповідності до норми ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 6 126 грн. 14 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 345 067 грн. 88 коп. та 3% річних у розмірі 6 126 грн. 14 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013 р. у справі № 908/1527/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013 р. у справі № 908/1527/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2013 р. у справі № 908/1527/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГСЗО.

Гриньова О.В.