Рішення

від 09.07.2013 по справі 911/2278/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р. Справа № 911/2278/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропосівзем», с.Здорівка, Васильківський р-н

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агропромислове підприємство», с.Розважів, Іванківський р-н

про стягнення 1726142,92 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Лящовський В.Р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропосівзем» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агропромислове підприємство» (далі - відповідач) про стягнення 1726142,92 грн.

Провадження у справі №911/2278/13 порушено відповідно до ухвали суду від 12.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 25.06.2013 року.

В судовому засіданні 25.06.2013 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку з уточненим розрахунком позовних вимог просить стягнути з відповідача 1399883,33 грн. основного боргу, 115318,26 грн. пені, 2799,77 грн. інфляційних та 185014,72 грн. 24% річних.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 25.06.2013 року не з'явився та надіслав телеграму в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався до 09.07.2013 року.

В судовому засіданні 09.07.2013 року позивач уточнені позовні вимоги підтримав, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 09.07.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не наддав.

Як передбачено абз. 2 п. 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, суд не приймає до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

17.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропосівзем» (позивачем, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розважівське агропромислове підприємство» (відповідач, Покупець), був укладений Договір купівлі-продажу на умовах відстрочки платежу за № 01 - АПЗ (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору передбачено, що в терміни та в порядку, визначені даним Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця засоби захисту рослин (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну Товару, вказану у Додатках до даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна Товару визначаються в Додатках до даного Договору та/або накладних виписаних в період дії даного Договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.3. Договору визначено умови оплати Товару: 30 % - попередня оплата не пізніше 20.04.2012 року; 70% - до 01.11.2012 року.

Матеріалами справи підтверджується, що з урахуванням положень п. п. 1.2., 2.2. 3.2. Договору, у відповідності до яких, поставка Товару визначається в Додатках та/або накладних виписаних в період дії Договору, позивач поставив відповідачу Товар за заявками Покупця в асортименті та кількості, що вказана в наступних видаткових накладних:

- № Х-00000001 від 26.04.2012 року на суму 192 930,40 грн.;

- № Х-00000002 від 15.05.2012 року на суму 523 715,05 грн.;

- № Х-00000005 від 23.05.2012 року на суму 16 772,00 грн.;

- № Х-00000006 від 14.06.2012 року на суму 886 782,00 грн.

На загальну суму 1620199,45 грн., що відповідачем в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано.

Відповідач мав здійснити попередню оплату в розмірі 30% ціни Товару не пізніше 20.04.2012 року в сумі 486059,84 грн. У строк до 02.11.2012 року відповідач мав сплатити 11341139,62 грн.

Однак, відповідачем зобов'язання щодо оплати Товару у визначеному Договором порядку, своєчасно та в повному обсязі не виконані, сплачено лише частково 220316,12 грн. протягом квітня-травня 2102 року, які зараховані позивачем в якості попередньої оплати.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 1 399 883,33 грн. за наступними видатковими накладними:

- № Х-00000001 від 26.04.2012 року на суму 134 742,40 грн.;

- № Х-00000002 від 15.05.2012 року на суму 366 600,53 грн.;

- № Х-00000005 від 23.05.2012 року на суму 11 758,40 грн.;

- № Х-00000006 від 14.06.2012 року на суму 886 782,00 грн.

Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 1399883,33 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем визначених в Договорі строків оплати Товару, позивач (згідно уточнень до позову) просить стягнути з відповідача 115318,26 грн. пені, 2799,77 грн. інфляційних та 185014,72 грн. 24% річних від простроченої суми за період з 02.11.2012 року по 21.05.2013 року, тобто починаючи з моменту коли відповідач був зобов'язаний здійснити повну оплату вартості Товару.

У відповідності п. 5.2. Договору, у випадку порушення Покупцем умов п. 4.3 даного Договору, Продавець має право нарахувати, а Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Також, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % річних від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.7. Договору сторони домовились, що до нарахування штрафних санкцій, передбачених цим Договором, не застосовуються положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, таким чином, вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 24% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, в розмірі, погодженому сторонами в Договорі, таким чином, вимога позивача про стягнення 24% річних правомірна і підлягає задоволенню. Вимога про стягнення інфляційних підлягає задоволенню на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» (07241, Київська обл., Іванківський р-н, с. Розважів, вул. Іванківська, 9, код 03755495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСІВЗЕМ» (08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Озірна, 36, кв. 1, код 37705300) 1399883,33 грн. основного боргу, 115318,26 грн. пені, 2799,77 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 185 014,72 грн. суми 24 % та 34060,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.