Постанова

від 17.07.2013 по справі 5011-69/16448-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа№ 5011-69/16448-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі Цурановій І.А.

від позивача: Гуторова А.В. - представник за дов. б/н від 08.01.2013р.;

від відповідача: Демченко Є.В. - представник за дов. б/н від 22.04.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл»

на рішення господарського суду м. Києва

від 05.03.2013р. (дата підписання - 11.03.2013р.)

у справі №5011-69/16448-2012 (суддя - Стасюк С.В.)

за позовом Акціонерного Товариства «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл»

про стягнення 60 854,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012р. Акціонерне Товариство «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (далі - Представництво, позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами Договором поставки товару №12-11-09 від 12.11.2009р. у розмірі 60 854,20 грн., з яких: 53 014,21 грн. основного боргу, 4 502,27 грн. інфляційних втрат та 3 337,72 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що умовами вказаного Договору ціна товару повинна була визначатися у додатках до нього. Однак, таких додатків сторони не укладали. Натомість, постачальник (відповідач) виставляв покупцю (позивачу) рахунки-фактури, в яких вказувалась кількість та вартість товару. Покупець оплачував ці рахунки, однак, внаслідок односторонньої зміни ціни товару, відповідач фактично здійснив поставку товару у меншій кількості ніж та, що була зазначена у рахунку-фактурі.

Позивач, здійснивши перерахунок вартості поставленого йому відповідачем у 2010р. товару за цінами, що встановлювались у рахунках-фактурах, вважав, що відповідач недопоставив йому товар на загальну суму 53 014,21 грн.

За поясненнями позивача, відповідач відмовився здійснити поставку товару на вказану суму 53 014,21 грн. і зайво сплачені 53 014,21 грн. йому не повернув.

З огляду на наведене, позивач, посилаючись, зокрема, на приписи ст.ст. 670, 693 ЦК України просив господарський суд стягнути із відповідача 53 014,21 грн. заборгованості, а також інфляційні та 3% річних, нараховані за прострочення виконання Товариством свого грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5011-69/16448-2012.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що між сторонами дійсно не укладалися додатки до Договору, в яких була погоджена ціна товару, натомість двосторонньо підписаними видатковими накладними, якими фіксується факт здійснення господарської операції з передачі товару покупцю за ціною, вказаною у цих видаткових накладних, підтверджується, що сторонами була погоджена така ціна товару і покупець погодився на отримання товару саме за ціною, яка була вказана у видаткових накладних.

Крім того, відповідач зазначив, що правовідносини сторін з приводу поставки товару за вказаним Договором №12-11-09 від 12.11.2009р. раніше були предметом оцінки господарського суду підчас розгляду справи №35/285 за позовом Представництва до Товариства про зобов'язання виконати умови договору шляхом здійснення поставки оплаченого дизельного палива в об'ємі 8 691 літрів і за наслідками розгляду спору у позові було відмовлено.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2013р. у справі №5011-69/16448-2012 (суддя - Стасюк С.В.) позов задоволено повністю, визначено до стягнення із ТОВ «Літек Ойл» на користь Акціонерного Товариства «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» 53 014,21 грн. заборгованості, 4 502,27 грн. інфляційних втрат та 3 337,72 грн. 3% річних. Судові витрати покладені на відповідача.

Місцевий господарський суд визнав обгрунтованими доводи Представництва, наведені у позовній заяві щодо односторонньої зміни відповідачем ціни товару, визначеної у рахунках-фактурах, і недопоставкою у зв'язку з цим товару на загальну суму 53 014,21 грн. Підстави відхилення заперечень відповідача господарський суд у прийнятому ним рішенні не навів.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду від 05.03.2013р. у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, неповне дослідження фактичних обставин справи та безпідставне відхилення заперечень Товариства, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення.

За оцінкою скаржника, односторонньої зміни ціни товару не відбувалося, оскільки ціна товару зазначалася у двосторонньо підписаних видаткових накладних. Різниця у загальній вартості визначеної кількості товару у рахунках-фактурах та у видаткових накладних, за поясненнями апелянта, була зумовлена тим, що ціна на паливо не є сталою і змінюється кожного дня, тому якщо покупець сплатив рахунок не в той же день, в який він був виставлений, наступного дня ціна на дизельне паливо зміниться і поставка буде здійснюватися за ціною станом на день проплати рахунку.

До того ж, скаржник зазначив, що наявним у справі актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2010р. (а.с.146) підтверджується відсутність заборгованості Товариства перед Представництвом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. №5011-69/16448-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначений на 18.06.2013р.

10.06.2013р. від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких Представництво вказувало на безпідставність доводів скаржника, адже ціна товару у видаткових накладних не визначалася. Натомість відповідач здійснював поставку товару у кількості, вказаній у видаткових накладних, але за ціною іншою, ніж та, що була вказана у рахунках-фактурах.

Наведене, за оцінкою позивача, свідчить про обгрунтованість та правомірність висновків місцевого господарського суду, тому апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Розгляд апеляційної скарги, призначений на 18.06.2013р., у порядку ст.77 ГПК України відкладався на 10.07.2013р.

10.07.2013р. до початку судового засідання від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких Товариство заперечило проти доводів Представництва щодо відсутності у видаткових накладних ціни товару. Разом з тим, скаржник вказав на відсутність в умовах Договору положень щодо обов'язку сторін оформлювати рахунки-фактури і такі рахунки не є первинними документами, якими фіксується здійснення господарської операції. За поясненнями апелянта, рахунки-фактури носили виключно інформаційний характер щодо прогнозованої ціни товару та реквізитів постачальника, на які покупець мав перераховувати кошти.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013р. №5011-69/16448-2012 здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, суддю Гончарова С.А. замінено суддею Тищенко А.І.

У судовому засіданні 10.07.2013р. оголошувалась перерва на 17.07.2013р.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2013р. підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив з підстав, наведених у письмових поясненнях, просив відхилити апеляційну скаргу, а прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.11.2009р. між Представництвом «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» (постачальник, продавець) був укладений Договір поставки товару №12/11-09 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність покупцеві товариств, визначений у п.1.2 даного Договору, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити визначений товар.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (нафтопродукти (евро дизель Е вид ІІ, бензин А-95, А-92, А-80) паливно-мастильні матеріали тощо) визначаються видатковою накладною.

Згідно підпункту 2 п.2 Договору сторони домовились, що кількість окремої партії товару в межах кількості товару, вказаної у відповідному додатку до цього Договору визначається покупцем самостійно. При цьому розмір кожної такої партії товару, що підлягає продажу та поставці за цим Договором не може бути більшим, ніж розмір партії товару, фактично оплаченої покупцем на дату такої поставки.

Відповідно до п.3.3 Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах - будівельний майданчик покупця. Реквізити відвантаження можуть бути узгоджені листами, які є невід'ємною частиною Договору.

При цьому згідно п.3.6 Договору об'єми та строки поставок товару повинні бути вказані в графіку поставок, який є невід'ємною частиною Договору.

У п.4.1 Договору сторони погодили, що ціна на товар, який буде поставлятися продавцем протягом терміну дії Договору, вказується у Додатках до цього Договору, які складають його невід'ємну частину.

Згідно п.4.2 Договору в будь-якому випадку ціна товару, зазначена в Додатках до цього Договору є чинною тільки і виключно, починаючи з дати укладення відповідного Додатку та до останнього дня строку, на який такий Додаток укладено сторонами. Після закінчення цього терміну покупець втрачає право вимагати від продавця поставки товару за ціною, визначеною в такому Додатку.

За змістом п.4.3 Договору, не зважаючи на викладене в п.4.2 цього Договору, сторони цим домовились, що ціна товару (тут мається на увазі ціна однієї метричної тони товару будь-якої марки незалежно від виду упаковки), визначена в Додатках до цього Договору, є фіксованою та зміні протягом терміну дії відповідного Додатку не підлягає навіть у випадках (в тому числі, але не виключно): зміни цін на сировину, залізничні послуги, зміни цінової політики продавця тощо.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, Представництво вказувало, що здійснювало попередню оплату товару, сплачуючи рахунки-фактури постачальника повністю, тоді як згодом отримував товар за видатковими накладними у меншій кількості, ніж ним оплачено.

Так, у лютому 2010р. згідно видаткових накладних №РН-0000016 від 03.02.2010р. (а.с.29), №РН-0000019 від 08.02.2010р. (а.с.30), №РН-0000020 від 10.02.2010р. (а.с.32), №РН-0000023 від 16.02.2010р. (а.с.34) постачальник поставив товар на загальну суму 540 969,30 грн. (103 626,80 + 55 510,00 + 193 080,60 + 188 751,90), тоді як сплачено покупцем було 553 800,45 грн. (різниця - 12 831,15 грн.).

Провівши звірку взаєморозрахунків сторони встановили наявність заборгованості позивача перед відповідачем на суму 226,20 грн., у зв'язку з чим внаслідок зарахування зустрічних вимог на суму 226,20 грн. різниця у вартості поставленого відповідачем у лютому 2010р. товару та фактично сплачених позивачем коштів - 12 831,15 грн. зменшилась до 12 604,95 грн.

22.02.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача лист №FDBSIADP-01/10-018 з проханням повернути грошові кошти у сумі 12 604,95 грн. (тобто ту суму, на яку встановлено розбіжність при проведенні сторонами звірки взаєморозрахунків за Договором станом на 22.02.2010р. - а.с.131), посилаючись при цьому на рахунок-фактуру №СФ-0000025 від 12.02.2010р.

26.02.2010р. відповідач повернув позивачу грошові кошти у розмірі 12 604,95 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку ТОВ «Літек Ойл» (а.с.183), зазначивши при цьому у графі «призначення платежу»: «повернення грошових коштів за товар по рахункам-фактурам №СФ-0000025 від 12.02.2010р., №СФ-0000019 від 02.02.2010р. згідно акту звірки від 22.02.2010р., листа №FDBSIADP-01/10-018 від 22.02.2010р.»

28.02.2010р. сторони за результатами проведення звірки розрахунків за Договором підписали акт (а.с.130), в якому відобразили повернення постачальником грошових коштів у сумі 12 604,95 грн. покупцю та встановили відсутність заборгованості за даним Договором.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог в частині стягнення із відповідача 12 604,95 грн. основного боргу.

Відхиляючи доводи позивача про недопоставку товару внаслідок зміни ціни в односторонньому порядку, судова колегія виходить з наступного.

Рахунок-фактурк №СФ-0000052 від 22.04.2010р. (а.с.35) на суму 388 170,80 грн., позивач частково оплатив 23.04.2010р. - 194 085,40 грн., а іншу частину - 194 085,40 грн. сплатив 06.05.2010р.

Відповідач поставив, а позивач прийняв товар згідно видаткових накладних №РН-000040 від 27.04.2010р. в об'ємі 30 014 л на суму 189 088,20 грн. (36), №РН-000045 від 14.05.2010р. в об'ємі 9102 л на суму 60 073,20 грн. (а.с.37), №РН-0000046 від 19.05.2010р. в об'ємі 9 100 л на суму 60 060,00 грн. (а.с.38) та №РН-0000051 від 28.05.2010р. в об'ємі 10 200 л на суму 78 949,40 грн. (а.с.39), а всього 58 416 л на суму 388 170,80 грн.

Товар отримував уповноважений представник покупця на підставі виданих йому Представництвом довіреностей (а.с.170-171, 174-175, 177-178).

Наведене стосується також і рахунку-фактури №СФ0000068 від 28.05.2010р., згідно якого відповідач повинен був поставити, а позивач отримати товар, а саме: ДТА ЕН 590 С вид ІІ в об'ємі 18 256,88 літрів на суму 119 400,00 грн.

Цей рахунок був оплачений позивачем 01.06.2010р.

Постачальник поставив, а покупець прийняв товар згідно видаткових накладних №РН-0000062 від 09.06.2010р. в об'ємі 9 100 л на суму 59 514,00 грн. (а.с.61) та №РН-0000064 від 15.06.2010р. в об'ємі 9 110 л на суму 59 579,40 грн. (а.с.42), а всього: 18 210 л на загальну суму 119 093,40 грн.

Аналогічно, видаткові накладні підписані представником покупця, уповноваженим на отримання товару, тому доводи Представництва про те, що особі, яка приймала товар, не було відомо про кількість та ціну проданого товару, підлягають відхиленню за неспроможністю.

З матеріалів справи випливає, що за умовами Договору оплата товару здійснюється по факту поставки, а найменування одиниці виміру та загальна кількість товару, його часткове співвідношення визначаються видатковою накладною.

Ця обставина згідно із ст.35 ГПК України не потребує доказуванню, адже була встановлена господарськими судами підчас розгляду справи №35/285 у спорі між тими ж сторонами про зобов'язання ТОВ «Літек Ойл» здійснити поставку оплаченого згідно умов Договору дизельного палива в об'ємі 8 691 л.

За результатами розгляду вказаного спору господарським судом м. Києва прийнято рішення від 30.11.2011р. про задоволення позовних вимог. Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2012р., рішення суду першої інстанції у справі №35/285 скасовано, а у позові відмовлено.

За змістом наведених вище п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору ціна на товар вказується у додатках до Договору, є фіксованою і не підлягає зміні.

Між тим, як встановлено господарським судом у справі №35/285 і підтверджено сторонами у справі, що переглядається, додатки до Договору не укладалися,

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу ч.1 ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Таким чином, судова колегія вважає обгрунтованими доводи скаржника про те, що підписуючи видаткові накладні, покупець повністю погоджувався із ціною за 1 літр товару та із загальною ціною, встановленою на момент поставки.

Оскільки додатки до Договору сторонами не оформлялися та не підписувалися, які могли б засвідчити принцип незмінності ціни товару, постачальник постачав товар покупцю за цінами, встановленими на момент передачі товару за видатковими накладними, а не на момент виставлення йому рахунку-фактури.

Відсутність заборгованості ТОВ «Літек Ойл» за укладеним між сторонами Договором підтверджується, поміж іншого, підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками підприємств Актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2010р. (а.с.146).

При цьому судова колегія не може погодитися із висновками місцевого господарського суду в частині відхилення заперечень відповідача з посиланням на вказаний Акт звірки.

Дійсно, акт звірки взаєморозрахунків не належить до первинних документів бухгалтерської звітності і містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємстві, однак поданий господарському суду двосторонньо підписаний Акт звірки взаєморозрахунків від 31.05.2010р. підлягав оцінці за правилами ст.43 ГПК України поряд з наявними у матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, якими фіксується рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги до задоволення не підлягали, а прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового судового акту про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» на рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2013р. у справі №5011-69/16448-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2013р. у справі №5011-69/16448-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» про стягнення 60 854,20 грн. відмовити.

3. Стягнути із Акціонерного Товариства «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (Туреччина) в особі Представництва «Догуш Іншаат ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 36-В, код ЄДРПОУ - 26608236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літек Ойл» (02097, м. Київ, вул. Радунська, 42/10, кв.50, код ЄДРПОУ - 36820183) 860,25 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

5. Матеріали справи №5011-69/16448-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Тищенко А.І.

Іоннікова І.А.