Постанова

від 18.07.2013 по справі 901/752/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 901/752/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача, Палей Людмила В'ячеславівна, довіреність № 02 від 02.01.13, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя";

позивача, Хіст Світлана Володимирівна, довіреність № 01 від 02.01.13, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя";

відповідача, Бабіч Надія Олександрівна, довіреність № 0350/11260 від 29.05.13, Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим;

відповідача, Коржов Роман Володимирович, довіреність №0350/11260 від 29.05.13, Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим;

представник відповідача, не з'явився, Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 16 квітня 2013 року у справі № 901/752/13-г

за позовом комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,95000)

до 1 . Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150,Сімферополь,95000)

2. Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим

про стягнення 204867,51 грн.

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" просить стягнути із Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим необґрунтовано списаний з розрахункового рахунку позивача виконавчий збір по справі №5002-8/2032.1-2011 у розмірі 199301,03 грн. та проценти за користування грошами в сумі 5566,48 грн.

Посилаючись на те, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 січня 2013 року у справі №5002-8/2032.1-2011 скасовано постанову заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року про стягнення з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" виконавчого збору в сумі 199301,03 грн. та знято арешт з усіх рахунків комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" на суму 199301,03 грн., який було накладено скасованою постановою державного виконавця, позивач зазначив, що підстави для збереження цих коштів - відпали.

Вимоги про стягнення процентів за користування коштами обґрунтовані посиланням на положення статті 536 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2013 року у справі №901/752/13-г позов задоволено у повному обсязі.

Судове рішення вмотивовано відсутністю правових підстав для утримання грошових коштів, які було стягнуто на виконання постанови заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.09.2012, у зв'язку з чим суд першої інстанції визнав обставини, на яких ґрунтувалися позовні вимоги про стягнення попередньої оплати, встановленими, та такими, що відповідають положенням статті 1212 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами, місцевий господарський суд застосував аналогію закону та на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України стягнув 5566,48 грн.

Вважаючи, що судом при ухваленні рішення про задоволення позову, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 07 лютого 2013 року.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність заявлених вимог.

Як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду від 16 квітня 2013 року відповідач посилається на те, що виконавчий збір, який стягнуто з боржника під час виконавчого провадження перераховано згідно платіжного доручення №3869від 08 листопада 2012 року (копія додається) до Державного бюджету України та отримано УДҐКСУ у м. Сімферополі АРК, у зв'язку із чим дані кошти не перебувають у користуванні Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим. Із цих підстав відповідач вважає також безпідставне стягнення процентів за користування грошовими коштами.

Окремо, заявник апеляційної скарги звертає увагу на пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" відповідно до якого, при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону N 202/98-ВР, ст. 86 Закону N 606-XIV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2013 року у справі №901/752/13-г до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.

Під час розгляду справи від Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, просив стягнути спірну суму із Головного управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.

У судовому засіданні, призначеному на 18 липня 2013 року сторони підтримали свої вимоги та заперечення. Державна казначейська служба України в Автономній Республіці Крим не скористалась своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає частковому задоволенню, із скасуванням рішення господарського суду першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального права, з нижченаведених підстав.

В ході реалізації прав, наданих діючим законодавством, учасники виконавчого провадження звертаються до суду зі скаргами або заявами на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби та позовними заявами про відшкодування шкоди.

Частиною 2 статті 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Необхідною умовою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення збитків є встановлення факту неправомірності дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому, належним доказом неправомірності дій органу державної виконавчої служби має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статі 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, до матеріалів справи долучена копія постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 січня 2013 року у справі №5002-8/2032.1-2011 за заявою Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, зацікавлена особа: публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго", за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" про стягнення 1973043,87 грн., на підставі якого скасовано постанову заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 про стягнення з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" виконавчого збору в сумі 199301,03 грн. та знято арешт з усіх рахунків комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Сімферополя" на суму 199301,03 грн., який накладений постановою заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 15.10.2012.. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Судом встановлено, що заступником начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим винесено постанову від 27 вересня 2012 року про стягнення з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне з'єднання Київського району м. Сімферополя" виконавчого збору у сумі 199301,03 грн., яка не відповідає нормам діючого законодавства та підлягає скасуванню. Крім того, апеляційним судом вказано, що Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим постановою від 15 жовтня 2012 року неправомірно накладено арешт на грошові кошти комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне з'єднання Київського району м. Сімферополя" у сумі 199317,08 грн., що порушує пункт 3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Матеріали справи свідчать, що позивачем 31 жовтня 2012 року до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим були перераховані кошти на виконання постанови заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року про стягнення з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне з'єднання Київського району м.Сімферополя" виконавчого збору в розмірі 199317,08 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи виписки з рахунку позивача (т.1., а.с. 17-20).

Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, згідно платіжного доручення №3869 від 08 листопада 2012 року (т.1, а.с. 57), вказані кошти були перераховані Головному управлінню Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.

З огляду на вищенаведене та враховуючи скасування постанови державного виконавця від 27 вересня 2012 року, позивач звернувся до відповідача з проханням про повернення надмірно перерахованих коштів.

Отже, з'ясувавши викладене, колегія судів дійшла висновку, що у зв'язку із скасуванням постанови заступника начальника Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року про стягнення з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне з'єднання Київського району м. Сімферополя" виконавчого збору в сумі 199301,03 грн. підстава, яка лягла в основу сплати виконавчого збору -відпала.

За таких обставин очевидним є факт того, що у Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим відсутні правові підстави на отримання даних коштів по сплаті виконавчого збору.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно частині 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Водночас статтею 1173 цього кодексу передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно статті 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.

При розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України (п. 21 абз. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

Крім цього, відповідно до п.п. 41, 42 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з п. 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у п. 7 цього Порядку, до органу казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що відшкодування шкоди, заподіяної державним виконавцем, здійснюється за рахунок держави. Отже, при вирішенні зазначених спорів господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача, в даному випадку -Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до приписів частина 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Таким чином, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної виконавчої служби, співвідповідачами є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в своїй постанові від 01 жовтня 2012 року у справі №5015/1148/12.

При цьому, судова колегія приймає до уваги положення абзацу 6 пункту 3.12 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно з яким не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим 199301,03 грн. на користь позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим слід відмовити.

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами у розмірі 5566,48 грн. колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Судова колегія не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що правовідносини, які склались між сторонами в даній справі підлягають регулюванню приписами статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, необхідно зазначити, що враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору, розмір процентів, який підлягає стягненню за відшкодування шкоди, заподіяної державним виконавцем, діючим законодавством не встановлено.

Водночас, оскільки з матеріалів справи не вбачається вини відповідача-2 (Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим) у виникненні спору, а вбачається що спір виник з вини відповідача-1(Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим), суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір на відповідача-1, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що вимоги про стягнення з державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області 199317,08 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Відповідно, у задоволенні позовних вимог до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим необхідно відмовити.

Керуючись статтями 101, п.2. ч. 1. ст. 103, п.3, 4 ч. 1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2013 року у справі № 901/752/13-г скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення.

3.1. Позовні вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

3.2. Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, Сімферополь, 95015, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,95000, р/р 26003319971, ПАО "Марфін Банк" у м. Сімферополі, ЄДРПОУ 05480523, МФО 328168, або на інші рахунки) 199301,03 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим.

Видати наказ.

3.3 В частині стягнення 5566,48 грн. - відмовити.

3.4. В задоволенні позовних вимог до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим відмовити.

4. Стягнути з Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150,Сімферополь, 95000, ЄДРПОУ 35052796, р/р 37318001003442, ГУ ДКСУ в АРУ, м. Сімферополь, МФО 824026) на користь комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,95000, р/р 26003319971, ПАО "Марфін Банк" у м. Сімферополі, ЄДРПОУ 05480523, МФО 328168, або на інші рахунки) судовий збір у розмірі 5405,53 грн., у тому числі за звернення із позовною заявою у розмірі 3986,02 грн. та судовий збір за звернення із апеляційною скаргою в розмірі 1419,51.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

В.М. Плут

Розсилка:

1. Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,95000)

2. Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 150,Сімферополь,95000)

3. Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19)