Постанова

від 17.02.2009 по справі 2а-186/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а - 186/08 (11)                                                                                                                       

Головуючий суддя у першій

Категорія - 2.31                                                                                                                                        

інстанції - Смолка І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року                                                                                          м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі:

                        головуючого  -  

Нагорної Л.М.(доповідач),

                        суддів              -   Стежко В.А., Суховарова А.В.

                        при

секретарі  -   Хоменко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в

місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Жовтневого районного суду м.

Запоріжжя  від 12 червня 2008 року у

справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення

Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання

протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з виплат допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду

з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої

районної адміністрації Запорізької міської ради, в якому, уточнивши свої

позовні вимоги у судовому засіданні суду першої інстанції, просила суд визнати

протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку і виплати

їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007

році, стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої допомоги по догляду

за дитиною до досягнення нею трирічного віку 

за період з січня 2007 року по грудень 2007 року, включно, в розмірі

4261,50 грн. Крім того, позивачка просила допустити негайне виконання постанови

суду щодо виплати їй не донарахованих сум вказаної допомоги у 2007 році у межах

суми стягнення за один місяць. Посилалася на те, що відповідач при наданні їй

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався

нормативно-правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09

липня 2007 року №6-рп/2007 визнанні - неконституційними, внаслідок чого вона

недоотримала 4261,50 грн. за вказаний період.

Постановою Жовтневого районного суду м.

Запоріжжя  від 12 червня 2008 року було

відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Позивачка, не погодившись із постановою суду

першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову

Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 

від   12 червня 2008 року,

оскільки вона суперечить нормам матеріального та процесуального права, та

прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі та

стягнути з відповідача всі понесені нею судові витрати. В обґрунтування своїх

вимог посилається на те, що, відповідно до Рішення Конституційного Суду України

від 09 липня 2007 року, стаття Закону України «Про Державний бюджет України на

2007 рік», якою було зупинено на 2007 рік дію ст.15 Закону України «Про

допомогу сім'ям з дітьми», була визнана неконституційною та втратила чинність,

тому вона має право на перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку та стягнення заборгованості з її виплати з відповідача. На

момент прийняття судом першої інстанції постанови про відмову в задоволенні її

позову, Рішення КСУ діяло у часі, але судом застосоване не було, хоча в самому

Рішенні чітко зазначено, що воно є обов'язковим до виконання для судів

загальної юрисдикції.

Відповідач

подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що всі  виплати на користь позивачки були здійсненні

відповідно до положень статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2007 рік», який визначив розмір вказаних виплат та відповідно до суми

коштів, які направлені їх Управлінню головним розпорядником коштів -

Міністерством праці та соціальної політики України. Також відповідач зазначив,

що оскільки  Кабінет Міністрів України

після прийняття Рішення Конституційного суду України  з 09 липня 2007 року не вніс до Верховної

Ради України питання про збільшення видаткової частини на відповідні виплати,

то протиправні дії Управління по виплаті даного виду допомоги в такому разі

відсутні. Отже, Рішення Конституційного Суду України, яким було визнано

неконституціними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»

про зупинення дії ст.15 Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми», не може

бути реалізоване, оскільки не було внесено змін до Закону України «Про

Державний бюджет на 2007 рік» і не було збільшено фінансування даних виплат.

Перевіривши матеріали справи, законність і

обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених

позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга

підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню

з прийняттям нової постанови, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи

підтверджено, що позивачка має малолітнього сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1

народження (а.с.3), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та

отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку (а.с.35).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про

державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом

прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, п.14 ст.71 Закону України "Про

державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12,

частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві

положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону

було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками

прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним

сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців,

але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків

прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих

осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, рішенням Конституційного суду України

від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої

статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність.

 Тому,

при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року, дійсно слід керуватися ст. 15

Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відповідно до довідки Управління праці та

соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації від 14

травня 2008 року № 05-7/536, відповідачем державна допомога по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачці та

виплачувалася на її користь з січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно,

згідно порядку та розмірів, встановлених п.14 ст.71 та абз.3 ч.2 ст. 56 Закону

України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (а.с.35).

У відповідності до статті 8 Кодексу

адміністративного судочинства України суд 

при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого, зокрема, людина,  її права 

та  свободи визнаються найвищими

цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частина 2 статті 19 Конституції України

визначає, що органи державної влади та 

органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані

діяти  лише  на 

підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією  та  законами України.

Приймаючи до уваги той факт, що ст.71 Закону

України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії

ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві

положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з

дітьми", втратила чинність з 09.07.2007 року, проте, після втрати чинності

цими статтями, відповідач продовжував здійснювати виплати допомоги по догляду

за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки в порядку та

у розмірах, встановлених п.14 ст.71 та абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України

"Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані з 09.07.2007

року неконституційними, колегія суддів вважає, що відповідач з указаного часу

дійсно припустився  бездіяльності щодо

своєчасного нарахування та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України

"Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Враховуючи вищенаведене, а також  положення ст. 15 Закону України "Про

державну допомогу сім'ям з дітьми", колегія суддів приходить до висновку

про необхідність захисту прав позивачки шляхом зобов'язання Управління праці та

соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької

міської ради нарахувати та сплатити на користь позивачки державну допомогу по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007

року по грудень 2007 року, включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму

для дітей віком до шести років за відповідні періоди, встановленого ст.62

Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  а саме: з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463

грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн., з урахуванням при цьому

фактично сплачених відповідачем сум вказаного виду допомоги.

Що ж стосується решти позовних вимог, то вони

задоволенню не підлягають за безпідставністю, виходячи з положень Рішення

Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на

її користь суми судових витрат також задоволенню не підлягають, оскільки

позивачка ніде не зазначає з чого складаються понесені нею судові витрати та не

надає жодного доказу на підтвердження їх розміру та взагалі їх наявності, в той

час, коли ч.1 ст. 94 КАС України чітко визначено, що у разі ухвалення судового

рішення на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд

присуджує з Державного бюджету України всі здійснені нею судові витрати , які є

документально підтверджені.

На підставі викладеного, колегія суддів

вважає за необхідне постанову суду першої - скасувати, ухвалити нове рішення,

яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись 

п.3 ч.1 ст.198, ст.202 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити

частково.

Постанову Жовтневого районного суду м.

Запоріжжя  від 12 червня 2008 року -

скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити

частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління

праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації

Запорізької міської ради щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1,

відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з

дітьми",  допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31

грудня 2007 року, включно.

Зобов»язати Управління праці та соціального

захисту населення Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради

нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України "Про

державну допомогу сім'ям з дітьми", 

за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, виходячи

з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6

років за відповідні періоди, а саме: з 09 липня 2007 року по 01 жовтня 2007

року - з розміру  в 463 грн., з 01 жовтня

2007 року по 31 грудня 2007 року включно, - з розміру  в 470 грн., з урахуванням фактично отриманих

нею сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за

зазначені періоди.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може

бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України

протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 23 лютого

2008 року.

Головуючий:                                                                        

Л.М.Нагорна

Судді:                                                                                           В.А.Стежко

А.В.Суховаров