Рішення

від 03.12.2008 по справі 10/617/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

03.12.08                                                                                       

Справа №  10/617/08

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом:          Товариство з обмеженою відповідальністю

«Південно-Дніпровське»

До відповідача:          Фізична особа

-підприємець ОСОБА_1

Про:          усунення перешкод у користуванні

майном

Суддя

Алейникова Т. Г.

У засіданні брали участь

представники сторін

Від позивача:          Деревянко Д.В. дов. від 10.06.08

Від відповідача:          ОСОБА_2 (довіреність від 24.10.2008

р.

                           ОСОБА_1. паспорт

До господарського суду Запорізької

області звернулося ТОВ «Південно-Дніпровське»з позовом до ФОП ОСОБА_1 про

усунення перешкоди в користуванні будівлею лабораторії літера Б-2 по пр.

Леніна, 15 в м. Запоріжжі, зобов'язавши ФОП ОСОБА_1 знести самочинну прибудову

до неї зі сторони земельної ділянки АДРЕСА_1 та поновити пошкоджені карнизні

звиси даху.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що

ФОП ОСОБА_1 здійснює самочинне будівництво АДРЕСА_1, яке порушує право

власності позивача на майно, розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна,

15.

Зокрема, рішенням Запорізької

міської ради № 43/139 від 17.10.2007 р. земельна ділянка площею 0,0213 га

АДРЕСА_1 передана в оренду ФОП ОСОБА_1 строком на 19 років для розташування

офісу-складу з прибудовою, а також затверджено проект землеустрою щодо

відведення вказаної земельної ділянки. Проте будівництво на вказаній земельній

ділянці відповідачка розпочала без дозволу Інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, внаслідок чого було

винесено припис № 25з від 19.05.2008 р. про припинення будівельних робіт ФОП

ОСОБА_1, а постановою № 26з від 19.05.2008 р. ОСОБА_1 було притягнуто до

адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП.

Самочинним будівництвом відповідач

пошкодила та знесла частину звисів крівлі даху будівлі літера Б-2, що призвело

до потрапляння атмосферних опадів на конструкції перекриття та стін будівлі,

знищила замощення, зробила недоступними для ремонту та обслуговування інженерні

мережі теплопостачання та електропостачання.

Крім цього, згідно з технічним

висновком № 91/1 від 04.09.2008 р. ПП «Крозіс»протиправними діями відповідача

порушені такі права позивача: прибудова будівлі виконана відповідачем з

порушенням будівельних норм та правил; відсутність охоронної зони між несучими

конструкціями сусідніх будівель ускладнює нагляд за їх технічним станом;

порушена природна вентиляція приміщень існуючої будівлі; прибудована будівля на

одній із ділянок примикання не має власної зовнішньої стіни, фундаменти

будівель, що примикають, знаходяться на різних відмітках, що призводить до

відмінностей в динаміці просідання даних будівель з урахуванням фактичних

особливостей інженерно-геологічних умов будівельного майданчика; прибудована

будівля не має замощення навколо будівлі.

Позивач вважає, що відповідач

порушив ДБН А.2.2-3-2004, затверджені наказом Держбуду України № 8 від

20.01.2004 р., а також Додаток 3.1 до ДБН 360-92, затверджених наказом

Держкоммістобудування № 44 від 17.04.1992 р.

Правовими підставами позивних вимог

позивач зазначає ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 386, ст. 376 Цивільного

кодексу України.

06.10.2008 р. було порушено

провадження у справі № 10/617/08, справу призначено до розгляду на 03.11.2008

р.

У справі оголошувалася перерва до

18.11.2008 р. та до 28.11.2008 р., 03.12.08.

У судове засідання з'явилися

представники позивача та відповідача.

Відповідач проти позову заперечив,

у відзиві на позовну заяву зазначив таке.

Рішення суду, яке підтверджує право

власності позивача на майно, розташоване за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна,

15, є таким, що порушує права відповідача, тому відповідач оскаржив його в

апеляційному порядку. Літери Б-2 серед майна позивача, не існує, оскільки

відповідний об'єкт знищений самим позивачем, отже право власності на нього

припинилося на підставі п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України.

Здійснюване відповідачем

будівництво не можна вважати самочинним в розумінні ст. 376 ЦК України, оскільки

земельною ділянкою відповідач користується на підставі договору оренди,

будь-які будівельні норми та правила не порушує. Технічний висновок № 91/1 від

04.09.2008 р. ПП «Крозіс»не містить жодної вказівки на підстави зроблених

висновків відповідно до будівельних норм та правил. Також відповідач вважає, що

ПП «Крозіс»не має дозволів на надання таких висновків. Жодна посадова особа ПП

«Крозіс»об'єкт не оглядала. До висновку долучено старі фото, зроблені,

ймовірно, представником позивача значно раніше. Також відповідач зазначив, що

здійснює реконструкцію існуючої будівлі, а не будівництво нової.

Крім цього, висновком ТОВ

«Технологія»жодних порушень будівельних норм та правил з боку відповідача не

встановлено, а навпаки зафіксовано порушення прокладення інженерних комунікацій

позивачем.

Також відповідач вважає, що

відсутність дозвільної документації на будівельні роботи хоч і може бути

порушенням, але не стосується прав позивача, а сама її наявність або

відсутність не є доказом додержання або недодержання будівельних норм та правил

при будівництві. Також відсутність дозвільної документації є наслідком дій

самого позивача.

Відповідач зазначає, що відсутність

дозволу на будівельні роботи не обов'язково тягне необхідність знесення

будівлі. Забудовник вправі отримати правовстановлюючий документ і на самочинне

будівництво. У той самий час жодних з підстав для знесення будівлі не наведено

в позові.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2001 р. Жовтневим районним

судом м. Запоріжжя було визнано право власності за ТОВ «Південно-Дніпровське»на

всі об'єкти нерухомості, розташовані за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15, в

т. ч. на будівлю лабораторії Б-2. На підставі цього рішення позивач отримав

реєстраційне посвідчення від 16.07.2001 р. про реєстрацію права власності на

об'єкти в цілому за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15.

Докази ненабрання чинності

вищезазначеним судовим рішенням або його скасування чи зміни відсутні, тому

доводи відповідача про його оскарження судом не приймаються. Так само не

приймаються доводи відповідача про знесення лабораторії Б-2, оскільки вони

нічим не підтверджені.

01.11.2002 р. між Виконавчим

комітетом Запорізької міської ради (орендодавець) та ТОВ

«Південно-Дніпровське»(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки

за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15 площею 0,3691 га.

25.03.2008 р. між Виконавчим

комітетом Запорізької міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 було укладено

договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1. З плану земельної ділянки

вбачається, що вона межує з земельною ділянкою позивача.

З пояснень обох сторін спору, а

також з листа Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю

ГУМВС України в Запорізькій області № 5/Д-240 від 22.08.2008 р. вбачається, що

межі землекористування між позивачем та відповідачем не узгоджувалися.

Підставою позовних вимог є

здійснення відповідачем самочинного будівництва (без необхідної дозвільної

документації, а також з порушенням будівельних норм та правил), а також

порушення відповідачем права власності та майнових інтересів позивача.

Доказами, якими позивач доводить

наявність самочинного будівництва, а також порушення права власності та

майнових інтересів, є:

1) технічний висновок № 91/1 від

04.09.2008 р. ПП «Крозіс»;

2) лист Інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № 592 від 14.07.2008

р.;

3) лист Управління державної служби

боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Запорізькій області №

5/Д-240 від 22.08.2008 р.

Інших доказів позивач суду не

надав.

Відповідач сам факт самочинного

будівництва, а саме будівництва без належного дозволу, зі свого боку не

оспорює, що дає суду підстави вважати цей факт встановленим. Водночас

відповідач заперечує будівництво з істотним порушенням будівельних норм і

правил.

Дослідивши та оцінивши подані

сторонами докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає,

що позов підлягає частковому задоволенню.

Лист Інспекції ДАБК у Запорізькій

області № 592 від 14.07.2008 р., лист УДСБЕЗ ГУМВС України в Запорізькій

області № 5/Д-240 від 22.08.2008 р. підтверджують лише факт ведення будівництва

відповідачем без отримання дозволу. Жодних відомостей про порушення

відповідачем будівельних норм і правил вказані листи не містять.

Єдиним документом, який фіксує

порушення відповідачем будівельних норм і правил є технічний висновок № 91/1

від 04.09.2008 р. ПП «Крозіс», однак суд не бере його до уваги з таких підстав.

Нормативно-правовим актом, який

регулює питання оцінки технічного стану будівель є Правила обстежень, оцінки

технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджені

наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики

України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 р. № 32/288.

Згідно з п. 1.5. названих Правил

роботи з обстеження для паспортизації будівель (споруд) повинні виконуватись

спеціалізованими організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих

будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації.

Спеціалізована організація -це організація, яка має ліцензію Держбуду України

на виконання робіт з обстеження за кодами -5.02.01 (огляд і оцінка технічного

стану будівельних конструкцій будівель та споруд та їх захисту) та 5.02.02

(обстеження, випробування, діагностика і оцінювання технічного стану

будівельних конструкцій та їх захисту) за Кодифікатором видів робіт у

проектуванні та будівництві, що підлягають ліцензуванню, із зазначенням у

додатку до ліцензії тих типів будівель (споруд) та їх конструкцій, які ця організація

може обстежувати. Обстеження будівель (споруд) як самостійний вид робіт може

виконуватись як спеціалізованими організаціями, так і іншими організаціями, які

мають Державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт з проектування та

будівництва.

З аналізу п. 3.1. вищезазначених

Правил вбачається, що за наслідками оцінки технічного стану споруди складається

технічний звіт. Згідно з п. 3.9. Правил звіт повинен містити:

1) дані про технічну документацію,

її повноту та якість, опис конструктивних рішень, висновки про невдалі,

застарілі та хибні рішення;

2) стислий опис технології

будівництва з позначенням відхилень від проекту, що мали місце, а також

дефектів, які виникли на стадії будівництва;

3) відомості, які характеризують

проектний та фактичний режим експлуатації конструкцій будівель (споруд), що

містять дані про фактичні навантаження та впливи, а також про характер

внутрішньовиробничого середовища;

4) результати огляду будівель

(споруд) із зазначенням стану окремих конструкцій і частин;

5) відомості та схеми дефектів і

пошкоджень конструкцій;

6) результати геодезичних та інших

вимірів конструкцій, неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та

випробувань;

7) результати фізико-механічних

випробувань зразків матеріалів, хімічних аналізів матеріалів та середовища;

8) результати аналізів дефектів,

пошкоджень, а також причин їх виникнення;

9) перевірні розрахунки

конструктивних елементів та систем;

10) висновки про стан конструкцій

та їх придатність до подальшої експлуатації або ремонту;

11) відомості, які потрібні для

заповнення Паспорта технічного стану будівлі (споруди);

12) стислі технічні рішення щодо

методів ремонту або заміни дефектних конструкцій, рекомендації з поліпшення

експлуатації будівельних конструкцій та основ.

З аналізу вищенаведених норм суд

доходить висновку, що, виходячи з мети оцінки, вона здійснювалася не з метою

паспортизації будівлі, а отже могла проводитися не спеціалізованою

організацією, однак в будь-якому разі на підставі Державної ліцензії на

виконання спеціальних видів робіт з проектування та будівництва. Доказів

наявності такої ліцензії у ПП «Крозіс»позивач не надав.

Щодо складання технічного звіту, то

Правила ставлять єдині вимоги до його форми, незалежно від мети оцінки

технічного стану. Наданий позивачем висновок не відповідає вимогам п. 3.9.

Правил, оскільки не містить жодної конкретної інформації, необхідної для

розгляду справи.

У зв'язку з цим, керуючись ст. 34

ГПК України суд не може розцінювати технічний висновок № 91/1 від 04.09.2008 р.

ПП «Крозіс»як належний і допустимий доказ порушення позивачем будівельних норм

та правил.

Водночас технічний висновок № 91/1

від 04.09.2008 р. ПП «Крозіс»містить докази того, що позивачеві самочинним

будівництвом відповідача завдано матеріальної шкоди, а саме пошкоджено карнизні

звиси даху. Розмір такої шкоди позивач не вказав. Технічний висновок № 91/1 від

04.09.2008 р. ПП «Крозіс»не може бути документом суб'єкта оціночної діяльності

в розумінні Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну

оціночну діяльність в Україні». Разом з цим інформацію з технічного висновку

(зокрема, фотографії) суд вважає доказами завдання шкоди позивачеві. Відповідач

проти того, що карнизні звиси даху були пошкоджені саме його будівництвом, не

заперечив, будь-яких доказів, які спростовують завдання шкоди не надав.

Отже, суд вважає, що вимога

позивача про поновлення пошкоджених карнизних звисів даху лабораторії Б-2 по

пр. Леніна, 15 у м. Запоріжжі відповідає способам захисту порушеного права,

встановлених ст. 16 ЦК України, та підлягає задоволенню.

Позивач у позові зазначає також про

знищення відповідачем замощення, однак цей факт нічим не підтверджений, а

позивач відповідні вимоги у резолютивній частині позовної заяви не зазначив.

Тому оскільки суд розглядає справу лише в межах позовних вимог, питання

знищення замощень судом не з'ясовується.

Доводи позивача щодо неможливості

обслуговування мереж теплопостачання та електропостачання є необґрунтованими,

оскільки позивач у позовній заяві вказав, що самочинне будівництво ведеться на

сусідній земельній ділянці, отже позивач без відповідних правочинів не має

речових прав на майно, яке там знаходиться.

Вимогу про знесення самочинної

прибудови до лабораторії Б-2 по пр. Леніна, 15 у м. Запоріжжі зі сторони

земельної ділянки АДРЕСА_1, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає

задоволенню.

З аналізу ст. 376 Цивільного

кодексу України вбачається, що вимога про знесення самочинно збудованого майна

може пред'являтися в таких випадках:

1) якщо власник (користувач)

земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за

особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній

ділянці;

2) якщо самочинне будівництво на

чужій земельній ділянці порушує права інших осіб;

3) якщо неможливо провести

перебудову (за позовом органу державної влади або органу місцевого

самоврядування в разі істотного відхилення від проекту, що суперечить

суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення

будівельних норм і правил) або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво,

відмовляється від її проведення.

З контексту наведених норм

вбачається, що у всіх перелічених випадках право на подання позову про знесення

самочинної будівлі має або власник (користувач) земельної ділянки, або орган

державної влади чи орган місцевого самоврядування. Тобто закон не надає право

зацікавленим особам подавати позов про знесення самочинної будівлі, якщо

будівництво ведеться на відведеній для цього ділянці.

Позивач не є представником ані

власника земельної ділянки (Запорізької міської ради), на якій ведеться

самочинне будівництво, ані відповідного органу державної влади. У той самий час

будівництво не ведеться на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, про

що прямо зазначено у позові.

Крім цього суд не знаходить підстав

вважати порушеними права власності (крім пошкодження карнизних звисів даху) та

майнові інтереси позивача (в т. ч. вказані позивачем ст. 317 та 321 ЦК

України), оскільки відповідач ніяким чином такі права (інтереси) не оспорив,

будівництво веде на належній йому земельній ділянці. Наявність якихось речових

прав позивача на майно відповідача суду не надано. Аналогічним чином суд не

знаходить перешкод в користуванні будівлею лабораторії Б-2 по пр. Леніна, 15 у

м. Запоріжжі з боку відповідача.

Позивач, формулюючи позовні вимоги,

посилається на ч. 2 ст. 386 ЦК України, однак не пояснює, яких порушень від

відповідача він очікує в майбутньому. Тому суд вважає таке посилання

безпідставним.

Враховуюче викладене, керуючись

ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою

відповідальністю «Південно-Дніпровське»(код ЄДРПОУ 31522657) задовольнити

частково, зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 поновити пошкоджені

карнизні звиси даху лабораторії Б-2 по пр. Леніна, 15 у м. Запоріжжі.

2. Стягнути з  ПП ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1,

р/р НОМЕР_2 АБ “АвтоЗАЗбанк”, МФО 313407 на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю “Південно-Дніпровське”, 69002, м. Запоріжжя,

вул. Гоголя, 91, ЄДРПОУ 31522657, р/р 26003301290902 у Олександівський філії

АКБ “Національний кредит”, МФО 313775, 42,5 

грн. витрат по держмиту та 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                             Т.Г.

Алейникова