Постанова

від 23.07.2013 по справі 825/2483/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2483/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Комфортавтотранс» до управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2013 року Приватне підприємство «Комфортавтотранс» (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до управління Укртрансінспекції у Чернігівській області, в якому просить суд визнати протиправними дії щодо скаладання акта перевірки від 08.04.2013 року № 037454; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області застосування фінансових санкцій № 008331 від 22.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної працівниками управління Укртрансінспекції у Чернігівській області перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». 22.05.2013 року винесено постанову № 008331 про застосування до позивача фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. за допущене порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність обставин, які слугували підставою для її винесення. Так, позивач вказав на те, що посадовою особою відповідача безпідставно складено акт про вчинене порушення, адже він не здійснював нерегулярні перевезення пасажирів, а здійснював поїздку для власних потреб.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень до суду не надав, явку свого представника не забезпечив.

Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявних в ній доказів.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Згідно із завданням на перевірку № 002759, державними інспекторами управління Укртрансінспекції у Чернігівській області проводилась рейдова перевірка транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, що належить ПП «Комфортавтотранс».

Під час перевірки, як зафіксовано в акті № 037454 від 08.04.2013 року (а.с.7), виявлено наступні порушення, а саме при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Ріпки відповідно трафарету, встановленому на передньому вітровому склі, у водія відсутні документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

На підставі акта перевірки № 037454 відповідачем 22.05.2013 року винесено постанову № 008331, відповідно до змісту якої до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.6).

Не погоджуючись з діями та прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справі доказів, суд виходить із наступного.

Основний закон, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, із змінами та доповненнями.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 35 цього Закону послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює для водіїв перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Аналіз цієї статті приводить до висновку про існуючий розподіл перевізників в залежності від їх правового статусу - (юридична особа, фізична особа), та підстав і мети пасажирських перевезень (на договірних умовах, для власних потреб).

Згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено в частині першої статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Таким чином, умовою застосування до автомобільного перевізника відповідальності, передбаченою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є встановлення обставин надання таким перевізником послуг з перевезення пасажирів.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2013 року послуг по перевезенню пасажирів в момент проведення перевірки позивачем не здійснювалось. Дійсно, позивач здійснює нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Чернігів-Ріпки», однак 08.04.2013 року перевезення здійснював для власних потреб, що дозволяється положеннями статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та підтверджується дорожнім листом № 1780 від 08.04.2013 року (а.с.8).

Відповідачем не доведено, що в момент проведення перевірки належний позивачу автомобіль використовувався ним, як автомобільним перевізником, для надання послуг нерегулярних перевезень пасажирів по маршруту «Чернігів-Ріпки».

Суд вважає за необхідне зауважити, що законодавством про автомобільний транспорт не заборонено використання автомобіля для власних потреб особам, які мають на це право. А отже, наявність за позивачем статусу юридичної особи не може бути підставою для притягнення до відповідальності, так як будь-яких доказів на підтвердження надання позивачем 08.04.2013 року послуг пов'язаних із перевезення пасажирів відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України з боку позивача та, як наслідок, про правомірність, застосованих на підставі даного акта, фінансових санкцій.

Суд також бере до уваги, що згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість висновку відповідача і прийнятої на підставі такого висновку постанови № 008331 від 22.05.2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд знаходить підстави для визнання її протиправною та скасування.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дії щодо складання акта перевірки від 08.04.2013 року № 037454, суд зазначає таке.

Самі по собі дії щодо складання вищевказаного акта жодних негативних наслідків для позивача не спричинили, а отже не порушують його права, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

Тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Комфортавтотранс», - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій № 008331 від 22.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38154398) на користь Приватного підприємства «Комфортавтотранс», (код 37298878) судові витрати в розмірі 17,21 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко