Ухвала

від 13.11.2013 по справі 825/2483/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2483/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І, Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Комфортавтотранс» до Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Комфортавтотранс» (далі - позивач) пред'явило позов до управління Укртрансінспекції у Чернігівській області, в якому просить суд визнати протиправними дії щодо скаладання акта перевірки від 08.04.2013 року № 037454; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій № 008331 від 22.05.2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року позовні вимоги задоволено в частині скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 008331 від 22.05.2013 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким в задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно із завданням на перевірку № 002759, державними інспекторами управління Укртрансінспекції у Чернігівській області проводилась рейдова перевірка транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, що належить ПП «Комфортавтотранс».

Під час перевірки, як зафіксовано в акті № 037454 від 08.04.2013 року (а.с.7), виявлено наступні порушення, а саме при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Ріпки відповідно трафарету, встановленому на передньому вітровому склі, у водія відсутні документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

На підставі акта перевірки № 037454 відповідачем 22.05.2013 року винесено постанову № 008331, відповідно до змісту якої до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.6).

Не погоджуючись з діями та прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює для водіїв перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Аналіз цієї статті приводить до висновку про існуючий розподіл перевізників в залежності від їх правового статусу - (юридична особа, фізична особа), та підстав і мети пасажирських перевезень (на договірних умовах, для власних потреб).

Згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону , до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено в частині першої статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Таким чином, умовою застосування до автомобільного перевізника відповідальності, передбаченою абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , є встановлення обставин надання таким перевізником послуг з перевезення пасажирів.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2013 року послуг по перевезенню пасажирів в момент проведення перевірки позивачем не здійснювалось. Дійсно, позивач здійснює нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Чернігів-Ріпки», однак 08.04.2013 року перевезення здійснював для власних потреб, що дозволяється положеннями статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та підтверджується дорожнім листом № 1780 від 08.04.2013 року (а.с.8).

Відповідачем не доведено, що в момент проведення перевірки належний позивачу автомобіль використовувався ним, як автомобільним перевізником, для надання послуг нерегулярних перевезень пасажирів по маршруту «Чернігів-Ріпки».

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що законодавством про автомобільний транспорт не заборонено використання автомобіля для власних потреб особам, які мають на це право. А отже, наявність за позивачем статусу юридичної особи не може бути підставою для притягнення до відповідальності, так як будь-яких доказів на підтвердження надання позивачем 08.04.2013 року послуг пов'язаних із перевезення пасажирів відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.