Постанова

від 17.07.2013 по справі 5010/1649/2011-б-23/57

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 5010/1649/2011-Б-23/57

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (вих. № 05/06 від 05.06.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року

у справі № 5010/1649/2011-Б-23/57

за заявою ДПІ у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, 77100, м. Галич, вул. Шевченка,10, Івано-Франківська область

до боржника Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 77146, АДРЕСА_1

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від кредитора ПАТ КБ "Приватбанк" (скаржника): Жарський І.Р. - представник за довіреністю;

арбітражний керуючий - Бігун Р.П.;

від боржника - не з'явився;

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

21.05.2013 року Господарським судом Івано-Франківської області (с. Рочняк О.В.) винесено ухвалу справі № 5010/1649/2011-Б-23/57 за заявою ДПІ у Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби, 77100, м. Галич, вул. Шевченка,10, Івано-Франківська область до боржника Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 77146, АДРЕСА_1 про визнання банкрутом відповідно до якої клопотання ліквідатора задоволено, продовжено строк ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_3 та повноваження ліквідатора Бігуна Р.Д. до 24.09.2013 року, а також накладено на ПАТ КБ "Приватбанк" штраф в розмірі 1700,00 грн. за невиконання вимог суду.

Ухвала суду мотивована тим, що судом неодноразово зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" передати ліквідатору Бігуну Р.Д. автомобіль Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, що належить ОСОБА_3 з метою включення його в ліквідаційну масу боржника, з аналогічним проханням звертався до кредитора і арбітражний керуючий, однак станом на час розгляду клопотання транспортний засіб не передано, відповіді на звернення отримано. Відтак, зазначені дії кредитора призводять до затягування ліквідаційної процедури боржника.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до апеляційного суду з скаргою (вих. № 05/06 від 05.06.2013 року) в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року у справі № 5010/1649/2011-Б-23/57, скасувати вказану ухвалу в частині накладення на ПАТ КБ "Приватбанк" штрафу в розмірі 1700 грн. за невиконання вимог суду, стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу та видачі наказу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вина кредитора у невиконанні вимог ухвали суду є відсутньою з огляду на те, що оскаржувана ухвала прийнята за відсутності представника кредитора, який на той час був зайнятий у іншому судовому засіданні, відтак не міг надати необхідні пояснення з приводу передачі заставного автомобіля ліквідатору.

Скаржник також зазначає, що ПАТ КБ "Приватбанк" відповідно до Кредитно-заставного договору АВZ8АК02002027 від 15.02.2008 року та Договору № 1.07 надання послуг (аутсорсинг) від 01.11.2007 року має право від свого імені здійснювати стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_3, зокрема отримувати за відповідним актом у своє володіння предмет застави - легковий автомобіль для реалізації, звертати стягнення на предмет застави та звертатися до суду з кредиторськими вимогами до боржника. Відтак, автомобіль, що був переданий за актом від 27.09.2011 року перебуває на зберіганні ПАТ КБ "Приватбанк" на законних підставах. Окрім того, зберігання заставного майна кредитором допомагає мінімізувати витрати ліквідатора у ліквідаційній процедурі, та сприяє економії коштів з оплати за стоянку та охорону автомобіля.

04.07.2013 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 5010/1649/2011-Б-23/57 розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку.

Розпорядженням в.о. Голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року в склад колегії для розгляду справи № 5010/1649/2011-Б-23/57 введено суддів Костів Т.С., Малех І.Б.

08.07.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду ПАТ КБ "Приватбанк" поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року у справі № 5010/1649/2011-Б-23/57.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

15.07.2013 року від заявника надійшло клопотання про заміну ініціюючого кредитора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 - Державну податкову інспекцію у Галицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (код 20543493) на Державну податкову інспекцію у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (код 38686001) у зв'язку з реорганізацією на виконання постанови КМУ від 20.03.2013 року № 229. До заявленого клопотання кредитором надано виписку з ЄДРЮОФОП та Довідки ЄДРПОУ.

Колегія суддів враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України вважає за доцільне задоволити заявлене клопотання.

Представником заявника 15.07.2013 року через канцелярію суду подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що неправомірні дії кредитора ПАТ КБ "Приватбанк" призводять до додаткових витрат із бюджету на оплату послуг арбітражного керуючого, відтак просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. При цьому апеляційну скаргу розглянути без уповноваженого представника ініціюючого кредитора, а постанову направити поштою.

17.07.2013 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначає, що кредитором незважаючи на неодноразові звернення щодо передачі заставного автомобіля ліквідатору для подальшої реалізації та погашення кредиторських вимог станом на даний час відповіді не надано, автомобіль не передано чим штучно нараховані штрафні санкції, які перевищують вартість самого тіла кредиту. Окрім того, ліквідатор не в змозі провести належну інвентаризацію майна з подальшою оцінкою, що призводить до затягування процедури ліквідації. Відтак, просить залишити ухвалу господарського суду як таку, що винесена при повному з'ясуванні обставин у справі без змін.

У судовому засіданні 17.07.2013 року з'явилися уповноважений представник скаржника та ліквідатор, які надали пояснення по суті апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Боржник та інші учасники провадження у справі про банкрутство явки yповноважeних представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового розгляду.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року у справі № 5010/1649/2011-Б-23/57 залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, преважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Зазначена ухвала вказаним вимогам відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до кредитно-заставного договору № ABZ8AK0200202 від 15.02.2008 року укладеного між ЗАТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_3 кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах встановлених у договорі, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі згідно умов договору.

Кредит надавався на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання. Згідно п. 2.2. вказаного Договору для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за договором, позичальник надав банку предмет застави в заставу, відповідно до п. 17.9 предмет застави - автомобіль Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2.

Згідно акту № б/н від вересня 2011 року кредитним інспектором ПАТ КБ "Приватбанк" Хоптою Ю.В. вилучено у ОСОБА_8 (матері позичальниці) автомобіль Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 для реалізації за ринковою ціною з метою направлення виручених коштів на погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3

Арбітражний керуючий звертався до Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк" з вимогою терміново передати автомобіль Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 ліквідатору, арбітражному керуючому - Бігуну Р.Д. з метою внесення його до ліквідаційної маси банкрута та реалізації у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (вимога від 24.11.2011 року № 325, вимога від 22.02.2012 року № 044, вимога від 21.03.2012 року № 064).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2013 року ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язано надати суду докази на підтвердження знаходження автомобіля Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 та належні докази щодо підстав вилучення вказаного транспортного засобу, а також передати вказаний автомобіль ліквідатору ФОП ОСОБА_3 для включення в ліквідаційну масу боржника у строк до 15.03.2013 року.

10.04.2013 року ухвалою господарського суду Івано-Франківської області у зв'язку з невиконання вимог ухвали суду від 19.02.2013 року повторно зобов'язано ПАТ КБ "Приватбанк" передати ліквідатору транспортний засіб боржника у строк до 30.04.2013 року про що письмово повідомити суд.

Однак, станом на час винесення оскаржуваної ухвали вимоги суду та вимоги арбітражного керуючого про передачу транспортного засобу ліквідатору не виконані.

Згідно ч. 1. ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Ліквідатор в ліквідаційній процедурі згідно вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наділений такими повноваженнями: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, та інші.

Відтак, зволікання у передачі заставного майна ліквідатору призводить до знецінення майна переданого в заставу та унеможливлює вчинення арбітражним керуючим дій щодо інвентаризації майна боржника та продажу його у процедурі ліквідації згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом, зокрема частинами п'ятою та шостою статті 122-11 Господарського процесуального кодексу України (п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року (з наступними змінами та доповненнями) "Про судове рішення").

Як вбачається із положень ч.6 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги ухвала господарського суду набирає законної сили після розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2013 року та від 10.04.2013 року у справі № 5010/1649/2011-Б-23/57 відповідно до яких ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язано передати ліквідатору автомобіль Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 не оскаржувалися, відтак набрали законної сили. Доказів протилежного сторонами не надано.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території країни.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 Господарського процесуального кодексу України).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. (ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами та тягти за собою відповідні наслідки, зокрема, у вигляді стягнення штрафу з винної сторони в дохід державного бюджету України.

Так, згідно ч. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймаючи рішення має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Отже, дана стаття надає право господарському суду застосовувати до винної особи санкції у вигляді стягнення штрафів, в тому числі за бездіяльність, а саме за не передання ліквідатору автомобіля Daewoo Matiz 0.8 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що унеможливлює подальший розгляд справи про банкрутство та призводить до затягування строків ліквідаційної процедури щодо боржника, що в свою чергу спричиняє понесення додаткових витрат на оплату послуг ліквідатора.

Відтак, колегія суддів зважаючи на неодноразові вимоги ліквідатора до ПАТ КБ "Приватбанк" про передачу заставного майна, а також те, що ухвалами суду двічі зобов'язувалося кредитора передати транспортний засіб ліквідатору, що було проігноровано ПАТ КБ "Приватбанком" погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових та фактичних підстав для застосування до ПАТ КБ "Приватбанк" п.5. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та накладення штрафу у максимальному розмірі.

Колегія суддів звертає увагу й на те, що доводи скаржника щодо відсутності його у судовому засіданні 21.05.2013 року, що унеможливило надати відповідні пояснення з приводу передачі заставного майна не приймаються до уваги суду, оскільки у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Більше того кредитор не був позбавлений права оскаржувати процесуальний документ у відповідності до якого ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язано передати транспортний засіб ліквідатору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/1649/2011-Б-23/57 від 21.05.2013 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (вих. № 05/06 від 05.06.2013 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2013 року у справі №5010/1649/2011-Б-23/57 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 22.07.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.