Рішення

від 18.02.2009 по справі 50/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/324

18.02.09

За позовом          приватного підприємства „Трек"

до          Ради Міністрів АР Крим

про          визнання права на оренду земельної ділянки

Суддя Головатюк Л.Д. Представники сторін:

від позивача          Ремесло О.О. (дов. б/н від 01.10.2008)

від відповідача          не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач у поданій до господарського суду м. Києва позовній заяві просить визнати за ним право на оренду земельної ділянки площею 0,08 га на 40,8 км. траси Сімферополь-Алушта АР Крим.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2008 порушено провадження у справі 50/324 та призначено її до розгляду на 17.10.2008.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 17.10.2008 з'явилися, але всіх витребуваних судом доказів не надали.

Представник відповідача заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що РМ АР Криму не отримала копію позову і не має змоги надати витребувані судом документи. Суд вважає, що клопотання достатньо мотивоване і обґрунтоване, а тому його задовольнив. Розгляд справи було відкладено на 03.11.2008.

03.11.2008 в судове засідання з'явився представник позивача та надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 19.11.2008.

13.11.2008 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог. В своїй заяві позивач просить:

1.          Визнати за приватним підприємством "Трек" право на оренду земельної ділянки площею 0.08 га, розташованої на 40.8 км. автодороги Сімферополь-Алушта, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (позначеної на ситуаційному викопіюванні з плану землекористування Ізобільненської сільської ради) для будівництва автокемпінгу та дозволити розробку проекту відведення земельної ділянки.

2.          Зобов'язати Раду Міністрів АР Крим ухвалити рішення щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0.08 га для будівництва авто кемпінгу, розташованої на 40.8 км. автодороги Сімферополь-Алушта. м. Алушта, Автономна Республіка Крим, укласти договір оренди строком на 49 років.

16.12.2008 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

19.11.2008 представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

В судове засідання з'явився представник позивача та підтримав свою заяву про зміну позовних вимог. Однак суд, прийшов до висновку про відкладення розгляду даної заяви у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад, строк встановлений ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд справи було відкладено на 29.12.2008.

29.12.2008 представник відповідача в судове засідання втретє не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

В судове засідання з'явився представник позивача та дав пояснення по справі. Розгляд справи було відкладено на 14.01.2009.

14.01.2009 в судове засідання з'явився представник позивача та дав пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання знову не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Розгляд справи було відкладено на 28.01.2009, а потім на 18.02.2009 для отримання додаткових доказів.

18.02.2009 в судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій просив розглядати первину позовну заяву. Від заяви про зміну позовних вимог від 10.11.2008 позивач відмовився. Суд задовольнив дану заяву позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що  до розмежування   земель  державної та  комунальної  власності   повноваження   щодо  розпорядження землями  в  межах  населених  пунктів,  крім земель,  переданих у  приватну  власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з пп. «в»п. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоуправління за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Скориставшись своїм конституційним правом, ПП "Трек" 29.04.2004 звернулось до Ради Міністрів АР Крим з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки, дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована на 40,8 км. автодороги Сімферополь - Алушта для будівництва авто кемпінгу. Заявник вказав, що дана земельна ділянка перебуває за межами населених пунктів. Радою Міністрів АР Крим, у передбачений законом термін, клопотання ПП «Трек»розглянуто не було, в зв'язку з чим підприємство 29.03.2007 вдруге звернулося до Ради «Міністрів АР Крим з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки, узгодження місця розташування об'єкту та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки згідно вимог ст. 151 Земельного кодексу України. Від Ради Міністрів клопотання ПП «Трек»та додані документи потрапили до Республіканського комітету з земельних ресурсів АР Крим, який зобов'язав заявника надати узгоджені матеріали.

До спірних правовідносин суд застосовує норми законодавства, які були чинними на момент порушення законного права позивача.

Згідно з п.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України(далі ЗК України) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктам, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно вимог ч. 7 ст. 151 ЗК України, листом від 27.04.2007 відповідачу, в особі Держкомзему АР Крим, додатково до клопотання було додано матеріали та позитивні висновки про можливість відведення земельної ділянки: Алуштинського управління архітектури і містобудування; Алуштинського міського управління земельними ресурсами; Алуштинської екологічної інспекції; Республіканського комітету з охорони культурної спадщини; Алуштинської міськсанепідемстанції; лист Алуштинського Держлісгоспу на згоду про вилучення земельної ділянки; акт технічного обстеження лісових площ; висновок Комітету з лісового та мисливського господарства АР Крим; виписка з протоколу засідання міжвідомчої комісії Ради Міністрів АРК; лист Республіканського комітету по земельним ресурсам, лист розгляду при республіканській міжвідомчій комісії Ради Міністрів АРК; виписка з протоколу засідання республіканської містобудівної ради; протокол містобудівної ради Управління архітектури і містобудування м. Алушті; рішення Ізобільненської сільської ради; висновок по відведенню земельної ділянки Ізобільненської сільської ради; ситуаційне викопіювання місцевості з позначенням місця розташування земельної ділянки; акт вибору та обстеження земельної ділянки; акт прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання, схема зелених насаджень; висновок по вибору земельної ділянки Головного управління МИС АР Крим; висновок до проекту відведення земельної ділянки Кримського Республіканського протизсувного управління.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 151 ЗК України, 17.05.2007 матеріали погодження місця розташування об'єкту отримали позитивний висновок Ради Міністрів АР Крим в особі Республіканського комітету із земельних ресурсів АР Крим, а також позитивний висновок Ізобільненської сільської ради про можливість надання земельної ділянки ПП «Трек»в оренду.

П. 11 ст. 151 ЗК України передбачає, що у разі наявності усіх позитивних висновків служб та органів про можливість відведення земельної ділянки, Рада Міністрів АР Крим погоджує місце розташування об'єкта та згідно вимог ст. 123 ЗК України приймає рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, тобто визнає право на оренду земельної ділянки.

Вищенаведене свідчить, що ПП "Трек" виповнило всі вимоги чинного законодавства для отримання земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га в користування на умовах оренди, але відповідач ухилився від вчасного, протягом встановленого законом місячного строку, розгляду відповідного клопотання, не надавши ні позитивного, ні негативного висновку.

Ухиляючись від належного, вчасного розгляду клопотання, відповідач порушив право позивача на отримання земельної ділянки в оренду, передбачене ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України, чим створив перешкоди в здійсненні підприємницької діяльності.

Відповідно до пунктів 16, 17 ст. 151 ЗК України у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.

У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до ст. 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, як засобом виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмової формі та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда(глава 15 ЗК України).

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» та стаття 93 Земельного кодексу України встановлюють, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Порядок та умови набуття права на оренду земельної ділянки встановлено Законом України "Про оренду землі" та Земельним кодексом України.

Питання про надання земельних ділянок у користування юридичним особам та громадянам з земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, відноситься до компетенції Ради Міністрів АР Крим(ст. 16 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України особа, яка зацікавлена в одержані земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до Ради Міністрів АР Крим. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені ст. 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі»особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», тобто підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки є рішення орендодавця - рішення Ради Міністрів АР Крим.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на статтю 16 Закону України «Про оренду землі»та статтю 125 Земельного кодексу України позивачем забезпечено підготовку всіх необхідних документів для укладання договору оренди земельної ділянки, однак, відповідач ухиляється як від надання земельної ділянки в оренду, так і від мотивованих пояснень щодо причин такої відмови.

Таким чином, Ради Міністрів АР Крим порушила терміни розгляду питання про укладання договору оренди земельної ділянки з позивачем, що призводить до порушення прав останнього.

Відповідно до частини п'ятої статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше, ніж один раз на місяць.

Відповідно до ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду у встановлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зазначена норма Земельного кодексу встановлює, що у випадку встановлення відповідності проекту відведення земельної ділянки вимогам законодавства, питання про передачу земельної ділянки вирішується судом.

Відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 12 ГПК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Стаття 8 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Суд враховує і ту обставину, що під час підготовки документів приватне підприємство „Трек” отримало попередні позитивні погодження всіх інстанцій відповідно до вимог ч. 7 ст. 151 ЗК України.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України та статті 15 Закону України “Про оренду землі” приватне підприємство „Трек” вчинило всі передбачені земельним законодавством дії, спрямовані на оформлення землі, а відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право користування посвідчується договором оренди землі, то за наявності всіх підстав для укладання договору (в даному випадку всі підстави є), та зважаючи на те, що одна із сторін ухиляється від укладання договору, інша сторона чиє право на оформлення землі порушується може звернутись до суду та просити суд визнати право користування на землю.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за приватним підприємством "Трек" права на оренду земельної ділянки площею 0.08 га, розташованої на 40.8 км. автодороги Сімферополь-Алушта Автономної Республіки Крим та права на розробку проекту відведення даної земельної ділянки площею 0,08 га (позначеної на ситуаційному викопіюванні з плану землекористування Ізобільненської сільської ради) для будівництва авто кемпінгу є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в розумінні зазначених правових норм не надано суду жодних доказів, що спростовували б твердження позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України в разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, але, оскільки позивач не заявив позовних вимог щодо стягнення судових витрат з відповідача, то зазначені витрати покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32-33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати за приватним підприємством "Трек" право на оренду земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої на 40,8 км. автодороги Сімферополь-Алушта, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (позначеної на ситуаційному викопіюванні з плану землекористування Ізобільненської сільської ради) для будівництва авто кемпінгу.

3. Визнати за приватним підприємством «Трек»право на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,08 га на 40,8 км. Автодороги Сімферополь-Алушта, м. Алушта, Автономна Республіка Крим (позначеної на ситуаційному викопіюванні з плану землекористування Ізобільненської сільської ради) для будівництва авто кемпінгу.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              Л.Д. Головатюк

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –25.02.2009