Рішення

від 10.02.2009 по справі 38/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

38/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/301

10.02.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія  «Автомобільні дороги України»- Позивач 1Державного підприємства «Київське обласне дорожнє управління»- Позивач 2

ДоПриватного підприємства «БТК Білд»- Відповідач 1Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»- Відповідач 2

Провизнання договорів недійсними

 Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивачаКостянецький М.В. –представник Позивача  1;Костянецький М.В. – представник Позивача 2;

Від відповідача не з'явився –представник Відповідача 1;Нечипоренко В.В. –представник Відповідача 2;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до Відповідачів про визнання недійсним з моменту укладення біржового контракту №00742 від 28.08.08р., укладеного між брокерами брокерської контори №28 товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа»Відповідача 2, що діяли в інтересах Позивача 2 та Відповідача 1 про відчуження (продаж) на користь Відповідача 1 належного Позивачу 1 нерухомого майна у вигляді під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25, а також зобов'язання Відповідача 1 повернути майно, набуте за недійсним договором - під'їзну залізничну колію довжиною 735 м., розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

09.12.08р. Позивачі подали доповнення до позовної заяви в якій змінили предмет позову та просять суд визнати також недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу під'їзної залізничної колії № 09/30/08 від 28 серпня 2008 року, укладений між Позивачем 2 та Відповідачем 1 про відчуження (продаж) на користь Відповідача 1 належного Позивачу 1 нерухомого майна у вигляді під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

Свої позовні вимоги Позивачі обґрунтовують наступним. Спірні контракт та договір, укладені між Позивачем 2 та Відповідачем 1 про відчуження (продаж) на користь Відповідача 1 належного Позивачу 1 нерухомого майна у вигляді під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25, є недійсними виходячи з наступного.

Продана залізнична колія є нерухомим майном, оскільки відповідно до положень     ст.181 Цивільного кодексу України нерухомим є майно, яке неможливо перемістити без знецінення і зміни цільового призначення. Продану залізничну колію було створено з метою доставки та відправки вантажів залізничним транспортом з промислово-виробничої бази, що знаходиться по вул. Ушакова, 25 у м. Бориспіль Київської області, що належить Позивачу 1 на праві власності і знаходиться на праві господарського відання у Позивача 2.

Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна (залізничної колії) підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Ані нотаріального посвідчення, ані державної реєстрації спірних контракту та договору не здійснювалося. Відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

При підписані сторонами спірних контракту та договору, його сторонами здійснено ще цілу низку порушень норм цивільного права, які дають законні підстави для визнання їх недійсними. Так згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України. Позивач 2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для підписання контракту та договору. У відповідності до ст.227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, визнається судом недійсним.

Статтями 16, 215 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання правочину недійсним.

Відповідач 1 заперечив проти позовних вимог Позивача і вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на майно, якщо відповідно до ст.338 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього, а Позивач 1 якраз ставить акцент, що Позивач 2 не мав права проводити відчуження.

В ст.338 Цивільного кодексу України зазначається, що майно може бути витребуване у добросовісного набувача лише у разі, якщо майно: було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Жоден з зазначених пунктів ст.338 Цивільного кодексу України не відноситься до Відповідача 1, щоб мати можливість витребувати на законних підставах у добросовісного набувача майно, а отже всі посилання на ч.2 ст.203, 227 Цивільного кодексу України, внутрішні інструкції не мають ніякого значення, оскільки Відповідач 1 є добросовісним набувачем в розумінні діючого законодавства.

Крім того, у відповідності до абз.2 п.1.6. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею. Що стосується під'їзної залізничної колії, то вона дійсно пов'язана з землею, але ніяк не пов'язана з фундаментом.

Відповідач 2 заперечив проти позовних вимог Позивача, мотивуючи наступним. Біржові торги з продажу під'їзної залізничної колії, наслідком яких стало укладення біржового контракту проведено у відповідності до Закону України «Про товарну біржу»та Правил біржової торгівлі на Товарній Біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа».  

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку встановленому законом. На момент організації біржових торгів та їх проведення Позивачем 2 не було надано документ, який би підтверджував факт державної реєстрації предмету біржового контракту, а отже у Відповідача 2 не було підстав вважати залізничну колію нерухомим майном.

Крім того, згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про товарну біржу»угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Отже посилання Позивачів на ст.220 Цивільного кодексу України у відповідності до положень якої, недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору призводить до визнання такого договору нікчемним є безпідставним.

Ухвалою від 22.10.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 11.11.08р.

Ухвалою від 11.11.08р. розгляд справи був відкладений на 25.11.08р. у зв'язку з неявкою представників Позивача 1 та Відповідача 1, неподанням Позивачами та Відповідачем 1 витребуваних судом документів.

Ухвалою від 25.11.08р. розгляд справи був відкладений на 09.12.09р. у зв'язку з неподанням Позивачами всіх витребуваних судом документів та необхідністю витребування нових доказів у справі. У судовому засіданні 09.12.08р. оголошувалась перерва до 16.12.08р.

Ухвалою від 16.12.09р. розгляд справи був відкладений на 27.901.09р. у зв'язку з неявкою представників Позивачів 1,2 та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою від 27.01.09р. розгляд справи був відкладений на 10.02.09р. у зв'язку з неявкою представників Позивача 1 і Відповідача 1 та неподанням сторонами по справі витребуваних судом доказів.

          Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.05р. було проведено державну реєстрацію статуту Позивача 2 відповідно до п.1.2 якого засновником Позивача 2 являється Відповідач 1.

Згідно з п.4.2. вказаного статуту майно Позивача 2 складається з виробничих та невиробничих фондів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі Позивача 2, яке передається Позивачу 2 в господарське відання.

Відповідно до п.4.5.3. зазначеного статуту Позивач 2 має право за дозволом вищого органу Позивача 1 здійснювати відчуження майна первісною вартістю понад 100000,00 грн.    

28.08.08р. на товарній біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа»ДАК «Національна мережа аукціонних центрів»між брокерами брокерської контори №28, що діяли в інтересах Позивача 2 та Відповідача 1, був укладений біржовий контракт № 00742, за яким Позивач 2 продав, а Відповідач 1 купив під'їзну залізничну колію довжиною 735 м., розташовану за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

Згідно з п.2.1., 2.2. вказаного контракту право власності на майно переходить до Відповідача 1 на умовах, передбачених у договорі купівлі-продажу. Передача майна відбувається згідно з актом прийому-передачі майна, підписаного Позивачем 2 та Відповідачем 1.  

Вказаний біржовий контракт №00742 від 28.08.08р. нотаріально посвідчений не був, зареєстрований в установленому законом порядку не був. Акт прийому-передачі майна за цих контрактом Позивачем 2 та Відповідачем 1 не підписувався. На підтвердження іншого сторонами не подано суду жодних доказів.

28.08.08 р. між Позивачем 2 та Відповідачем 1 був укладений договір купівлі-продажу під'їзної залізничної колії №09/30/08, за яким Позивач 2 продав, а Відповідач 1 купив під'їзну залізничну колію довжиною 735 м., розташовану за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

Згідно з п.4.4.1. вказаного договору після здійснення Відповідачем 1 оплати вартості майна в повному обсязі, передати об'єкт та відповідні оригінали документів щодо нього у власність Відповідача 1 за актом приймання-передачі.  

Вказаний договір №09/30/08 від 28.08.08р. нотаріально посвідчений не був, зареєстрований в установленому законом порядку не був. На підтвердження іншого сторонами не подано суду жодних доказів.

29.08.08р. між Позивачем 2 та Відповідачем 1 був підписаний акт приймання-передачі, за яким Позивач 2 передав Відповідачу 1 під'їзну залізничну колію, яка є предметом вказаного договору.

09.09.08р. Відповідач 1 перерахував Позивачу 2 кошти в сумі 119000,00 грн. за залізничну колію за договором №09/30/08.

11.09.08р. Позивач 2 повернув Відповідачу 1 отримані кошти в сумі 119000,00 грн. як помилково отримані.

Спір по справі виник з причини того, що Позивачі вважають, що контракт №00742 та договір № 09/30/08, укладені між Позивачем 2 та Відповідачем 1, предметом яких є під'їзна залізнична колія довжиною 735 м., розташована за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25 є недійсними, як наслідок порушують права та охоронювані інтереси Позивачів, а Відповідачі проти цього заперечують.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно з п.3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.05р. N507, під'їзні колії - колії, призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій, установ, зв'язані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать залізниці чи підприємству, організації, установі.

Відповідно до п.5.1. вказаної Інструкції на двоколійних перегонах як з одностороннім, так і з двостороннім автоблокуванням по кожній колії, рух парних поїздів здійснюється по одній, непарних по другій головній колії, кожна з яких є правильною для поїздів даного напрямку.

З наведеного вбачається, що під'їзна колія розташована на земельній ділянці та має цільовим призначенням рух по ній до певного місця залізничних транспортних засобів для завантаження або розвантаження вантажів чи пасажирів. Під'їзна колія безпосередньо та невід'ємно пов'язана з земельною ділянкою на якій вона знаходиться, оскільки слугує опорою залізничним транспортним засобам для руху по певній земельній ділянці, території та під'їзду для завантаження або розвантаження вантажів чи пасажирів. Отже, цінність під'їзної колії полягає в тому, що вона є засобом за допомогою якого залізничній транспортні засоби можуть під'їхати до певного місця на земельній ділянці для завантаження або розвантаження вантажів чи пасажирів. Відокремлення під'їзної колії від земельної ділянки на якій вона знаходиться призведе до неможливості залізничних транспортних засобів під'їзжати до певного місця на земельній ділянці для завантаження або розвантаження вантажів чи пасажирів, перетворить її у певну кількість окремих рейок та шпал, внаслідок чого вона втратить своє цільове призначення та не зможе вважатись залізничною колією.

За вказаних обставин суд вважає, що під'їзна залізнична колія, розташована на певній земельній ділянці, є нерухомим майном, оскільки її відокремлення та переміщення безумовно призведе до її  знецінення та зміни призначення (бути засобом за допомогою якого залізничні транспортні засоби можуть під'їхати до певного місця на земельній ділянці для завантаження або розвантаження вантажів чи пасажирів). Даний висновок підтверджується також постановами Вищого господарського суду України у справах №38/254-05 від 14.06.2006 р., №45/64пд від 07.03.07р., №16/64 від 12.09.06р.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою

Згідно з ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним..

Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з п.20 листа Вищого господарського суду України №01-8/482 від 13.08.08р. відповідно до абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Наслідком нікчемності правочину є, зокрема, відсутність у його сторін обов'язку виконувати умови такого правочину, навіть якщо він не визнавався судом недійсним. Однак у ряді випадків потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати, в тому числі: - якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині; - якщо нікчемний правочин нотаріально посвідчений; - якщо зазначений правочин зареєстрований у відповідних державних органах тощо. У таких випадках суд своїм рішенням може, визнавши нікчемний правочин недійсним, визначити (з урахуванням змісту позовних вимог) правові наслідки такої недійсності, як от зобов'язати передати певне майно, або звільнити приміщення, або ж стягнути кошти, зобов'язати державний орган скасувати реєстрацію правочину тощо. Отже, позовні заяви про визнання нікчемних правочинів недійсними приймаються і розглядаються господарськими судами на загальних підставах.  

Як встановлено судом між Позивачем 2 та Відповідачем 1 були укладені спірні контракт та договір про продаж під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25. Вказані контракт та договір нотаріально посвідчені не були, на підтвердження іншого сторонами не подано суду жодних доказів. Разом із тим, на підставі та виконання вказаних правочинів Позивач 2 передав Відповідачу 1 за актом зазначену під'їзну залізничну колію.  

За вказаних обставин суд вважає, що спірні контракт і договір продажу під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25 є нікчемними та підлягають визнанню недійсними, а відповідача 1 належить зобов'язати повернути Позивачу 2 отриману за недійсними правочинами під'їзну залізничну колію довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

Відповідно до ст.227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, визнається судом недійсним.  

Згідно ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону.

Відповдіно до ст.136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ст.75 Господарського кодексу України відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить. Відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Як встановлено судом відповідно до п.4.5.3 статуту Позивач 2 має право за дозволом вищого органу Позивача 1 здійснювати відчуження майна первісною вартістю понад 100000,00 грн.    

Як встановлено судом між Позивачем 2 та Відповідачем 1 були укладені спірні контракт та договір про продаж під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25. Вказані контракт та договір були укладені Позивачем 2 без попередньої згоди Позивача 1 та Фонду державного майна України. На підтвердження іншого суду доказів не подано.

За вказаних обставин суд вважає, що спірні контракт і договір продажу під'їзної залізничної колії довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25 суперечать ст.75, 136 Господарського кодексу України та підлягають визнанню недійсними на підставі ст.215, 227 Цивільного кодексу України, а відповідача 1 належить зобов'язати повернути Позивачу 2 отриману за недійсними правочинами під'їзну залізничну колію довжиною 735 м., розташованої за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.1, 4, 21, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва  

В И Р І Ш И В:  

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним біржовий контракт №00742 від 28.08.08р., укладений брокерами брокерської контори №28 товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа»ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», що діяли в інтересах Державного підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія  «Автомобільні дороги України»та Приватного підприємства «БТК Білд»про продаж під'їзної залізничної колії, розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу під'їзної залізничної колії №09/30/08 від 28.08.08р., укладений між Державним підприємством «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія  «Автомобільні дороги України»та Приватним підприємством «БТК Білд»про продаж під'їзної залізничної колії, розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25.

4. Зобов'язати Приватне підприємство «БТК Білд»(43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 49, код ЄДРПОУ 35867922) повернути Державному підприємству «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11а, код ЄДРПОУ 33096517) під'їзну залізничну колію, розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова, 25, інвентарний номер 1014.

5. Стягнути з Приватного підприємства «БТК Білд»(43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Глушець, 49, код ЄДРПОУ 35867922) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Київ, вул. Горького, 51, код ЄДРПОУ 31899285) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Суддя                                                                                Ю.Л. Власов

Рішення підписане 11.03.2009р.