Ухвала

від 18.07.2013 по справі 826/3953/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3953/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргіл» - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргіл» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргіл» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обгрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргіл» - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ТОВ «АТ Каргілл» зареєстроване 05.11.1993 року в Печерській держадміністрації м. Києва.

ТОВ «АТ Каргілл» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.11.1994 року та перебуває на обліку в ОДПС - Центральному офісі.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.08.2011 року № 100345971 ТОВ «АТ Каргілл» зареєстровано платником ПДВ з 03.07.1997 року.

Відповідачем на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «AT Каргілл» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, у сумі 46775812,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 40072984,00 грн. відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за вересень 2012 року і урахуванням уточнюючого розрахунку.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки № 1461/40-50/23-20/ 20010347 від 19.12.2012 року, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1. ст. 185 , п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2012 року на суму ПДВ 913434,73 грн., яка підлягає зменшенню; за вересень 2012 року - на суму ПДВ 362742,54 грн., яка підлягає зменшенню; п. 200.1, п. 200.3, ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення за серпень 2012 року на суму ПДВ 913434,73 грн., яка підлягає зменшенню; за вересень 2012 року на суму ПДВ 362742,54 грн., яка підлягає зменшенню; порушено вимоги п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 913435,00 грн., яке підлягає зменшенню.

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що заниження податкових зобов'язань відбулося у результаті завищення позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення господарських операцій, що мали безтоварний характер, по формальним угодам з ТОВ «Аннона-Центр» та ПП «Трейд-Інвест-Агро». Враховуючи обставини, якi свiдчать про вiдсутнiсть у зазначених СПД адмiнiстративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та вiдсутнiсть фактичних дiй, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить, i вiдсутнiсть нaмipy реального створення правових наслiдкiв, якi обумовлювалися правочинами (ст. 234 ЦК Укрaїни), а також той факт, що правочини не вiдповідають вимогам дiйсностi правочинiв, якi передбачені частинами 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України, та внаслідок того, що правочини спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини i громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, згідно до ч.1 ст. 228 ЦК України вважається таким, що порушує публічний порядок.

Окрім того, відповідач прийшов до висновку про те, що ТОВ «AT Каргілл» подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» з порушенням вимог законодавства.

На підставі висновків вказаного акта ОДПС - Центральним офісом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000012320, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 456717,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.01.2013 року № 0000022320, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 362743,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням Державної податкової служби України від 11.03.2013 року № 3966/6/10-2115 скаргу товариства було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що правомірність спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до правил КАС України обгрунтовано та доведено відповідачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з поданою ТОВ «AT Каргілл» до ОДПС - Центрального офісу податковою декларацією з ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за вересень 2012 року та уточненими додатками: сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: серпень 2012 року, складає 40072984,00 грн.

За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи зперіоду виникнення від'ємного значення, податковим органом встановлено включення ТОВ «AT Каргілл» до складу податковою кредиту за серпень, вересень 2012 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «AT Каргілл» подано заяву про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушено порядок її заповнення та порядок реєстрації в Єдиному реєстрі (додаток 8 до декларацій з ПДВ за серпень 2012 року, вересень 2012 року).

Проте, перевіркою додатка 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкових декларацій за серпень та вересень 2012 року встановлено, що ТОВ «AT Каргілл» подано додаток 8 з порушенням на загальну суму ПДВ - 850522,60 грн. та 323447,79 грн. відповідно.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи наведене, сума ПДВ, вказана у податковій накладній, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписки (але не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх виписки), відображається у складі податкового кредиту платника податку - покупця товарів/послуг у звітному періоді виписки такої податкової накладної.

Провівши системний аналіз вищезазначених норм права, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

В той же час, позивач, в порушення вищезазначених норм законодавства, додав заяву і скаргу (додаток 8) до податкових декларацій за серпень і вересень 2012 року, тоді як порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулись у попередніх звітних періодах.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «AT Каргілл» в порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України включено до складу податкового кредиту не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні за серпень 2012 року на суму ПДВ 951169,48грн., з них включено до складу операцій, що дають право на формування податкового кредиту 850522,60 грн., за вересень 2012 року на суму ПДВ 347640,95 грн., з них включено до складу операцій, що дають право на формування податкового кредиту 323447,79 грн., у зв'язку з чим, на порушення п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року по ряд. 19 на загальну суму 850522,60 грн. внаслідок чого, невірно визначена сума по ряд. 20.2 зарахування від'ємного значення різниці за серпень 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ну суму 850522,60 грн., та за вересень 2012 року по ряд. 19 на загальну суму 323447,79 грн., внаслідок чого ТОВ «AT Каргілл» невірно визначена сума по ряд. 20.2 зарахування від'ємного значення різниці за вересень 2012 року до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 323447,79 грн.

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що одним із постачальників ТОВ «AT Каргілл» в серпні 2012 року було ТОВ «Аннона-Центр», яке знаходиться на обліку в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.

Також відповідно до акту перевірки ТОВ «Аннона-Центр» від 12.11.2012 року № 353/22-200/37031872 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аннона-Центр» з питань взаємовідносин з постачальниками за травень-липень 2012 року зазначено, що ТОВ «Аннона-Центр» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. ТОВ «Аннона-Центр» надіслано поштою листи від 04.08.2011 року № 6439/10/23-116, від 06.08.2012 року № 4076/10/15-2-14 та від 09.08.2012 року № 4154/10/15-2-14 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «МАКСМАР», ПП «МЕТА-КОМ» та ТОВ «ВІДЖІ БУД», по взаємовідносинах з якими ТОВ «AT Каргілл» було сформовано податковий кредит на загальну суму 250472,70 грн.

Зокрема, в ході проведення перевірки встановлено, що постачальником ТОВ «Аннона-Центр» були ПП «МЕТА-КОМ» та ТОВ «ВІДЖІ БУД», відносно яких встановлено, що фінансово-господарська діяльність здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право та дієздатності ПП «МЕТА-КОМ» та ТОВ «ВІДЖІ БУД», фінансово-господарські взаємовідносини між ними та контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно з висновками даного акту не підтверджено фактичного здійснення поставок по ланцюгу руху товару «Покупець» - «Продавець».

Податковий орган при перевірці господарської діяльності ТОВ «Аннона-Центр» прийшов до висновку, що подальший продаж товару на адресу контрагентів-покупців, в тому числі і ТОВ «AT Каргілл», не носить реального характеру, адже фактично товар, що продавався вказаним підприємствам не був придбаний у ПП «МЕТА-КОМ» та ТОВ «ВІДЖІ БУД».

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, правова позиції Верховного Суду України викладена в постанові від 26.09.2006 року, за якою правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011 року встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

В той же час, відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з наявних у справі доказів, що досліджені судом першої інстанції, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість доводів податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Аннона-Центр» що, у свою чергу, свідчить про відсутність реального продажу товару та укладання угод без мети настання реальних наслідків між ТОВ «AT Каргілл» та зазначеним контрагентом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення вимог п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «AT Каргілл» за період серпень 2012 року позивачем відображені суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Аннона-Центр» (код за СДРПОУ 37031872) в розмірі 62912,13 грн. в складі операцій з придбання товарів з податком на додану вартість, які дають право на отримання податкового кредиту (рядки 795, 796 розділу 2 додатка 5 до декларації з ПДВ за серпень 2012 року), що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2012 року в розмірі 62912,13 грн.

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що одним із постачальників ТОВ «AT Каргілл» у вересні 2012 року було ПП «Трейд-Інвест-Агро», яке знаходиться на обліку в Долинській МДПІ.

В той же час, відповідно до акту перевірки ПП «Трейд-Інвест-Агро» від 05.12.2012 року № 566 /2200/32020295 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Трейд - Інвест-Агро», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 3110.2012 року встановлено що ПП «Трейд-Інвест-Агро» перебуває на спеціальному режимі оподаткування а саме відповідно до п.п. 209.1. ст. 209 Податкового кодексу України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з п.п. 209.2. ст. 209 Податкового кодексу України товариство, яке обрало спеціальний режим оподаткування, суму податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В ході проведення перевірки встановлені порушення ПП «Трейд-Інвест-Агро» п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого на вказане підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування з 01 червня 2011 року, оскільки останнім подано недостовірну інформацію до Долинської МДП1 у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за червень 2011 року „Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг" з метою отримання податкової пільги.

В той же час, з податкових накладних ТОВ «AT Каргілл» за вересень 2012 року вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними ПП «Трейд-Інвест-Агро» відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та враховані при оподаткуванні шляхом включення до складу податкового кредиту ПДВ у відповідному періоді в розмірі 39294,75 грн. в складі операцій, які дають право на формування податкового кредиту (рядок 457 розділу 2 додатка 5 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року), що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2012 року в розмірі 39294,75 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість висновків податкового органу, що в порушення вимог п. 185.1. ст. 185 , п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «AT Каргілл» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року податкові накладні, отримані від ПП «Трейд - Інвест - Агро» на суму ІІДВ 39294,75 грн.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2012 року на суму ПДВ 913435,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 456717,50 грн. та зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму ПДВ 362743,00 грн. здійснено ОДПС - Центральним офісом на законних підставах, що свідчить про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргіл» - ОСОБА_2 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.