Постанова

від 20.02.2009 по справі 8/425-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/425-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

20.02.09 р.                                                                                          № 8/425-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Корсакової Г.В.,

суддів:                                        Мельника С.М.,

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання  Олійник О.Л.

за участю представників :

від позивача: Цвіркун Є.А. –керівник

від відповідача: Калініченко С.В. –директор, Шутенко В.В. –за довіреністю

від третьої особи: не з'явились  

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське» на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року

по справі          № 8/425-08 (суддя Чорна Л.В.)

за позовом          Приватного підприємства «Агрокс Плюс», с.Михайлівка, Київська обл.

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське», с.Михайлівка, Київська обл.

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Михайлівська сільська рада, с.Михайлівка, Київська обл.

про          усунення перешкод по користуванню майном та стягнення 118666,40 грн. збитків,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2008р. (підписано 14.10.2008р.) у справі № 8/425-08 позов задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ «Михайлівське»усунути перешкоди по користуванню ПП «Агрокс Плюс»землею загальною площею 101,7889 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради, шляхом її звільнення. Стягнуто з ТОВ «Михайлівське»на користь ПП «Агрокс Плюс»118666,40 грн. збитків, 1274,64 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ «Михайлівське»звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 22.10.2008р., в якій просить рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі апеляційної скарги ТОВ «Михайлівське»на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року, згідно ст.98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 04.11.2008р. порушено апеляційне провадження.

Приватним підприємством «Агрокс Плюс»подано відзив на апеляційну скаргу № 40 від 24.11.2008 р., в якому позивач просить рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи та надання сторонам можливості подати додаткові документи розгляд апеляційної скарги відкладався.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Михайлівською сільською радою на адресу апеляційного господарського суду надіслано клопотання № 2-14-19 від 12.02.2009р., в якому третя особа просить розглядати справу без участі свого представника.  

Судова колегія вважає, що неявка представника третьої особи не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить з наступних обставин.

Приватне підприємство «Агрокс Плюс»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське»про зобов'язання відповідача усунути перешкоди по користуванню Приватним підприємством «Агрокс Плюс»майном (землею), згідно укладених договорів оренди землі, загальною площею 101,7889 га на території Михайлівської сільської ради шляхом її звільнення та стягнення 118666,40 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним підприємством «Агрокс Плюс»в 2007 році було укладено 130 договорів оренди земельних часток (паїв) з їх власниками, згідно умов яких позивачу передано в тимчасове платне користування земельні ділянки загальною площею 451,4989 га. Відповідно довідки виконавчого комітету Михайлівської сільської ради № 271 від 26.07.07р. поле № 2 на території Михайлівської сільської ради протягом 2007 року використовувалось ТОВ «Михайлівське». Згідно акту прийому-передачі від 16.05.2008 року відповідач передав позивачу 349,71 га землі. Залишок непереданої позивачу землі становить 101,7889 га (451,4989 га - 349,71 га), якою безпідставно користується ТОВ «Михайлівське», чим позивачу завдано збитків в сумі 118666,40 грн., які складаються з сплаченої орендної плати та податку з доходів фізичних осіб.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом червня-листопада 2007 року ПП «Агрокс Плюс»було укладено 130 договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у власності громадян відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку, згідно умов яких позивачу передано власниками в тимчасове платне користування земельні ділянки, які знаходяться на території Михайлівської сільської ради, загальною площею 451,4989 га. Вказані договори зареєстровані в Білоцерківському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру.

Відповідно до статей 93, 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки включає такі правомочності орендаря щодо земельної ділянки, як володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для провадження підприємницької та іншої діяльності; право оренди виникає у орендаря після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Набувши прав володіння та користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням, в силу приписів статті 152 Земельного кодексу України орендар, як законний землекористувач, може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Ці порушення можуть виражатися, зокрема, у обмеженні прав землекористувача, перешкоджанні у здійсненні права на землю, заподіяння збитків землекористувачу тощо, тобто, за загальним принципом, мати  ознаки незаконних дій.

В такому разі захист порушених прав землекористувача щодо земельної ділянки здійснюється як способами, визначеними частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, так і  іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник може звернутись з позовом про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних з неправомірним позбавленням володіння (негаторний позов).

Позивачем у цьому випадку може бути як власник земельної ділянки, так і титульний її володілець.

Підставою негаторного позову є посилання позивача про належне йому право на землю та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним своїх правомочностей. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і його наявність у момент подання позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне користування ТОВ «Михайлівське»земельною ділянкою загальною площею 101,7889 га, яку орендує ПП «Агрокс Плюс», в зв'язку з чим чинить позивачу перешкоди в її використанні.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судовою колегією у позивача відсутні будь - які документальні докази на підтвердження позовних вимог, а саме користування відповідачем на час звернення позивача з позовом, земельною ділянкою площею 101,7889 га, яка передана в оренду позивачу відповідно до укладених ним договорів оренди з власниками земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Михайлівської сільської ради Київської області від 07.08.2008р. № 240 ПП «Агрокс Плюс»на підставі заключених та зареєстрованих договорів оренди земельні ділянки згідно карти-схеми розпаювання земельних ділянок згідно державних актів громадян розташовані: 1 ділянка 24 паї площею 74,01га, 5 ділянка 53 паї площею 167,84 га, 6 ділянка 143 паї площею 209,65га. Дані земельні ділянки протягом 2007р. використовувались ТОВ „Михайлівське” (а.с.44 том І) на підставі договорів оренди земельних часток (паїв), укладених з їх власниками.

Відповідач не заперечує, що користувався вказаною землею в 2007 році до закінчення збирання врожаю, та 16 травня 2008 року згідно з актом прийому-передачі передав ПП «Агрокс Плюс»земельні ділянки загальною площею 349,71 га, які рахувались за ТОВ «Михайлівське»на підставі укладених договорів оренди земельних паїв (а.с.47 том І). Крім того, за актом приймання-передачі від 26.05.2008р. земельні ділянки площею 248,5109 га, які рахувались за  ТОВ «Михайлівське»згідно укладених договорів оренди земельних паїв, були передані СФГ «Горизонт-2» (а.с. 227 т. II).

Доказів користування відповідачем земельною ділянкою площею 101,7889 га, яка передана в оренду позивачу, на момент звернення позивача з позовом (вересень 2008 року), що є однією з підстав подання негаторного позову та предметом доказування у справі, позивачем не надано ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Відповідач обставини користування землею, станом на вересень 2008 року, переданою в оренду позивачу, заперечує.

Подані ПП «Агрокс Плюс»суду апеляційної інстанції копії договорів оренди земельних ділянок стосовно яких, за доводами останнього, відповідач вчиняє перешкоди, не підтверджують, що саме ці земельні ділянки є спірними та використання їх відповідачем на час звернення з позовом.

З наданої позивачем під час апеляційного провадження копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А337/68 від 09.02.2009 року,  складеного державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Київській області, не вбачається встановлення факту використання ТОВ «Михайлівське»належних на праві користування ПП «Агрокс Плюс»земель.

Таким чином, судова колегія вважає відсутніми у позивача належні докази в підтвердження заявлених вимог, а відтак задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо усунення ТОВ «Михайлівське»перешкод по користуванню ПП «Агрокс Плюс»землею загальною площею 101,7889 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради, шляхом її звільнення, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

ПП «Агрокс-Плюс»просить стягнути з відповідача збитки в сумі 118 666,40 грн., які складаються з сплаченої позивачем в 2007 році орендної плати та податку з доходів фізичних осіб.

Одним із способів захисту прав на земельні ділянки відповідно до п.3 «г»ст. 152 ЗК України є відшкодування заподіяних збитків, яке може застосовуватись при усуненні будь-яких порушень прав власника на землю чи землекористувача.

Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначені ст. 156 ЗК України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993, № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад ( п.2 названого Порядку). Згідно з ч.4 п.2 Порядку результати роботи цих комісій оформляються відповідними актами.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана  майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1192 ЦК України визначає два способи відшкодування шкоди: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Виходячи з вищевикладеного, позивач не довів обставин заподіяння йому збитків, оскільки сплата позивачем орендної плати та податку з доходів фізичних осіб не є збитками в розумінні ст. ст. 22, 1192 ЦК України, ст. 156 ЗК України,  а є виконанням його договірних зобов'язань за договорами оренди землі з власниками землі та виконанням вимог податкового законодавства, що не залежить від будь-яких дій відповідача.

Крім того, позивачем не доведено неправомірність користування відповідачем земельними ділянками в 2007 році.

Таким чином, судова колегія вважає вимоги ПП «Агрокс Плюс» про стягнення 118 666,40 грн. збитків необґрунтованими, а висновок господарського суду Київської області про їх задоволення безпідставним.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, судова колегія зазначає, що про повернення позовної заяви, в тому числі зустрічної, на підставі ст. 63 ГПК України судом виноситься ухвала. Повернення судом першої інстанції зустрічної позовної заяви без розгляду в резолютивній частині судового рішення від 07.10.2008 року є порушенням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року підлягає скасуванню, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.п. «г»ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 «Про державне мито», із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами в дохід Державного бюджету України сплачується 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Оскільки у даній справі об'єднані вимоги як майнового, так і немайнового характеру, виходячи з вищевикладеної норми Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93, державне мито за подання апеляційної скарги у даній справі повинно бути сплачено у розмірі 635,83 грн. (42,50 грн. та 593,33 грн.). Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено 1186,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 251 від 21.10.2008 року, тобто відповідач зайво сплатив 550,83 грн. державного мита, які підлягають поверненню йому з Державного бюджету України на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст. ст. 99, 101 –106 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -   

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське»на рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року у справі № 8/425-08 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року у справі № 8/425-08 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Агрокс Плюс»(адреса: 09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Михайлівна, вул. Московська, 34; р/р 260027313 в БЦ філії ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 3211421, код ЄДРПОУ 34856574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівське»(09100, Київська область, Білоцерківський район, с. Михайлівна, вул. Польова, 1; р/р 260003128201 в ВАТ «ВТБ-Банк», МФО 321325, код ЄДРПОУ 19420555) 635,83 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.  

5.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Михайлівське»(09100, Київська область, Білоцерківський район, с. Михайлівна, вул. Польова, 1; р/р 260003128201 в ВАТ «ВТБ-Банк», МФО 321325, код ЄДРПОУ 19420555) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 251 від 21.10.2008 року державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 550,83 грн.

6.          Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

7.          Матеріали справи № 8/425-08 повернути до господарського суду Київської області.  

Головуючий суддя                                                                                 Г.В. Корсакова

Судді:                                                                                                   С.М. Мельник

                                                                                                              С.Г. Рудченко

Дата відправки  10.03.09