Постанова

від 11.07.2013 по справі 816/3678/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/3678/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Прядко Л.Ю.,

представника відповідача - Павлюка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом 5-ої міської клінічної лікарні м. Полтави до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування пункту вимоги,

В С Т А Н О В И В:

5-а міська клінічна лікарня м. Полтави (далі по тексту - позивач, Лікарня) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Полтавській області (далі по тексту також відповідач) про визнання вимог, викладених в пункту 1 Вимог Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 11 червня 2013 року за вих. №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків" незаконними та протиправними, скасування пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 11 червня 2013 року за вих. №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставність доводів відповідача про порушення Лікарнею вимог законодавства України та, як наслідок, протиправність вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 11 червня 2013 року за вих. №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків" в оскаржуваній частині.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог Лікарні, посилаючись на обставини, встановлені плановою виїзною ревізією фінансово-господарської діяльності позивача та викладені в акті ревізії від 31 травня 2013 року №04-21/263.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Фахівцями Державної фінансової інспекції в Полтавській області, відповідно до пункту 1.2.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2013 року, на підставі направлень від 08 травня 2013 року №№407, 408, 409 та від 16 травня 2013 року №449, у період з 14 травня 2013 року по 31 травня 2013 року проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Лікарні за період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення ревізії позивачем не оспорюються.

Результати ревізії оформлено актом від 31 травня 2013 року №04-21/263 (далі по тексту - Акт ревізії) /а.с. 62-92/, в якому, окрім іншого, зазначено, що ревізією питання відшкодування орендарями, підрядниками, іншими юридичними особами вартості спожитих комунальних послуг та повноти їх відновлення, проведеної суцільним способом за грудень 2012 року та січень - квітень 2013 року, встановлено, що в порушення вимог пунктів 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, частини другої статті 85, частини 28 статті 116 Бюджетного кодексу України Лікарнею безпідставно покрито за рахунок власних коштів витрати сторонніх юридичних осіб (Вищого державного навчального закладу "Українська медична стоматологічна академія") на оплату комунальних послуг загалом в розмірі 9 679 грн. (в т.ч., за грудень 2012 року - 2 214 грн., за січень - квітень 2013 року - 7 465 грн.).

Вищезазначене порушення вплинуло на фактичні видатки по КЕКВ 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" загалом в розмірі 9 679 грн.

Не погоджуючись із зазначеними доводами контролюючого органу, позивачем 04 червня 2013 року за вих. №04-11/452 подано письмові заперечення на Акт ревізії /а.с. 39-40/.

За наслідками розгляду даних заперечень, відповідачем підготовлено висновки, затверджені першим заступником начальника Державної фінансової інспекції в Полтавській області Добринською Л.В. 10 червня 2013 року, якими зазначені заперечення відхилено у повному обсязі /а.с. 42-44/.

З огляду на виявлені в ході проведення планової виїзної ревізії порушення, Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області головному лікарю Лікарні Томенко В.В. надіслано вимогу від 11 червня 2013 року №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків", пунктом 1 якої зобов'язано позивача:

- при укладенні договорів про спільну діяльність з Вищим державним навчальним закладом України "Українська медична стоматологічна академія" дотримуватися вимог пунктів 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, частини другої статті 85, частини 28 статті 116 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-IV в частині заборони цим Кодексом планування та здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів;

- привести угоду про співробітництво від 01 січня 2011 року, яку укладено між Лікарнею та Академією у відповідність до вимог частини другої статті 4, частини другої статті 8 Бюджетного кодексу України;

- відповідно до чинного законодавства забезпечити повернення до місцевого бюджету України кошти в сумі 9 679 грн., які сплачені за спожиті комунальні послуги кафедрами Академії (сторонньої юридичної особи), як таких, що суперечать нормам Бюджетного кодексу України. У разі необхідності вказане питання вирішити в судовому порядку /а.с. 93-94/.

Не погоджуючись з пунктом 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 11 червня 2013 року №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків", позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною третьою вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Лікарнею 09 січня 2012 року з Вищим державним навчальним закладом України "Українська медична стоматологічна академія" (далі по тексту - Академія) укладено угоду про спільну діяльність №22, за умовами якої сторони зобов'язуються спільно діяти з організації навчально-наукового та лікувально-діагностичного процесів з метою підготовки кадрів для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, спільно проводити навчально-виховний процес з використанням нових форм і методів навчання, досягнень медичної науки і практики охорони здоров'я, навчання студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, підготовки магістрів медицини, післядипломної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів, у тому числі, працівників Лікарні /а.с. 124-127/.

Лікарнею, з метою забезпечення якісного науково-педагогічного процесу, для розміщення кафедр Академії виділено приміщення загальною площею 59,4 кв.м.

Пунктом 3.1 даної угоди визначено, що витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів Академії, а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази за рахунок Лікарні /а.с. 126/.

Суд зазначає, що вказану угоду між позивачем та Академією укладено на виконання приписів Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 червня 1997 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 1997 року за №245/2049.

Вказаний нормативний акт є чинним, обов'язковим для виконання, прийнятий з метою поліпшення організації та якості спільної роботи органів охорони здоров'я, вищих медичних закладів освіти ІІІ, ІV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти та лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, підвищення ефективності науково-дослідної роботи і впровадження її результатів у практику охорони здоров'я.

Так, пунктом 1.5 зазначеного Положення передбачено, що витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази - за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу.

Таким чином, вказаним нормативним актом визначено, що витрати на утримання матеріально-технічної бази (в т.ч., що стосується сплати вартості комунальних послуг) здійснюються за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу.

Аналогічне за змістом положення містить пункт 3.1 угоди про спільну діяльність, укладеної між Лікарнею та Академією.

Натомість, за твердженнями відповідача, понесення Лікарнею витрат на сплату вартості комунальних послуг, спожитих кафедрами Академії, суперечить вимогам Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-IV, що набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Однак, суд не погоджується з даними доводами контролюючого органу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

В силу частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, оскільки пункт 1.5 Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я суперечить вимогам частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України, що має вищу юридичну силу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року №148-р "Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни" зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України у шестимісячний строк привести у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема, щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів /підпункт 2 пункту 8 вказаного розпорядження/.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Деякі питання діяльності вищих медичних навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту" від 11 січня 2012 р. № 4-р зобов'язано Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій взяти під особистий контроль питання розміщення кафедр, лабораторій, центрів та інших структурних підрозділів державних вищих медичних навчальних закладів у комунальних і державних закладах охорони здоров'я.

Пунктом 2 даного розпорядження рекомендовано органам місцевого самоврядування продовжити роботу із забезпечення взаємодії комунальних закладів охорони здоров'я з державними вищими медичними навчальними закладами та їх структурними підрозділами у вирішенні питань розміщення, функціонування структурних підрозділів державних вищих медичних навчальних закладів, а також питань підготовки медичних кадрів та надання медичної допомоги населенню.

Відповідно до пункту 3 зазначеного розпорядження доручено Міністерству освіти і науки, молоді та спорту разом з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров'я опрацювати питання щодо фінансування університетських клінік, які є структурними підрозділами вищих медичних навчальних закладів, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, передбачених вищим медичним навчальним закладам для надання спеціалізованої консультативної амбулаторно-поліклінічної та стоматологічної допомоги населенню.

Однак, на день розгляду даної адміністративної справи, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року №148-р не виконано та не приведено у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема, щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів.

Зважаючи на наявне зволікання з боку Міністерства охорони здоров'я України щодо врегулювання порядку фінансування лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, зокрема, в частині приведення пункту 1.5 Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я у відповідність до вимог частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку щодо правомірності дій Лікарні по сплаті вартості комунальних послуг, спожитих Академією, загалом в розмірі 9 679 грн., адже угода про співпрацю, укладена між позивачем та вказаним навчальним закладом, відповідає нормам Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, яке є чинним та не скасоване на час розгляду даної адміністративної справи, а питання щодо нарахування комунальних та інших послуг навчальним закладам на даний час на законодавчому рівні не врегульовано, відповідні роз'яснення МОЗ України щодо нарахування комунальних та інших послуг навчальним закладам відсутні.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним приписам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів в обґрунтування обставин, що стали підставою для висновку про порушення позивачем вимог законодавства.

Таким чином, оскільки в ході розгляду даної адміністративної справи спростовано доводи відповідача про порушення Лікарнею вимог законодавства України, а також, зважаючи на те, що станом на момент проведення перевірки, як і станом на дату розгляду даної справи судом, відсутні підстави вважати, що позивачем будуть допущені порушення вимог вищезазначених нормативно-правових актів у майбутньому, суд дійшов висновку про протиправність пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 11 червня 2013 року за вих. №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків".

Відтак, позов Лікарні підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Стягненню на користь позивача підлягають понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 грн. 41 коп., сплачені квитанцією від 19 червня 2013 року №25F1951 /а.с. 2/.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов 5-ої міської клінічної лікарні м. Полтави до Державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування пункту вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 11 червня 2013 року №16-04-3-14/4049 "Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків".

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної фінансової інспекції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 21053609) на користь 5-ої міської клінічної лікарні м. Полтави (код ЄДРПОУ 01204377) витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одна) копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба