Постанова

від 03.03.2009 по справі 8/410/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/410/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.09                                                                                               Справа №8/410/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Акімової Т.М.

за участю представників:

від позивача: Смирнова Ю.В., довіреність № б/н від 12.01.2009 року;

від позивача: Бордюг Т.Є., довіреність № б/н від 12.01.2009 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Проценко І.А., довіреність № / протокол № 01-05 від 13.01.05р.;

від відповідача-2: Леус Г.О., довіреність № б/н від 05.12.08р.;

від відповідача-2: Севастьянов Р.Ю., довіреність № б/н від 05.12.08р.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД», м. Запоріжжя(вих.. № 30/10-9 від 31.10.08р., що підписана представником Ільченко Н.А.)

на рішення  господарського суду  Запорізької області від 23.10.2008 року у справі № 8/410/08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Науково – інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс», м. Запоріжжя

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», м. Запоріжжя

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД», м. Запоріжжя

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Запоріжжя

третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство Холдінгова компанія «Електрозавод», м. Запоріжжя

про переведення права власності на нерухоме майно за договором купівлі - продажу

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 376 від 02.03.2009р. справа № 8/410/08 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М.; суддів: Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.  

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою програмно – апаратного комплексу «Діловодство суду».

За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду  Запорізької області від 23.10.2008 року у справі № 8/410/08 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Рішення  господарського суду мотивоване нормами Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД»  звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення   у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: висновок суду що внаслідок скасування незаконного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2005 року не виникли певні юридичні наслідки є необгрунтованим; товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» є добросовісним набувачем приміщення за договором купівлі-продажу ВЕТ № 3779085 від 06.10.2007 року; матеріали справи підтверджують правомірність набуття права власності  на приміщення товариством, що не суперечить статті 328 Цивільного кодексу України; стаття 388 вказаного кодексу дає вичерпний перелік підстав витребування майна від добросовісного набувача; судом порушені норми процесуального права, оскільки представник відповідача-1 був відсутній в судових засіданнях і судом в мотивувальній частині рішення  вказані тільки доводи позивача, на користь якого прийнято рішення, а також судом не визначено статус третьої особи – орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

В доповненнях до апеляційної скарги та поясненнях заявником вказано наступне: рішення суду ґрунтується на припущеннях та висновках інших осіб; визначення частини будівлі інв. № 00010-18, які складаються із конкретних приміщень кожного власника, не є правовою підставою вважати ці приміщення спільним майном; суд не оцінив належним чином єдиний правовстановлюючий документ – договір № 2567 купівлі-продажу 9/100 частин будівлі літ.А-9 від 30.04.1996 року; прямі докази вважати сторони співвласниками будинку № 11 по вулиці Дніпропетровське шосе  відсутні; позивач та відповідачі здійснюють самостійне, окремо один від одного, користування  комунальними мережами; суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог та прийняв рішення, яке не заявлялось позивачем в позові; порушення процесуальних норм сприяло порушенню судом конституційного принципу судочинства.        

В запереченнях на апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» вважає її доводи необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін: господарський суд ретельно вивчив обставини справи, отримав всі необхідні докази, а також заслухав представника ОП «ЗМБТІ». Захист прав учасника спільної власності щодо переважного права покупця не пов'язаний  з загальними нормами про добросовісного набувача. Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос» порушено порядок повідомлення співвласників про намір продати частку у спільній частковій власності, а товариство з обмеженою відповідальністю «Лада-ЛТД» не перевірило додержання цієї норми.

В поясненнях позивач вказав на наявність документів, які підтверджують, що на момент виникнення спору спірний об'єкт належав на праві спільної часткової власності трьом юридичним особам, а саме: відкритому акціонерному товариству Холдинговая компанія «Електрозавод» (власник 447/500 часток), відкритому акціонерному товариству «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» (власник 9/100 часток), товариству з обмеженою відповідальністю «Лотос» (власник 2/125 часток)); спільне утримання будинку, постачання комунальних послуг здійснює ВАТ «ВІТ» ( орендатор частини ВАТ «Електрозавод»)  з подальшою компенсацією витрат іншими співвласниками; суд ніяким чином не виходив за межі позовних вимог, а лише намагався визначити співвідношення між поняттям 2/125 часток та приміщення № 2.    

Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в листі від 05.02.2009 року № 1426 пояснило коло суб'єктів та підстави державної реєстрації на об'єкти нерухомості за адресою Дніпропетровське шосе, 11 у м. Запоріжжя.

В листі від 05.02.2009 року № 50/д-131 відкрите акціонерне товариство «Холдінгова компанія «Електрозавод» м. Москва, Російська Федерація підтримала доводи позивача, вважає, що наявна спільна дольова власність. Питання розділу (виділу або визначення порядку використання) дольової власності товариством не вирішувалось. На даний час доля товариства передана в оренду ВАТ «ВІТ». Останнє здійснює утримання будівлі згідно договорів з іншими співвласниками.  

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос»  відзив на апеляційну скаргу не надіслало, представника в судові засідання не направило. Про місце, дату та час судових засідань повідомлено належним чином. Ухвали Запорізького апеляційного господарського суду направлялись за юридичною адресою товариства.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос» м. Запоріжжя (Продавець) передав у власність товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» м. Запоріжжя (Покупець) нежиле приміщення № 2 інв. № 00010-18  загальною площею 301,2  кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 11 – а.с.14. Сторони за договором купівлі-продажу домовилися про договірну ціну об'єкту продажу – 217000 грн.

Матеріали справи свідчать, що станом на 06.10.2007 року нежиле приміщення № 2 було частиною об'єкта нерухомості інв. № 00010-18 (літера А-9) та належав  на праві власності Відкритому акціонерному товариству Холдінгова компанія «Електрозавод» (власник 447/500 часток), Відкритому акціонерному товариству „Науково-інженерний центр „ЗТЗ-Сервіс" (власник 9/100 часток) та Товариству з обмеженою відповідальністю „Лотос" (власник 2/125 часток).

Відповідно до норм ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За нормами ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Поняття спільної власності надано в статті 355 Цивільного кодексу України: майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Отже, право спільної власності – це право двох або більше осіб на один об'єкт (на одну річ або сукупність речей). Право кожного із співвласників поширюється на весь об'єкт в цілому, а не на певну його частину. Таким чином,  право спільної власності характеризується множинністю його суб'єктів та єдністю об'єкта.                                                                  

Частина 3 вказаної статті передбачає підстави виникнення права спільної власності. Це будь-яка підстава, яка не заборонена законом.  Так, право спільної вдасності може виникати на договірних засадах, зокрема, на підставі договорів про спільну діяльність, внаслідок  спільного створення чи спільного придбання майна, внаслідок успадкування спадкового майна кількома спадкоємцями тощо.

Стаття 356 Цивільного кодексу України встановлює право спільної часткової власності, т.т. власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності.

Матеріали справи свідчать про відсутність у сторін та третіх осіб права спільної власності на будівлю інв № 00010-18 за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Дніпропетровське шосе, 11.

Позивач набув право власності на приміщення за Договором №2567 купівлі - продажу 9/100часток будівлі літ. А-9 від 30.04.1996 року (а.с. 17 Т.1). Згідно п. 1 зазначеного Договору у Позивача виникло право власності на приміщення дев'ятого поверху будівлі літ. А-9 загальною площею 1641,3  кв.м.  що  складає 9/100 часток від будівлі інв. №00010-18, розташованої по вул. Дніпропетровське шосе, 11 у м. Запоріжжі.

Відповідно предмету Договору (п.1), - Позивач ВАТ НІЦ "ЗТЗ-Сервіс" придбав у власність не частку в спільній власності на будівлю №11 по вул. Дніпропетровське шосе, а конкретні приміщення - індивідуально - визначене майно, яке має конкретні ознаки: розміщення - приміщення дев'ятого поверху будівлі літ. А-9, конкретний номер приміщення та площу -1641,3 кв.м.

Визначення часток будівлі інв. № 00010-18, які складаються з конкретних приміщень і кожного власника, не є правовою підставою вважати ці приміщення спільним майном.

Враховуючи вище викладене, відсутність у Відповідача-1 спільної часткової власності на момент укладання Договору від 06.10.2007 р. свідчить про відсутність у Позивача переважного права на придбання частки в праві спільної часткової власності, передбаченого ст. 362 Цивільного кодексу України.

Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно свідчать, що спірне майно (частки кожного власника) не зареєстровані як спільна власність – а.с.40-42 т.1. Згідно примітки органів БТІ в спільному користуванні знаходиться тільки сходова клітина з ліфтом з першого по дев'ятий поверх - а.с.42 т.1 (на звороті).

Посилання позивача та відкритого акціонерного товариства Холдінгова компанія «Електрозавод» на наявність договорів з відкритим акціонерним товариством «ВІТ» на надання комунальних послуг та відшкодування ВАТ «ВІТ» відповідних затрат колегія суддів спростовує тією обставиною, що вказані договори укладені не на спільне утримання спільного майна – будівлі літ.А-9 інв.№ 00010-18 – а.с.21-26, 40-92 т.2.

Звертає увагу той факт, що договори на надання послуг і позивач, і товариство з обмеженою відповідальністю «Лада, ЛТД» уклали з орендарем (відкритим акціонерним товариством «ВІТ»), який орендує перший-восьмий поверх, технічний поверх, підвал  загальною площею 16919 кв. м у власника цих приміщень відкритого акціонерного товариства Холдингова компанія «Електрозавод».

Факт наявності єдиної системи всіх комунікацій, місць загального користування, загальні витрати на утримання будівлі № 11 літ. А-9 інв. № 00010-18  не може бути підставою для визнання об'єкту нерухомості спільною власністю, оскільки згідно статті 355 Цивільного кодексу України вказані обставини не є підставою виникнення права спільної власності.

Посилання позивача  на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.04. 2005 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2008 року неправомірне, оскільки рішення Жовтневого районного суду від 21.04.2005 року було скасоване, матеріали справи направлені на новий розгляд. При новому розгляді Ленінським районним  судом м. Запоріжжя було встановлено, що спір про право власності стосується інтересів юридичних осіб, тому спір підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України – а.с.67 т.2. До того ж, тільки рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору – стаття 35 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, господарський суд при прийнятті рішення у справі не виходив за межі позовних вимог, як вказав заявник апеляційної скарги. Як вбачається із позовної заяви та рішення суду були пред'явлені дві вимоги:  про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу від 06.10.2007 року  на позивача та визнання права власності позивача на приміщення № 2 загальною площею 301,2 кв.м,  що складає 2/125  частки інженерного корпусу з їдальнею інв. № 00010-18, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Дніпропетровське шосе, 11. Господарський суд в  резолютивній частині рішення визнав право власності на приміщення, яке було предметом договору купівлі-продажу від 06.10.2007 року, тобто приміщення № 2 загальною площею 301,2 кв.м. Конкретизація нежитлової площі в приміщенні № 2 згідно інвентарної справи органів БТІ не є виходом за межі позовних вимог.

Крім того, статус учасника судового процесу – орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» господарським судом визначено у вступній частині рішення суду -  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача.

Але спростовані колегією суддів вказані доводи апеляційної скарги не впливають на обґрунтованість  апеляційної скарги в цілому.

Колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду з прийняттям нового рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати, в тому числі за апеляційне провадження, покласти на позивача.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької  області  від 23.10.2008 року у справі № 8/410/08   задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької  області від 23.10.2008   року    у справі №8/410/08  скасувати та прийняти нове рішення наступного змісту:

«В задоволенні позовних вимог відмовити».

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Науково – інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс», (м. Запоріжжя ЄДРПОУ 13605779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада» м. Запоріжжя (р/р 26000056101 в АБ «Металург», МФО 313582, ЄДРПОУ 20470713) 1127 грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.

 Мойсеєнко Т. В.