Ухвала

від 16.07.2013 по справі 825/1085/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1085/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Палетпром» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 18 грудня 2012 року №0005612320, №0005602320, №0005622320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повністю задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що висновки відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій, вчинених між позивачем та ТОВ «Укрпромтехресурс» не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Понесені позивачем витрати за даними господарськими операціями правомірно віднесені ним до складу його витрат за період, що перевірявся. Податкові накладні ТОВ «Укрпромтехресурс» є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів спарви вбачається, що позивач ТОВ «Палетпром» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Державної податкової служби на підставі направлення від 16 листопада 2012 року № 3341 (ознайомлено 19 листопада 2012 року головного бухгалтера позивача Кирієнко О.М.), згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу керівника ДПІ у м. Чернігові ДПС від 16 листопада 2012 року №3380 (вручено 19 листопада 2012 року під розписку головному бухгалтеру Кирієнко О.М.), відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Палетпром» щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 33598885) за квітень-листопад 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 29 листопада 2012 року №2515/22/35506492.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивач порушив вимоги: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Палетпром» занижено податок на прибуток на загальну суму 79 002,00 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - 31 861,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року - 63 967,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року - 79 002,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Палетпром» занижено ПДВ на загальну суму 84 625,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року - 13 500,00 грн., за травень 2011 року - 7 733,00 грн., за червень 2011 року - 18 955,00 грн., за липень 2011 року - 6 879,00 грн., за серпень 2011 року - 23 333,00 грн., за вересень 2011 року - 3 333,00 грн., за жовтень 2011 року - 8 077,00 грн., за листопад 2013 року - 2 815,00 грн. та завищено від'ємне значення за листопад 2011 року на суму 4 185,00 грн.

Відповідачем вході проведеної перевірки зроблені висновки про те, що господарські операції між ТОВ «Палетпром» та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» за період, що перевірявся не мали реального характеру. А тому, витрати позивача понесені ним під час здійснення даних операцій не є його витратами в розумінні Податкового кодексу України. Податкові накладні ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» не є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18 грудня 2012 року: №0005602320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 79 002,00 грн.; №0005612320, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 84 625,00 грн.; №0005622320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 4 185,00 грн.

Відповідно до положень п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.

Витрати в розумінні Податкового кодексу України є витрати пов'язані з провадженням господарської діяльності платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Палетпром» (Покупець) та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» (Продавець) були укладені наступні договори:

1. Договір купівлі - продажу від 20 квітня 2011 року № 20/04, згідно якого Продавець постачає раму дерев'яну 1250х1180х18 мм. згідно рахунку на загальну суму 127 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 233,33 грн. (п. 1.1, п. 3.1 Договору, а.с. 127-128, том.1). Згідно додаткової угоди №1 договір купівлі-продажу від 20 квітня 2011 № 20/04 доповнено п. 2.2.2 Доставка товару здійснюється за рахунок Продавця (а.с. 129);

2. Договір купівлі-продажу від 01 червня 2011 року № 01/06, згідно якого Продавець постачає прокладку згідно рахунку на загальну суму 60 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10 000,00 грн. (п. 1.1, п. 3.1 Договору, а.с. 137-138). Згідно додаткової угоди № 1 договір купівлі-продажу від 01 червня 2011 року № 01/06 доповнено п. 2.2.2 Доставка товару здійснюється за рахунок Продавця (а.с. 139);

3. Договір купівлі-продажу від 17 червня 2011 року № 17/06, згідно якого Продавець постачає раму дерев'яну 1250х1180х18 мм. згідно рахунку на загальну суму 157 500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 26 250,00 грн. (п. 1.1, п. 3.1 Договору, а.с. 146-147). Згідно додаткових угод №1 та № 2 договір купівлі-продажу від 17 червня 2011 року № 17/06 доповнено п. 2.2.2 Доставка товару здійснюється за рахунок Продавця та п. 3 Загальна сума договору становить 167 484,00 грн. (а.с. 148,149, том.1);

4. Договір купівлі-продажу від 23 серпня 2011 № 23-08, згідно якого Продавець постачає станок оциліндровачний згідно рахунку на загальну суму 67 516,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 252,67 грн. (п. 1.1, п. 3.1 Договору, а.с. 161-162). Згідно додаткової угоди № 1 договір купівлі-продажу від 23 серпня 2011 року № 23-08 доповнено п. 2.2.2 Доставка товару здійснюється за рахунок Продавця (а.с. 163).

5. Договір купівлі-продажу від 16 вересня 2011 року № 16/09, згідно якого Продавець постачає раму дерев'яну 1250х1180х18 мм. згідно рахунку на загальну суму 152 495,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25 415,83 грн. (п. 1.1, п. 3.1 Договору, а.с. 167-168, том.1). Згідно додаткової угоди № 1 договір купівлі-продажу від 16 вересня 2011 року № 16/09 доповнено п. 2.2.2 Доставка товару здійснюється за рахунок Продавця (а.с. 169, том.1).

На виконання вищезазначених Договорів у період квітень-листопад 2011 року ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» поставлено ТОВ «Палетпром» товарів на загальну суму 532 859,00 грн., у т.ч. ПДВ - 88 809,83 грн., та виписані контрагентом на адресу позивача податкові накладні, по яких був сформований податковий кредит у квітні-листопаді 2011 року в сумі 88 809,83 грн. (за Актом перевірки від 29 листопада 2012 року №2515/22/35506492 сума округлена до 88 810,00 грн).

Так, на виконання умов вищеперелічених договорів його сторонами складені видаткові накладні: від 20 квітня 2011 року № РН-00000031 на загальну суму 64 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10 733,33 грн.; від 23 травня 2011 року № РН-00000034 на загальну суму 63 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10 500,00 грн.; від 09 червня 2011 року № РН-00000038 на загальну суму 20 557,80 грн., у т.ч. ПДВ - 3 426,30 грн.; від 15 червня 2011 року № РН-00000039 на загальну суму 18 273,60 грн., у т.ч. ПДВ - 3 045,60 грн.; від 26 липня 2011 року № РН-00000041 на загальну суму 42 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 000,00 грн.; від 15 серпня 2011 року № РН-00000047 на загальну суму 70 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 666,67 грн.; від 17 серпня 2011 року № РН-00000048 на загальну суму 45 500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7 583,33 грн.; від 22 серпня 2011 року № РН-00000049 на загальну суму 9 984,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 664,00 грн.; від 23 серпня 2011 року № 50 на загальну суму 67 516,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 252,67 грн.; від 09 серпня 2011 року № 46 на загальну суму 10 008,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 668,00 грн.; від 04 жовтня 2011 року № 53 на загальну суму 68 460,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 410,00 грн.

Контрагентом позивача ТОВ «Укрпромтехресурс» виписані наступні податкові накладні: від 20 квітня 2011 року № 31 на загальну суму 64 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10 733,33 грн.; від 28 квітня 2011 року № 32 на загальну суму 16 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 766,67 грн.; від 17 травня 2011 року № 35 на загальну суму 25 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн.; від 23 травня 2011 № 36 на загальну суму 21 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 566,67 грн.; від 09 червня 2011 року № 37 на загальну суму 20 557,80 грн., у т.ч. ПДВ - 3 426,30 грн.; від 14 червня 2011 року № 38 на загальну суму 39 442,20 грн., у т.ч. ПДВ - 6 573,70 грн.; від 21 червня 2011 року № 39 на загальну суму 35 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 833,33 грн.; від 30 червня 2011 року № 40 на загальну суму 35 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 833,33 грн.; від 22 липня 2011 року № 42 на загальну суму 25 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 166,67 грн.; від 01 серпня 2011 року № 47 на загальну суму 35 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 833,33 грн.; від 15 серпня 2011 року № 48 на загальну суму 27 500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4 583,33 грн.; від 22 серпня 2011 року № 49 на загальну суму 9 984,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 664,00 грн.; від 23 серпня 2011 року № 50 на загальну суму 67 516,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11 252,67 грн.; від 16 вересня 2011 року № 52 на загальну суму 20 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 333,33 грн.; від 04 жовтня 2011 року № 54 на загальну суму 48 460,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8 076,67 грн.; від 04 листопада 2011 року № 61 на загальну суму 20 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 333,33 грн.; від 17 листопада 2011 року № 64 на загальну суму 22 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 666,67 грн.

Сума податку на додану вартість, сплачена позивачем за вказаними податковими накладними включена ним до податкового кредиту за квітень-листопад 2011 року в сумі 88 809,83 грн. та відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

Оплата придбачного позивачем за вищепереліченими договорам товару здійснювалась шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок його контрагента ТОВ «Укрпромтехресурс». На підтвердження цього позивачем до перевірки надавались виписки банку (аркуш 9-10 Акту перевірки, а.с. 178-192, том.1).

Факт отримання позивачем товару від ТОВ «Укрпромтехресурс» підтверджується і оборотно-сальдовими відомостями по рах. 361, по рах. 281, картками рахунку 313 за період квітня-листопада 2011 року (завірені належним чином копії містяться в матеріалах справи).

Вищевказані первинні документи відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які всталенолуні п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Контрагентом позивача ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» згідно довідки від 29 квітня 2013 року № 3 (а.с. 246, том.1) підтверджено проведення господарських операцій з ТОВ «Палетпром» та відображення їх у податковому обліку, при цьому вказано, що відвантаження товару відбувалось на складі ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД», який розташований за адресою: вул. Електриків, 26, м. Київ.

Як встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, доставка товару, придбаного у ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» відбувалась за власний рахунок позивача (його транспортом (орендованим)), що відповідає умовам договору найму транспортних засобів від 04 квітня 2011 року, акту прийому передачі від 05 квітня 2011 року, подорожніх листів та наказів на відрядження заступника директора Лося Д.А на автомобілі КАМАЗ 5320 (а. с. 104-127, том.1).

Колегія суддів вважає, що сам факт відсутності товарно-транспортних накладних на отримання товару не може бути підставою для висновків про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Укрпромтехресурс».

Отриманий, внаслідок господарських операцій з ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД», товар позивач використав в своїй господарській діяльності, підтвердженням чого є договори між ним та ТОВ «Кен-Пак» (Україна), ТОВ «Кнауф Гіпс Київ», банківськими виписками та виписаними позивачем для даних контрагентів податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання товару.

Відповідно до даних реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» анульовано 28 лютого 2012 року, тобто на час виписання позивачу податкових накладних даний контрагент був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» за період з квітня по листопад 2011 року мали реальний характер та були спрямовані на зміну майнового стану позивача.

Отже, витрати понесені позивачем при здійсненні таких господарських операцій є витратами платника податків в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся відповідачем.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність його висновків про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Укрпромтехресурс ЛТД» за квітень - листопад 2011 року та правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок повного з'ясування обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права висновку про обґрунтованість адміністративного позову та про необхідність його задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 19.07.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.