Ухвала

від 15.07.2013 по справі 2а-11958/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Київ К/9991/79535/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012

у справі № 2а-11958/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семантика Плюс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування рішення, податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Семантика Плюс» звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними та скасування: рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про опис майна у податкову заставу від 30.05.2011 та податкової вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 5656 від 30.05.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні рішення та податкову вимогу, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Семантика Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТС-Фактор» за період з 01.08.2010 по 31.08.2010, складено акт від 12.03.2011 № 193/23-10/36521548, на підставі якого, 18.03.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002172310.

У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002172310 від 18.03.2011, відповідачем була направлена позивачу податкова вимога від 30.05.2011 № 5656 щодо сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10 206,55 грн., в т.ч. за основним платежем - 7 412,79 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 792 грн., а також винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 30.05.2011.

Крім того судами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2011 в адміністративній справі № 2а-8285/11/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 18.03.2011 № 0002172310.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 цього Кодексу право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, оскільки підставою для прийняття податкової вимоги № 5656 від 30.05.2011 та рішення про опис майна у податкову заставу від 30.05.2011 була несплата податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0002172310 від 18.03.2011, яке скасоване в судовому порядку, тому сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість є неузгодженою, а дії податкового органу щодо прийняття спірного рішення про опис майна позивача та податкової вимоги протиправними.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний