Ухвала

від 01.07.2013 по справі 0670/10430/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К/9991/56782/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Укртеплосервіс» на постановуЖитомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 та ухвалуЖитомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 у справі № 0670/10430/11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Укртеплосервіс» доДержавної податкової інспекції у м. Житомирі провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Укртеплосервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним (недійсним) податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 29.04.2011 р. № 0001412301 та скасування його, а також визнання дій ДПІ у м. Житомирі щодо визнання правочину нікчемним неправомірними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ НВФ «Укртеплосервіс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведено планову виїзну перевірку ТОВ НВФ «Укртеплосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 1767/23-1/31739402/0110 від 15.04.2011.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем: пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке полягало у заниженні податку на прибуток на загальну суму 38 964,00 грн.; ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.42, ст.92, ст.234 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ НВФ «Укртеплосервіс» при придбанні та продажу товарів (металу); відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (металу) ТОВ НВФ «Укртеплосервіс» у період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001412301 від 29.04.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38964,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 741,00 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що підприємством в порушення пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за період з 2008 року по 2010 рік до складу валових витрат віднесено витрати по поверненню поворотної фінансової допомоги ТОВ НВФ «Термоуніверсал» в розмірі 80365,00 грн., у цей же період в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 названого Закону підприємством не в повному обсязі включено до складу валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець такого звітного періоду, розрахована за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги з урахуванням облікової ставки НБУ (сума розбіжностей складає 13785,00 грн.), а також в порушення п.5.9 ст.5 названого Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» позивачем невірно визначено залишок в частині транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів) транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів, на загальну суму 61706,00 грн.

Суд касаційної інстанції такі висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» невірно визначено залишок в частині транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів) транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (685.2), повинна розподілятися між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний період. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного періоду і транспортно-заготівельних витрат за звітний період на суму залишку запасів на початок періоду і запасів, що надійшли за звітний період.

Також встановлено, що за період 2008 - 2010 років позивачем не в повному обсязі включено до складу валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду (кредитове сальдо по рахунку 685.1), розрахована за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги з урахуванням облікової ставки НБУ, а саме, за користування отриманою поворотною фінансовою допомогою від ТОВ НВФ «Термоуніверсал», код 31739402 м. Житомир. Сума розбіжностей складає 13785грн. , у тому числі: 2008р. - 4904грн., 2009р.- 4973грн., 2010р. - 3908грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12», за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. у сумі 835 271,00 грн. встановлено, що по даному рядку декларацій відображено витрати понесені по поверненню поворотної фінансової допомоги, витрати на утримання офісного та складського приміщень, витрати на перевезення, тощо.

Проведеною перевіркою відображеного показника «інші витрати» за період 01.01.2008 по 31.12.2010 у сумі 835271 грн. на підставі кредитних договорів, банківських виписок, головної книги по рахунках 31, 84, 685 встановлено завищення задекларованих ТОВ НВФ «Укртеплосервіс» показників за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що судами попередніх інстанцій при розгляді позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення не перевірено та не надано належної правової оцінки доводам позивача, що відповідно до наказу про облікову політику підприємства ТОВ НВФ «Укртеплосервіс» транспортно-заготівельні витрати не розподіляються на залишок ТМЦ, а відносяться до вартості ТМЦ в момент їх придбання, що відповідає вимогам п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та П(С)БО 9 «Запаси». При цьому, за твердженнями позивача, ТМЦ були реалізовані в періоді придбання, то відповідно і транспортно-заготівельні витрати було віднесено до складу валових витрат в тому ж періоді в повному обсязі.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті в частині спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Житомирі щодо визнання правочину нікчемним, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що визнання відповідачем в акті перевірки того чи іншого договору нікчемним безпосередньо не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у позивача.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині з направленням справи на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі (зокрема, у випадку необхідності, для перевірки правильності висновків акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток, призначити у справі відповідну судову експертизу) та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Укртеплосервіс» задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 29.04.2011 р. № 0001412301 та в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний