Постанова

від 16.07.2013 по справі 805/7500/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р. Справа №805/7500/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 годин 20 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Зикун Ю.В., представника позивача Алексікової В.В., представника відповідача Пучка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "АО Техніка" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000241501 від 11.03.2013,

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2013 року позивач, Приватне акціонерне товариство "АО Техніка", звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000241501 від 11.03.2013. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування валових витрат за операцією з придбання товарів в рамках господарських правовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ Формат» (далі - ТОВ «ІТ Формат») за договором б/н від 30.11.2012 у зв'язку з нікчемністю останнього. Посилаючись на статтю 62 Конституції України, статті 174, 264-271 Господарського кодексу України, статті 11, 204, 228, 334, 509, 526, 655-697, 712 Цивільного кодексу України, статті 58, 138, 193, 198 Податкового кодексу України, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000241501 від 11 березня 2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 66681,25 гривень (в тому числі 53345,00 гривень за основним платежем та 13336,25 гривень за штрафними санкціями).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав спірне податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим. Пояснив, що висновки перевірки про нікчемність правочину також підтверджуються актом перевірки ТОВ «ІТ Формат», який був складений посадовцями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби. Представник відповідача Ткаченко К.Л. пояснила, що спірне податкове повідомлення-рішення було підписано нею.

Просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

9 вересня 1994 року виконавчим комітетом Донецької міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була проведена державна реєстрація Приватного акціонерного товариства "АО Техніка" (далі - ПрАТ «АО Техніка»), номер запису 1 265 120 0000 004291, код ЄДРПОУ 22009846 (а.с. 18).

19 вересня 1994 року позивач був взятий на облік в органах державної податкової служби за №228/V, про що була видана довідка форми №4-ОПП (а.с. 20).

30 листопада 2012 року між ТОВ «ІТ Формат» (постачальник) та ПрАТ «АО Техніка» (покупець) був укладений договір б/н. За договором постачальник зобов'язався поставити покупцю на умовах «склад Постачальника, розташований в м. Києві» товар в асортименті, кількості та за цінами зазначеними у відповідній видатковій накладній на чергову партію товару. Загальна сума договору склала 659490, 00 гривень. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі, підставою платежу є умови договору, видаткова накладна та/або рахунок-фактура (том 1, а.с. 25-28).

30 листопада 2012 року за видатковою накладною №ПН-0000114 ТОВ «ІТ Формат» передала позивачу товар на загальну суму 659490,00 гривень (том 1, а.с. 101).

30 листопада 2012 року ТОВ «ІТ Формат» видало позивачу податкову накладну №50 на загальну суму 659490,00 гривень, в тому числі ПДВ 109915,00 гривень (том 1, а.с. 102).

30 листопада 2012 року ТОВ «ІТ Формат» видало позивачу для оплати рахунок-фактуру №Сч-0005023 на суму 659490,00 гривень (том 2, а.с. 84).

Згідно подорожнього листа №1902 від 29 листопада 2012 року товар, отриманий від ТОВ «ІТ Формат», був перевезений транспортом позивача з міста Києва до міста Донецьк (том 1, а.с. 118).

7 грудня 2012 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «ІТ Формат» 659490,00 гривень в якості оплати за товар (том 1, а.с. 106, том 2, а.с. 23, ).

14 лютого 2013 року службовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби складений акт №277/22.317/34242623 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІТ Формат» (код за ЄДРПОУ 34242623) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 року». Згідно акту зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ІТ Формат» не знаходиться за податковою адресою: юридична адреса - м. Київ, вул. І.Клименка, 25, фактична адреса - м. Київ, вул. Ушинського, 40 (том 2, а.с. 100-107).

В період з 19 по 21 лютого 2013 року посадовими особами відповідача була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача. За результатами якої 25 лютого 2013 року був складений акт №86/22-2/22009846 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ "АО Техніка" (ЄДРПОУ 22009846) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та розрахункам з ТОВ «ІТ Формат» (ЄДРПОУ 34242623) за період: листопад 2012 року (далі за текстом - Акт) (том 1, а.с. 38-57).

За висновками Акту позивачем порушені:

- пункт 187.1 статті 187, пункт 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством ПрАТ "АО Техніка" (ЄДРПОУ 22009846) у листопаді 2012 року завищено податковий кредит на суму ПДВ 109915,00 гривень, завищено податкові зобов'язання у листопаді 2012 року на суму ПДВ 56569,00 гривень, у грудні 2012 року на суму ПДВ 1385,00 гривень, у січні 2013 року на суму ПДВ 1157,00 гривень, що привело до заниження податку на додану вартість у листопаді 2012 року на суму 50804,00 гривень;

- стаття 135, стаття 137, підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що привело до заниження податку на прибуток за 2012 рік (4 квартал) на суму 53345,00 гривень.

Підставою для зазначених донарахувань стало невизнання податковим органом права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту за операцією з придбання товару в рамках господарських правовідносин з ТОВ "ІТ Формат" за договором б/н від 30.11.2012 у зв'язку з нікчемністю цього правочину. На обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що: у зв'язку із відсутністю документів на транспортування (товарно-транспортної накладної, як основного документа на перевезення) неможливо підтвердити фактичне постачання товару від ТОВ «ІТ Формат» на адресу позивача. Подорожній лист, наданий до перевірки позивачем, не містить деяких обов'язкових реквізитів, що є порушенням «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні».

11 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на підставі Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000241501 про збільшення Приватному акціонерному товариству "АО Техніка" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 53345,00 гривень, за штрафними санкціями на суму 13336, 25 гривень, загалом на суму 66681,25 гривень.

Сторонами визнані такі обставини:

товар, придбаний у ТОВ «ІТ Формат», був реалізований позивачем суб'єктам господарювання (том 1, а.с. 121-241) та фізичним особам в роздріб;

податкова накладна, яка була видана ТОВ «ІТ Формат» позивачу як покупцю товарів за укладеним договорам, зареєстрована в «Єдиному реєстрі податкових накладних», також в цьому реєстрі зареєстровані податкові накладні видані позивачем покупцям товару.

За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін (том 1, а.с. 93-99).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення та склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлені статтею 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством у відповідності до статті 2 цього Закону.

В статті 9 Закону №996-ХІV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи (договір, подорожній лист, видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура, платіжне доручення), надані позивачем на підтвердження здійснення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідають вимогам Закону №996-ХІV, а від так, є належними та допустимими доказами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат.

Однак у даній справі відповідачем не доведено існування таких обставин.

Нікчемність вказаного договору та безтоварність спірної господарської операцій між позивачем та ТОВ «ІТ Формат», відповідач обумовлює відсутністю документів на транспортування (товарно-транспортної накладної, як основного документа на перевезення) та не відповідністю подорожного листа, наданого до перевірки, «Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні».

Дані висновки відповідача є помилковими з огляду на наступне.

По-перше, згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року №620, «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, товарно-транспортна накладна не є необхідною.

По-друге, згідно вказаного Переліку для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу. Подорожній лист №1902 від 29 листопада 2012 року, поданий до перевірки позивачем, містить відмітки про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

По-третє, відсутність в подорожньому листі відомостей, про які зазначено в Акті відповідача, не є імперативною ознакою його невідповідності «Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, в редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 22 травня 2006 року №493, оскільки внесення подібних відомостей до подорожнього листа не передбачено наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

В-четвертих, відсутність в подорожньому листі відомостей, які на думку відповідача мають в ньому бути, не може розцінюватися як беззаперечне свідчення нікчемності господарської операції, здійсненої позивачем.

Суд не враховує Акт №277/22.317/34242623 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІТ Формат» (код за ЄДРПОУ 34242623) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 року», складений посадовцями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби 14 лютого 2013 року, з огляду на наступне.

Згідно вказаного Акту зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ІТ Формат» не знаходиться за податковою адресою: юридична адреса - м. Київ, вул. І.Клименка, 25, фактична адреса - м. Київ, вул. Ушинського, 40. Звірку проведено 14 лютого 2013 року у приміщенні ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (том 2, а.с. 100-107).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30 січня 2013 року місцезнаходження ТОВ «ІТ Формат»: м. Київ, Солом'янський район, вулиця Солом'янська, будинок 5.

Таким чином, вказаний акт не може вважатися належним та допустимим доказом, який спростовує реальність здійснення господарської операції (поставки товару) між ТОВ «ІТ Формат» та позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем були надані належним чином оформлені документи, передбачені законодавством про податки та збори, відповідач, навпаки, не надав належних та допустимих доказів порушення позивачем діючого податкового законодавства України, щодо не підтвердження здійснення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у зв'язку з придбанням товару за договором, укладеним з ТОВ «ІТ Формат».

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000241501 від 11 березня 2013 року про збільшення Приватному акціонерному товариству «АО Техніка» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем 53345 (п'ятдесят три тисячі триста сорок п'ять) гривень 00 копійок, за штрафними санкціями 13336 (тринадцять тисяч триста тридцять шість) гривень 25 копійок, загалом 66681 (шістдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 25 копійок.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «АО Техніка» (83001, Донецька область, м. Донецьк, проспект 25-річчя РСЧА, будинок 7, код ЄДРПОУ 22009845) судовий збір в сумі 666 (шістсот шістдесят шість) гривень 81 копійка.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 16 липня 2013 року.

Постанова в повному обсязі складена 22 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.