Рішення

від 18.03.2009 по справі 5/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "18" березня 2009 р.Справа №  5/152

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Глобинський райагропостач", м. Глобине Полтавської області   

до відповідача: дочірнього підприємства "СП Октопус" товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус", м. Кіровоград    

про стягнення 40 000 грн.

з участю представників сторін:

від позивача - у засіданні 10.03.2009 адвокат Завезіон Л.В., довіреність б/н від 30.01.09;

від відповідача - представник Христославенко І.М., довіреність б/н  від 14.01.09.  

Відкрите акціонерне товариство "Глобинський Райагропостач" - (далі - Глобинський райагропостач)  звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з дочірнього підприємства "СП Октопус" товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус" (далі - ДП "СП Октопус") основного боргу в сумі 40 000 грн. за отримані, але не оплачені пально-мастильні матеріали, та 4 000 грн.  витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов відхилив, мотивуючи тим, що на виконання умов контракту № 06/07-01 від 06.07.2004 р. позивачем здійснювалася поставка нафтопродуктів за товарними накладними № 939 від 08.07.04 р., № 947 від 12.07.04 р., № 954 від 14.07.04 р., № 956 від 15.07.04 р., № 963 від 19.07.04 р., № 964 від 19.07.04 р., №979 від 20.07.04 р., № 991 від 21.07.04 р., а  також № 1013 від 27.07.04 р. Відповідач посилається на те, що факт поставки нафтопродуктів саме на виконання умов контракту також підтверджує підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків від 21.10.2008р. Пунктом 1 специфікації № 1 до контракту № 06/07 від 06.07.2004 р., що є невід'ємною частиною контракту, встановлює обов'язок замовника здійснити оплату замовленої партії не пізніше 25 серпня 2004 року. Відповідач стверджує, що строк позовної давності за зобов'язанням, яке виникло з умов контракту № 06/07 від 06.07.2004 р., в тому числі за товарною накладною № 1013 від 27.07.2004 р. закінчився ще 26 серпня 2007 року, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався з 26.08.2004 року. Відповідач посилається на те, що крім контракту від 06.07.2004 р. між позивачем та відповідачем не було укладено ніяких інших угод та домовленостей, які могли б тягнути за собою певні зобов'язання.

На думку відповідача, станом на день звернення позивача до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ДП "СП Октопус" боргу в сумі 40 000 грн. по товарній накладній № 1013 від 27.07.2004 р. є безпідставним. Також у доповненні до заперечень на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач не скористався належними процесуальними правами у встановлені законодавством строки, а тому позовні вимоги про стягнення з нього боргу в сумі 40000 грн. не підлягають задоволенню в зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази у справі,  господарський суд встановив наступні обставини справи.

Глобинським райагропостачем (Постачальник) та ДП "СП Октопус" (Замовник) 6 липня 2004 року укладено контракт № 06/07-01 (далі - контракт). За умовам контракту Глобинський райагропостач постачає, а ДП "СП Октопус" купує нафтопродукти на умовах викладених в контракті та специфікаціях, які є невід'ємною частиною зазначеного контракту.

Підписаною сторонами специфікацією № 1 від 6 липня 2004р. до контракту передбачено, що Глобонський райагропостач зобов'язаний поставити ДП "СП Октопус" дизельне пальне у кількості 170 тонн за ціною 2120,00 грн. (без врахування ПДВ) та бензин А-76 у кількості 20 тонн за ціною 2473,333 грн. (без врахування ПДВ). Пунктом 4 цієї специфікації встановлено, що Постачальник зобов'язався відвантажити зазначений товар протягом 15 днів з моменту отримання заявки на умовах самовивозу транспортом Замовника. Остаточна кількість товару, відвантаженого по даній специфікації, фіксується згідно виписаних товарних накладних.

За умовами п. 1 зазначеної специфікації № 1 06.07.2004 р. замовник зобов'язується провести оплату заявленої партії не пізніше 25.08.2004 р. Також специфікацією обумовлено, що транспортні послуги не входять у вартість партії товару. Тобто, у разі поставки пального Замовнику транспортом Постачальника, останній має право вимагати від Замовника сплати вартості послуг по доставці пального.

Саме після укладення сторонами контракту від 6 липня 2004р. позивачем у липні 2004 року здійснена поставка відповідачу нафтопродуктів - дизельного пального у кількості 166,319 тонн та бензину А-80 у кількості 15,272 тонн за товарними накладними № 939 від 08.07.04 р., № 947 від 12.07.04 р., № 954 від 14.07.04 р., № 956 від 15.07.04 р., № 963 від 19.07.04 р., № 964 від 19.07.04 р., № 979 від 20.07.04 р., № 991 від 21.07.04 р., № 1013 від 27.07.04 р., які відповідач прийняв без зауважень та заперечень. Відповідач набув право власності на отримане пальне з моменту передання йому товару (частина 1 ст. 334 ЦК України).

Дизельне пальне передано ДП "СП Октопус" згідно довіреності серії НАШ №096357 від 08.07.04р. виданій Рєзнікову А.І., а на отримання бензину довіреність відсутня.

На поставлене дизельне пальне, бензин та витрати на доставку пального Глобинський райагропостач виставив ДП "СП Октопус" рахунок-фактуру № 939 від 08.07.2004 на суму 62267,33 грн., рахунок-фактуру № 947 від 12.07.04 року на суму 61 483.39 грн., рахунок-фактуру № 954 від 14.07.04 року на суму 61 264,61 грн., рахунок-фактуру № 956 від 15.07.04 року на суму 61412,16 грн., рахунок-фактуру № 963 від 19.07.04 року на суму 62 707,44 грн., рахунок-фактуру № 979 від 20.07.04 року на суму 39 832.66 грн., рахунок-фактуру № 991 від 21.07.04 року на суму 62 620,96 грн., рахунок-фактуру № 1013 від 27.07.04 року на суму 62 267,34 грн., всього рахунок-фактури пред'явлені на загальну суму 477 085,39 грн.

Позивач надав уточненні позовні вимоги від 27.02.09 № 36, в яких сума боргу обчислена, виходячи із сум, зазначених у всіх видаткових накладних рахунок-фактурах, та враховуючи часткову оплату в сумі 437 085,39 грн.  

Так, ДП "СП Октопус" здійснило часткову оплату пального на загальну суму 437 085,39 грн., що засвідчено банківськими виписками з поточного рахунку позивача від 27.08.2004, від 14.10.2004, від 02.11.2004, від 23.03.2005, від 23.08.2006, від 05.09.2006, від 27.09.2006 та від 10.10.2007 (а.с. 26-33).  Отже, заборгованість відповідача становить 40 000 грн.   

Факт наявності боргу за отримане пальне в сумі 40 000 грн. підтверджується підписаним сторонами в особі головних бухгалтерів актом звірки взаєморозрахунків від 21.10.2008р., скріпленим печатками обох сторін без зауважень та заперечень (а. с. 75).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

За правилами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно правил, встановлених ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі встановлених обставин справи, умов контракту господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен сплатити заборгованість за пальне в сумі 40 000 грн.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності для стягнення боргу відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.  

У відповідності до правил ст.ст. 260, 253 ЦК України перебіг строку слід починати з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано її початок.

За зобов'язанням, яке виникло з умов контракту № 06/07 від 06.07.2004 р., перебіг строку позовної давності для стягнення вартості поставленого пального розпочався з 26.08.2004 року, тобто, строк позовної давності мав спливати 26.08.2007 року.  

Після підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків від 21.10.2008р. позивач 21.10.2008р. надіслав відповідачу вимогу № 272 про сплату  заборгованості в розмірі 40000 грн. в строк протягом семи днів з моменту одержання цієї вимоги.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Вказана норма розповсюджується як на фізичних, так і на юридичних осіб, оскільки не містить спеціальних вимог до суб'єктного складу спірних правовідносин.

Суд виходить з того, що такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора.

До дій, які свідчать про визнання боргу відповідачем у даній справі відноситься часткове виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати отриманого пального, а саме, сплата ним за пальне по 5000 грн. 23.08.2006, 05.09.2006, 27.09.2006 та сплата 15000 грн. 10.10.2007, що засвідчено банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 26-33), на які є посилання у акті звірки взаємних розрахунків.

Отже, така дія відповідача як перерахування на рахунок позивача 23.08.2006 р., 05.09.2006, 27.09.2006 та 10.10.2007 грошових коштів в оплату пального, є підставою для переривання перебігу позовної давності кожного разу у зазначені дні.

Також така дія відповідача, як підписання акта звірки розрахунків від 21.10.2008р., що скріплений печатками обох сторін без зауважень та заперечень, в якому відповідач фактично погодив суму боргу в розмірі 40000 грн., може бути підставою для переривання перебігу позовної давності.

Правилами частини 3 ст. 264 ЦК України встановлено, що після переривання  перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, у даному випадку після кожного переривання - 23.08.2006 р., 05.09.2006 р., 27.09.2006 р. та 10.10.2007 р. перебіг загальної позовної давності у три роки починається заново.

Таким чином, станом на день подання позивачем позову - 03.12.2008 року, що слідує із відтиску штемпеля установи зв'язку на конверті поштового відправлення (а.с. 19),  перебіг загальної позовної давності у три роки для стягнення боргу не сплив, тому порушене право позивача на отримання коштів за поставлене пальне підлягає захисту.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не пред'являв позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Отже, позов про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованим, повністю підтверджений матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 4000 грн. за послуги адвоката підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження витрат на послуги адвоката, позивачем надано договір про надання адвокатської допомоги від 10.10.08р., укладений між Глобинським райагропостачем та адвокатом Завезіоном Л.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 295 видане Полтавською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 03.10.1998р. Завезіону Л.В., а також платіжне доручення № 460 від 18.12.08р. про перерахування позивачем на рахунок адвоката Завезіона Л.В.

Отже, Глобинським райагропостачем документально підтверджена сума витрат на послуги щодо ведення справи у суді адвокатом Завезіоном Л.В. у сумі 4000 грн.

Державне мито по справі в сумі 400 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                                ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "СП Октопус" товариства з обмеженою відповідальністю "Октопус" (25022 Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 30285705) на користь відкритого акціонерного товариства "Глобинський райагропостач", (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Карла Маркса, 170, код ЄДРПОУ 00906456) основну заборгованість у сумі 40000 грн., 4000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, а також судові витрати на державне мито в сумі 400 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.  

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                   О.А. Змеул

    23.03.2008