Рішення

від 18.07.2013 по справі 901/1490/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2013 Справа № 901/1490/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама»

про стягнення 387 255,86 грн., розірвання договору та витребування майна

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - Олефіренко А.С., довіреність б/н від 19.03.2013, представник.

Від відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» - Панарат П.В., довіреність б/н від 14.06.2013, представник.

Від відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама» - Панарат П.В., довіреність б/н від 10.05.2013, представник.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама» про стягнення 387 255,86 грн. заборгованості, в тому числі 341 526,09 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 38 166,36 грн. пені та 7 563,41 грн. 3% річних; розірвання договору фінансового лізингу

№ UA09L-10-01 від 19.05.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» бульдозеру Caterpillar модель D6T, що був у використанні, серійний номер CAT00D6TCPEZ00177 та передачу його Товариству з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус» у порушення умов Договору фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010 не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим за ним створилась заборгованість по сплаті лізингових платежів, пені та 3 % річних, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лама» у порушення умов Договору поруки № UA09L-10-01S4 від 19.05.2010 не виконує взяті на себе зобов'язання із забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» за Договором фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010.

Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статті 526, 651, 653, 806 Цивільного кодексу України, статті 7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.05.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.05.2013.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

В процесі розгляду справи відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус», надав суду докази погашення заборгованості по лізинговим платежам по Договору фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010 в розмірі 341 526,09 грн. (платіжне доручення № 198 від 30.04.2013 на суму 118 353, 23 грн. та платіжне доручення

№ 226 від 31.05.2013 на суму 223 172,86 грн.), а також відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти вимог про стягнення пені, 3 % річних, розірвання договору та повернення предмету лізингу з підстав, зазначених у відзиві. Проте, в процесі розгляду справи, представник відповідачів визнав вимогу позивача про стягнення 3 % річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» (лізингодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (лізингоодержувач за договором) укладено кредитний Договір фінансового лізингу № UA09L-10-01 (далі за текстом - Договір фінансового лізингу (а.с. 17-21), відповідно до пункту 2.1 якого лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений в Додатку № 1 до цього Договору (бульдозер Катерпіллар D6Т бувший у використанні, 2008 р.в.), і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними умовами. Цей договір укладений відповідно до Загальних умов, які є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.2 Договору фінансового лізингу).

Пунктом 3.2.1 Договору фінансового лізингу встановлено, що в період з дня укладення цього Договору до моменту передачі предмета лізингу вартість предмета лізингу становить гривневий еквівалент 260 000 доларів США, в тому числі ПДВ, що станом на дату, яка передує даті укладення цього Договору становить 2 060 760,00 гривень, в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 4.5 Договору фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому Додатком № 3 до цього Договору, збільшеному відповідно до пункту 4.4 цього Договору, не пізнішe кінцевої дати сплати лізингових платежів.

За 5 банківських днів до кінцевої дати сплати лізингових платежів у відповідному періоді нарахування, лізингодавець надсилає лізингоодержувачеві рахунок-фактуру на вказану в цьому Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

Пунктом 4.6 Договору фінансового лізингу встановлено визначення викупної ціни, а саме викупна ціна - це ціна, за якою лізингодавець зобов'язаний передати предмет лізингу у власність лізингоодержувача за договором купівлі-продажу по закінченню терміну дії цього Договору. Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у власність і сплатити викупну ціну. У випадку, якщо Лізингоодержувач здійснює викуп предмета лізингу по закінченню строку лізингу, то викупну ціну становитиме останній лізинговий платіж відповідно до загального графіку лізингових платежів (додаток № 3 Договору фінансового лізингу).

Строк лізингу для цілей даного Договору становить 36 місяців (пункт 6.1 Договору фінансового лізингу).

Крім того, 19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» погоджено ті підписано Загальні умови договорів фінансового лізингу (далі за текстом Загальні Умови (а.с. 25-58), відповідно до пункту 2.2 яких сторони встановили, що Загальні умови застосовуються до всіх договорів фінансового лізингу, які будуть укладені між лізингодавцем і лізингоодержувачем, і в тексті яких буде прямо міститися відповідне посилання на ці Загальні умови. При виконанні Договорів Сторони керуються цими Загальними умовами таким чином, ніби положення Загальних умов були б безпосередньо включені в сам текст конкретного Договору (з урахуванням їх відповідної інтерпретації стосовно конкретного Договору).

01.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» складено акт приймання-передачі обладнання № 7, відповідно до якого було здійснено прийом-передача обладнання, а саме: бульдозер гусеничний Катерпіллар D6T САТ00D6ТСPEZ00177 (а.с. 59).

01.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу, відповідно до якої сторони домовились про встановлення Уточненого Загального Графіку Платежів до Договору фінансового лізингу (а.с. 60-61).

29.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору фінансового лізингу, відповідно до якої сторони домовились про встановлення Уточненого Загального Графіку Платежів до Договору фінансового лізингу (а.с. 62-63).

19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лама» укладено Договір поруки

№ UA09L-10-01S4 (далі за текстом - Договір поруки (а.с. 145-151)), відповідно до пункту 2.1 якого встановлено, що цей договір поруки є забезпеченням поручителем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Лама») виконання зобов'язань боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус») за Договором лізингу зі сплати на користь кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна») лізингових платежів на суму 254 107, 44 доларів США, що станом на дату, яка передує даті укладення цього Договору становить 2 014 055,64 грн., а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус»), передбачених умовами Договору лізингу.

За твердженням позивача, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус», повністю виконав зобов'язання щодо сплати 27 лізингових платежів, що підтверджується підписаними сторонами Договору фінансового лізингу 29 актами наданих послуг (а.с. 92-120), проте починаючи з 01.10.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус» припинило виконання зобов'язань зі сплати лізингових платежів.

27.03.2013 позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» вимогу № 47/03 про виплату пені за Договором фінансового лізингу (а.с. 133-136), відповідно до якої вимагав негайно, після отримання цієї вимоги, сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» пеню в розмірі 38 166,36 грн.

Крім того, 27.03.2013 позивач надіслав на адресу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама», вимогу № 52/03 про виплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та 3 % річних за Договором фінансового лізингу та Договором поруки (а.с. 152-157), відповідно до якої вимагав негайно, після отримання цієї вимоги, сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» 285 062,62 грн. - заборгованості по лізинговим платежам, пеню в розмірі

38 166,36 грн. та 3 % річних в розмірі 7 563,41 грн.

У зв'язку тим, що відповідачі не виконали вимоги позивача щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Правовідносини, що виникли з приводу неналежного виконання умов договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів, а також порушення інших умов договору та договору поруки регулюються положеннями параграфу 6 глави 58 Цивільного кодексу України, статті 292 Господарського кодексу України, параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату.

В свою чергу частина 1 статті 292 Господарського кодексу України містить визначення лізингу, відповідно до якої лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» належним чином виконало умови Договору фінансового лізингу, що також підтверджується матеріалами справи, а саме: Договором фінансового лізингу (а.с. 17-21) та актом прийому-передачі обладнання № 7 від 01.06.2010 (а.с. 59) та не заперечувалось представниками сторін в процесі розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (частина 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Всупереч умовам Договору фінансового лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус» свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів не виконало, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником відповідачів.

Проте, як зазначено вище, в процесі розгляду справи відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус», погасив заборгованість по лізинговим платежам по Договору фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010 в розмірі 341 526,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 30.04.2013 на суму 118 353, 23 грн. та платіжним дорученням № 226 від 31.05.2013 на суму 223 172,86 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що заборгованість по лізинговим платежам в розмірі 341 526,09 грн. станом на момент прийняття рішення по справі погашена відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальність «Наутілус», в повному обсязі суд припиняє провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 38 166,36 грн. пені та 7 563,41 грн. - 3% річних.

Суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 14.10 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу Лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити Лізингодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором, і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.

Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення Лізингодавцем Лізиноодержувачі письмової вимоги про виплату такої пені.

27.03.2013 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату пені за Договором фінансового лізингу, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 133-138).

При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивачем було дотримано встановлений пунктом 23.5 Загальних умов порядок направлення відповідачу за його місцезнаходженням: 86414, Донецька область, м. Єнакіеве, пр. Берегового,40а, вимоги про виплату пені за Договором фінансового лізингу.

Посилання відповідача на довідку поштового зв'язку про повернення поштового відправлення через закінчення терміну зберігання як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені судом оцінюється критично, так як по-перше, така вимога направлена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Наутілус» за належною адресою, визначеною сторонами в Договорі фінансового лізингу, а по-друге, неотримання поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» свідчить про нехтуванням ним своїми правами щодо поінформованості про дії та події, які стосуються такої юридичної особи.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, пеня нарахована ним на суму заборгованості за лізинговими платежами, яка виникла за період з вересня 2010 року по березень 2013 року.

Тобто, позивачем в порушення приписів положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нараховано штрафні санкції за прострочення сплати лізингових платежів за період більший ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення 18 476,84 грн. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 7 563,41 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про розірвання Договору фінансового лізингу також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору у передбачених законом та договором випадках.

З огляду на наведене суд зазначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку.

Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Таким чином, для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору принципового значення набуває дослідження обставин, які пов'язані із систематичним невиконанням зобов'язання із сплати лізингових платежів.

Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

При цьому, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів - постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, про що зазначено в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Крім того, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Враховуючи, що законодавцем передбачено право лізингодавця відмовитись від договору лізингу у випадку прострочення сплати лізингових платежів більше 30 днів (частина 2 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»), приписи статті 782 Цивільного кодексу України - прострочення сплати лізингових платежів на шість місяців є істотним порушенням умов Договору фінансового лізингу при якому відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус», в значній мірі позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору фінансового лізингу, тобто істотно порушив умови такого договору, а отже твердження позивача про необхідність розірвання Договору фінансового лізингу приймаються судом як обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» бульдозера «Caterpillar» модель D6T, що був у користуванні, серійний номер CAT00D6TCPEZ00177, суд зазначає наступне,

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи задоволення позовної вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу, що в свою чергу зумовлює припинення зобов'язання, у відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус», виникає зобов'язання повернути предмет лізингу, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приписами частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лама» (поручитель) укладено Договір поруки № UA09L-10-01S4, згідно пункту 2.1 якого цей договір поруки є забезпеченням поручителем виконання зобов'язань боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна») за Договором фінансового лізингу зі сплати лізингових платежів, а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником, передбачених умовами Договору фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 цього ж Кодексу передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

27.03.2013 позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама» вимогу № 52/03 про виплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та 3 % річних за Договором фінансового лізингу та Договором поруки (а.с. 152-157), відповідно до якої вимагав негайно, після отримання цієї вимоги, сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшнл Україна» 285 062,62 грн. - заборгованості по лізинговим платежам, пеню в розмірі 38 166,36 грн. та 3 % річних в розмірі 7 563,41 грн.

Відповідно до змісту статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус», умов Договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів, пені та 3 % річних, а також невиконанням відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лама» умов договору поруки, суд вважає обґрунтованим вимоги про стягнення із відповідачів солідарно 18 476,84 грн. пені, 7 563,41 грн. 3% річних з урахуванням умов Договору фінансового лізингу та поруки.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 18.07.2013 оголошені вступна та резолютивні чистині рішення. Повне рішення складено 23.07.2013.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (пр. Берегового, 40, корпус А, м. Єнакієве, Донецька обл., 86420, ЄДРПОУ 25104321) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАМА» (вул. Гудованцева, 2/12, м. Керч, АР Крим, 98300, ЄДРПОУ 20717622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022, р\р 26006003108100 в АБ «ІНГ БАНК Україна», МФО 300539, ЄДРПОУ 35431993) 18 476,84 грн. пені, 7 563,41 грн. 3% річних та 47 346,45 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 19 689,52 грн. пені відмовити.

4. Розірвати договір фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022, ЄДРПОУ 35431993) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (пр. Берегового, 40, корпус А, м. Єнакієве, Донецька обл., 86420, ЄДРПОУ 25104321).

5. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (пр. Берегового, 40, корпус А, м. Єнакієве, Донецька обл., 86420, ЄДРПОУ 25104321) Бульдозер «Caterpillar» модель D6T, що був у користуванні, серійний номер CAT00D6TCPEZ00177 та передати його Товариству з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022, ЄДРПОУ 35431993).

6. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 341 526,09 грн. заборгованості за лізинговими платежами припинити.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас