Постанова

від 23.09.2013 по справі 901/1490/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 901/1490/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Градової О.Г.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Олефіренко Андрій Сергійович, (Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна");

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.Ю.) від 18.07.2013 у справі №901/1490/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус"

про стягнення 387255,86 грн., розірвання договору та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013 позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАМА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 18476,84 грн. пені, 7563,41 грн. 3% річних та 47346,45 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 19689,52 грн. пені відмовлено.

Розірвано договір фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус".

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" бульдозер "Caterpillar" модель D6T, що був у користуванні, серійний номер CAT00D6TCPEZ00177 та передано його Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна".

Провадження у справі в частині вимог про стягнення 341526,09 грн. заборгованості за лізинговими платежами припинено.

Не погодившись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наутілус" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013, в частині задоволення позову; прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" 7563,41 грн. 3% річних.

На думку скаржника, при ухваленні рішення судом першої інстанції були порушенні норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи. Так, судом не взято до уваги, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус" не було отримано вимоги про виплату пені, що суперечить п. 14.10 загальних умов договору. Крім того, місцевим господарським судом не було враховано, що в силу положень закону та умов договору, договір фінансового лізингу може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення лізингодавцем одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань сторін, проте позивач звернувся з позовними вимогами щодо розірвання договору у судовому порядку.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 у зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. та відпусткою судді Заплава Л.М., була здійснена заміна суддів Антонової І.В. та Заплава Л.М. на суддів Градову О.Г. та Сікорську Н.І.

23.09.2013 до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, та просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013 - без змін.

У судове засідання, призначене до розгляду на 23.09.2013, з'явився представник позивача, якій заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, про причини неявки судову колегію не повідомили.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" (лізингодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус" (лізингоодержувач за договором) укладено кредитний Договір фінансового лізингу № UA09L-10-01 (далі - договір фінансового лізингу, договір, спірний договір) (а.с. 17-21).

Відповідно до пункту 2.1 Договору лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений в Додатку № 1 до цього Договору (бульдозер Катерпіллар D6Т бувший у використанні, 2008 р.в.), і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними умовами. Цей договір укладений відповідно до Загальних умов, які є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 2.2 Договору фінансового лізингу).

Пунктом 3.2.1 Договору встановлено, що в період з дня укладення цього Договору до моменту передачі предмета лізингу вартість предмета лізингу становить гривневий еквівалент 260000 доларів США, в тому числі ПДВ, що станом на дату, яка передує даті укладення цього Договору становить 2 060760,00 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до пункту 4.5 Договору лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому Додатком № 3 до цього Договору, збільшеному відповідно до пункту 4.4 цього Договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів.

За 5 банківських днів до кінцевої дати сплати лізингових платежів у відповідному періоді нарахування, лізингодавець надсилає лізингоодержувачеві рахунок-фактуру на вказану в цьому Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

Пунктом 4.6 Договору фінансового лізингу встановлено визначення викупної ціни, а саме викупна ціна - це ціна, за якою лізингодавець зобов'язаний передати предмет лізингу у власність лізингоодержувача за договором купівлі-продажу по закінченню терміну дії цього Договору. Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у власність і сплатити викупну ціну. У випадку, якщо Лізингоодержувач здійснює викуп предмета лізингу по закінченню строку лізингу, то викупну ціну становитиме останній лізинговий платіж відповідно до загального графіку лізингових платежів (додаток № 3 Договору фінансового лізингу).

Строк лізингу для цілей даного Договору становить 36 місяців (пункт 6.1 Договору фінансового лізингу).

Також 19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус" погоджено ті підписано Загальні умови договорів фінансового лізингу (далі за текстом Загальні Умови (а.с. 25-58), відповідно до пункту 2.2 яких сторони встановили, що Загальні умови застосовуються до всіх договорів фінансового лізингу, які будуть укладені між лізингодавцем і лізингоодержувачем, і в тексті яких буде прямо міститися відповідне посилання на ці Загальні умови. При виконанні Договорів Сторони керуються цими Загальними умовами таким чином, ніби положення Загальних умов були б безпосередньо включені в сам текст конкретного Договору (з урахуванням їх відповідної інтерпретації стосовно конкретного Договору).

01.06.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Наутілус" бульдозер гусеничний Катерпіллар D6T САТ00D6ТСPEZ00177, підтвердженням чого є акт прийому-передачі обладнання № 7 (а.с. 59).

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус" були укладені Додаткову угоду № 1 від 01.06.2010 та Додаткову угоду № 2 від 29.12.2011 до Договору фінансового лізингу, відповідно до яких сторони домовились про встановлення уточненого загального графіку платежів до Договору (а.с. 60-61, а.с. 62-63).

19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лама" укладено Договір поруки №UA09L-10-01S4 (далі - Договір поруки (а.с. 145-151)), відповідно до пункту 2.1 якого встановлено, що цей договір поруки є забезпеченням поручителем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Лама") виконання зобов'язань боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус") за Договором лізингу зі сплати на користь кредитора (Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна") лізингових платежів на суму 254107, 44 доларів США, що станом на дату, яка передує даті укладення цього Договору становить 2014055,64 грн., а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус"), передбачених умовами Договору лізингу.

За твердженням позивача, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наутілус", повністю виконав зобов'язання щодо сплати 27 лізингових платежів, що підтверджується підписаними сторонами Договору фінансового лізингу 29 актами наданих послуг (а.с. 92-120), проте починаючи з 01.10.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Наутілус" припинило виконання зобов'язань зі сплати лізингових платежів.

27.03.2013 позивач надіслав вимогу № 47/03 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" про виплату пені за Договором фінансового лізингу (а.с. 133-136), відповідно до якої вимагав негайно, після отримання цієї вимоги, сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" пеню в розмірі 38166,36 грн., та вимогу № 52/03 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама" про виплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та 3 % річних за Договором фінансового лізингу та Договором поруки (а.с. 152-157), відповідно до якої вимагав негайно, після отримання цієї вимоги, сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" 285062,62 грн. - заборгованості по лізинговим платежам, пеню в розмірі 38166,36 грн. та 3 % річних в розмірі 7563,41 грн.

У зв'язку тим, що відповідачі не виконали вимог позивача щодо сплати заборгованості та штрафних санкцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" (далі - ТОВ "Катерпіллар Файненшнл Україна") звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" (далі - ТОВ "Наутілус"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама" (ТОВ "Лама") про стягнення 387255,86 грн. заборгованості, в тому числі 341526,09 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 38166,36 грн. пені та 7563,41 грн. 3% річних; розірвання договору фінансового лізингу №UA09L-10-01 від 19.05.2010, укладеного між ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" та ТОВ "Наутілус" та витребування у ТОВ "Наутілус" бульдозеру Caterpillar модель D6T, що був у використанні, серійний номер CAT00D6TCPEZ00177 та передачу його ТОВ "Катерпіллар Файненшл Україна".

Позовні вимоги із посиланням на ст.ст. 526, 651, 653, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" мотивовано тим, що ТОВ "Наутілус" у порушення умов Договору фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010 не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим за ним створилась заборгованість по сплаті лізингових платежів, пені та 3 % річних, а ТОВ "Лама" у порушення умов Договору поруки № UA09L-10-01S4 від 19.05.2010 не виконує взяті на себе зобов'язання із забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Наутілус" за Договором фінансового лізингу № UA09L-10-01 від 19.05.2010.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що є обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 18476,84 грн., 3% річних у розмірі 7563,41 грн., про розірвання договору та повернення обладнання.

Припиняючи провадження в частині вимог про стягнення 341526,09 грн. заборгованості за лізинговими платежами, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи ТОВ "Наутілус" погасив заборгованість по лізинговим платежам по Договору фінансового лізингу в розмірі 341526,09 грн., тобто у цій частині відсутній предмет спору.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як зазначалося вище, 19.05.2013 між ТОВ "Катерпіллар Файненшнл Україна" та ТОВ "Наутілус" було укладено Договір фінансового лізингу, який у силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона передає або зобов'язується передати другій стороні у користування майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату.

В свою чергу ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України містить визначення лізингу, відповідно до якої лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Судом першої інстанції було безперечно встановлено, що ТОВ "Катерпіллар Файненшнл Україна" належним чином виконало умови Договору, а саме придбало визначене договором обладнання та надало його ТОВ "Наутілус". Належність виконання умов Договору ТОВ "Катерпіллар Файненшнл Україна" відповідачами не заперечується.

Разом з тим, всупереч умовам Договору, зокрема п. 4.5 Договору, ТОВ "Наутілус" свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів не виконало, а саме з 01.10.2012 ТОВ "Наутілус" припинило виконання зобов'язань зі сплати лізингових платежів.

Тоді як відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку, встановленому договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, ТОВ "Наутілус" були порушенні умови договору та чинного законодавства при припиненні виконання зобов'язань зі сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим створилася заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 341526,09 грн.

Однак, під час розгляду справи у суді першої інстанції ТОВ "Наутілус" погасило заборгованість по лізинговим платежам за Договором фінансового лізингу в розмірі 341526,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 30.04.2013 на суму 118353,23 грн. та платіжним дорученням № 226 від 31.05.2013 на суму 223172,86 грн. (а.с. 186,192). З огляду на це, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у частині стягнення заборгованості по лізинговим платежам в розмірі 341526,09 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення з відповідачів 38166,36 грн. пені та 7563,41 грн. 3% річних, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення цих вимог, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Частиною 1 ст. 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

При цьому під неустойкою, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 14.10 Загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу Лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити Лізингодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором, і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі.

Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення Лізингодавцем Лізиноодержувачі письмової вимоги про виплату такої пені.

27.03.2013 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату пені за Договором фінансового лізингу, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 133-138).

При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивачем було дотримано встановлений пунктом 23.5 Загальних умов порядок направлення відповідачу за його місцезнаходженням: 86414, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Берегового, 40а, вимоги про виплату пені за Договором фінансового лізингу.

Посилання ТОВ "Наутілус" на те, що стягнення пені є безпідставним, оскільки відповідачем не отримано вимоги позивача, що є порушенням п. 14.10 Загальних умов, судова колегія розцінює критично, оскільки вимога направлена позивачем ТОВ "Наутілус" за належною адресою, визначеною сторонами в Договорі фінансового лізингу, в матеріалах справи є лист Центру поштового зв'язку №6 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №82 від 10.07.2013 (а.с. 230), відповідно до якого лист з оголошеною цінністю №0100103466576, відправлений 27.03.2013 з Києва на адресу ТОВ "Наутілус", надійшов до відділення поштового зв'язку 02.04.2013 та був повернутий 03.05.2013 за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання, тобто не був отриманий з вини відповідача у наслідок нехтування своїми правами щодо поінформованості про дії та події.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, всупереч цьому правилу з розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що пеня нарахована ним на суму заборгованості за лізинговими платежами, яка виникла за період з вересня 2010 року по березень 2013 року.

У зв'язку з чим, місцевим господарським судом зроблений вірний висновок, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 18 476,84 грн. пені.

Судова колегія також вважає підставним висновок суду першої інстанції щодо стягнення 7563,41 грн. 3% річних, оскільки ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розірвання договору та повернення майна, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору у передбачених законом та договором випадках.

У силу ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто законодавством передбачено, що договір може бути припинений або внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або внаслідок розірвання договору.

При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

При цьому, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів - постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

У зв'язку з наведеним, судова колегія вважає хибним посилання скаржника на необхідність позасудового вирішення питання про розірвання спірного договору шляхом односторонньої відмови лізингодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів, тобто навіть для односторонньої відмови від договору потребується наявність заборгованості більше 30 днів, невиконання лізингоодержувачем зобов'язань з оплати лізингових платежів з 01.10.2012 та неналежне виконання цих зобов'язань з вересня 2010 року розцінюється судовою колегією як істотне порушення договору лізингу.

Виходячи з наведеного є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо розірвання спірного договору.

Також у позові позивач просив витребувати у ТОВ "Наутілус" бульдозер "Caterpillar" модель D6T, що був у користуванні, серійний номер CAT00D6TCPEZ00177.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже вимога про повернення предмету договору є похідною від вимоги про розірвання договору та, враховуючи задоволення позовної вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу, у ТОВ "Наутілус" виникає зобов'язання повернути предмет лізингу лізингодавцеві.

При цьому, на думку судової колегії, є правомірним висновок суду першої інстанції і про солідарну відповідальність боржників, з огляду на таке.

Приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

19.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лама" (поручитель) укладено Договір поруки № UA09L-10-01S4, згідно пункту 2.1 якого цей договір поруки є забезпеченням поручителем виконання зобов'язань боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна") за Договором фінансового лізингу зі сплати лізингових платежів, а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником, передбачених умовами Договору фінансового лізингу.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 цього ж Кодексу передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

27.03.2013 позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лама" вимогу № 52/03 про виплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та 3 % річних за Договором фінансового лізингу та Договором поруки (а.с. 152-157), відповідно до якої вимагав негайно, після отримання цієї вимоги, сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшнл Україна" 285062,62 грн. - заборгованості по лізинговим платежам, пеню в розмірі 38166,36 грн. та 3 % річних в розмірі 7563,41 грн.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням ТОВ "Наутілус" умов Договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів, пені та 3 % річних, а також невиконанням ТОВ "Лама" умов договору поруки, вони повинні солідарно нести відповідальність в частині задоволення фінансових вимог з урахуванням умов Договору фінансового лізингу та поруки.

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наутілус" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2013 у справі №901/1490/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді О.Г. Градова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лама" (вул. Гудованцева, 2/12, м. Керч, 98300)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Наутілус" (пр. Берегового, 40"А", м. Єнакієве, Донецька область, 86420)