Постанова

від 22.07.2013 по справі 24/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. Справа№ 24/20

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Лідіс"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 08.04.2013 року

у справі №24/20 (суддя - Мандичев Д. В.)

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс"

на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Лідіс", м.Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал-Інвест-Медіа", м. Київ,

про стягнення 2 199 565,97 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (надалі - ТОВ "НВП Лідіс") звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність та дії старшого державного виконавця Журби Т.В. та начальника Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Ковальського Р.М. (надалі - ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві) при виконанні наказу господарського суду м. Києва у справі №24/20, виданого 10.05.2011р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №24/20 у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю „НВП Лідіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ „НВП Лідіс" в повному обсязі.

Підстави звернення з апеляційною скаргою скаржником обґрунтовані тим, що місцевий господарський суд, вирішуючи скаргу, зробив висновки, які не відповідають матеріалам та обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 року апеляційну скаргу було прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 22.07.2013 року.

22.07.2013 року учасники судового процесу своїх представників в судове засідання не направили, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги останні були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників учасників апеляційного провадження, за наявними у справі матеріалами.

22.07.2013 року в судовому засіданні Київським апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України „Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про виконавче провадження" дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами закону.

Водночас, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (стаття 121-2 ГПК України).

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року у справі №24/20 позовні вимоги ТОВ „НВП Лідіс" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Кепітал-інвест-медіа" на користь ТОВ „НВП Лідіс" 2 000 000,00 грн. основної заборгованості, 12 000,00 грн. інфляційних втрат, 24 164,38 грн. 3% річних, 20 361,64 грн. державного мита та 218,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.31-34).

На виконання зазначеного рішення господарським судом був виданий наказ №24/20 від 10.05.2011р. про примусове його виконання (а.с.35), а в подальшому на вимогу позивача був виданий дублікат даного наказу (а.с.121).

13.06.2011 року старшим державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Журбою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва №24/20 від 10.05.2011 року про стягнення з ТОВ "Кепітал-інвест-медіа" на користь ТОВ „НВП Лідіс" 2 056 744,48 грн. (а.с.146).

28.03.2012 року державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.147-148).

21.09.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Журбою Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу (дублікату) господарського суду міста Києва №24/20 від 10.05.2011 року про стягнення з ТОВ "Кепітал-інвест-медіа" на користь ТОВ „НВП Лідіс" 2 056 744,48 грн.(а.с.152).

29.12.2012р. в порядку п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.155).

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не було вчинено всіх дій з примусового виконання наказу від 10.05.2011 року у справі №24/20, а тому просив суд визнати протиправною бездіяльність та дії старшого державного виконавця Журби Т.В. і начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Ковальського Р.М., що призвело до невиконання з їх вини зазначеного наказу та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2012 року.

Матеріали справи свідчать, що під час здійснення виконавчого провадження з метою виявлення коштів та майна боржника державним виконавцем були надіслані запити до ДПІ у Печерському районі м. Києва, УДАІ м. Києва, БТІ м. Києва, Головного управління статистики № 1283/7 від 13.06.2011р., №1283/7 від 16.06.2011 р., №1440/7 від 22.08.2011 р., №1283/7 від 30.09.2011р., №1283/7 від 27.12.2011 р., №1373/7 від 21.09.2012 р. щодо надання інформації про реєстрацію, наявність майна та поточних рахунків, зареєстрованих за ТОВ "Кепітал-інвест-медіа", направлені платіжні вимоги для списання коштів з рахунків боржника, відкритих в установах банків. Разом з цим, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника №1283/7 від 16.06.2011 року, постанову про арешт майна боржника №1283/7 від 25.06.2011 року, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №1283/7 від 22.07.2011р. (а.с.164, 178, 180, 184-185, 187-190, 195, 201, 204).

Як вбачається з витягу Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 16.06.2011 року за заявою ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві внесено запис про арешт нерухомого майна ТОВ "Кепітал-інвест-медіа", а об'єктом обтяження зазначено все майно у межах суми стягнення 2 056 744,48 грн. (а.с.179).

На запити державного виконавця Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була надана інформація про наявність у боржника рахунків, відкритих у відділеннях ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ КБ «Правекс-банк» (а.с.165, 182-183, 186).

Як вірно встановлено місцевим судом, державний виконавець надіслав до вищевказаних банківських установ постанову про арешт коштів від 25.06.2011р., після чого ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ КБ «Правекс-банк» листами від 19.07.2011р., 27.07.2011р. повідомили державного виконавця про прийняття до виконання даної постанови та одночасно повідомили про відсутність коштів на рахунках боржника (а.с.192-193, 198).

Матеріали справи свідчать, що надіслані 25.07.2011р., 23.08.2011р., 12.09.2011р., 14.09.2011р., 30.09.2011р., 09.12.2011р. та 03.12.2012 р. державним виконавцем платіжні вимоги для списання грошових коштів з рахунків боржника були повернуті банками без виконання в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках боржника (а.с.166-169, 187-189, 202-203).

На запит державного виконавця УДАІ м. Києва листом від 30.08.2011р. була надана інформація про відсутність за ТОВ "Кепітал-інвест-медіа" зареєстрованих автотранспортних засобів.

На запит державного виконавця БТІ м. Києва листом №1337 (И-2012) від 12.01.2012 року надана інформація, що станом на 05.01.2012 року згідно з даними Реєстру прав власності інформація про реєстрацію права власності за ТОВ "Кепітал-інвест-медіа" відсутня (а.с.160).

В свою чергу Головне управління регіональної статистики листом №12/2-22/5878 від 30.10.2012 року підтвердило ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві інформацію про реєстрацію боржника за вказаним у запиті ідентифікаційним номером 35573270 в ЄДРПОУ (а.с.168).

Разом з цим, 12.09.2012 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, 10/10, за результатами якого було складено акт про відсутність за даною адресою боржника та його майна (а.с.199).

Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

У відповідності до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Дані приписи кореспондуються з положеннями, викладеними у Інструкції про провадження виконавчих дій, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за №489/20802, відповідно.

Таким чином, вирішуючи скаргу, колегія суддів апеляційного суду вважає необгрунтованим посилання скаржника на недотримання органом державної виконавчої служби вимог п. 11, 16 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадення», оскільки чинне законодавство передбачає право, а не обов'язок державного виконавця викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні; вимагати від матеріальновідповідальних і посадових осіб боржників - фізичних осіб для надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця.

Колегія суддів не погоджується з посиланням скаржника про те, що органом державної виконавчої служби не здійснено всіх необхідних заходів для примусового виконання наказу, а саме, не отримано інформації щодо всіх банківських рахунків боржника, виявлених під час виконавчого провадження, не вжито заходів правового реагування до винних осіб за ненадання відповідей на запити державного виконавця до банків, ДПІ у Печерському районі м. Києва, БТІ м. Києва, УДАІ м. Києва.

Порядок накладання та виконання арешту коштів на рахунках боржника регламентується Законом України "Про виконавче провадження", Законом України «Про банки та банківську діяльність», Інструкцією про провадження виконавчих дій та Інструкцією про безготівкові рахунки в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, якими не встановлено особливостей накладання арешту на рахунки боржника, які знаходяться у філіях банку.

Варто також зазначити, що у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" звернення до правоохоронних органів з поданням (заявою) про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності можливе за наявності ознак кримінального правопорушення в діях такої особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження (ч.6 ст.65, ч.2 ст.89, ч.2 ст.90 даного Закону).

Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження факт ухилення боржника від виконання зобов'язань або порушення вимог закону про виконавче провадження не знайшов свого підтвердження.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві в межах наданих йому повноважень здійснено своєчасно та в повному обсязі заходи по примусовому виконанню наказу №24/20 від 10.05.2011 року про стягнення з боржника на користь скаржника 2 056 744,48 грн.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, місцевий суд прийшов до правильного висновку про необґрунтованість та безпідставність поданої ТОВ „НВП Лідіс" скарги, у зв'язку з чим правомірно відмовив у її задоволенні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду першої інстанції такою, що відповідає чинному законодавству, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 4-3, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „НВП Лідіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №24/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2013 року у справі №24/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №24/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Остапенко О.М.