28/126
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.03.09 р. Справа № 28/126
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань - Підприємства Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень
до відповідача: Приватного підприємства „Снабмашобсбыт”, м.Донецьк
про стягнення 9515грн.34коп.
Представники сторін:
Від прокуратури: Пономарьов А.О. на підставі посвідчення №2644
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Аурсаліді О.І на підставі довіреності б/н від 29.01.2009р.
Рогозіна О.А. на підставі довіреності б/н від 29.01.2009р.
СУТЬ СПОРУ:
Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Державного департаменту України з питань виконання покарань - Підприємства Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Снабмашобсбыт”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 9515грн.34коп.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на накладні №7 від 12.01.2007р., №47 від 05.02.2007р., №131 від 28.03.2007р., №510 від 28.09.2007р., №626 від 22.11.2007р., №71 від 20.02.2008р., №02 від 11.01.2007р., №12 від 02.02.2007р., №39 від 27.03.2007р., №64 від 21.05.2007р., №130 від 26.09.2007р., №164 від 20.11.2007р., №13 від 27.02.2008р., №14 від 27.02.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серії ЯМЯ №632710 від 11.01.2007р., ЯМЯ №632735 від 02.02.2007р., ЯМЯ 632514 від 23.03.2007р., ЯМЯ №632651 від 26.09.2007р., ЯМЯ №632689 від 13.11.2007р., ЯОЗ №695247 від 26.02.2008р., претензію №6019 від 05.11.2008р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.12.2008р. порушив провадження у справі № 28/126 та призначив її розгляд на 12.01.2009р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що частина насосів, отриманих за накладною №71 від 20.02.2008р. були неналежної якості, про що складений відповідний акт від 20.02.2008р.
Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень надав письмові пояснення в яких зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначив, що акт від 20.02.2008р., на якій посилається відповідач з боку Підприємства Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень не підписувався.
02.03.2009 р. від Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах надійшла телеграма, відповідно до якої прокуратура підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
16.03.2009 р. до суду надійшли пояснення пана Яворського І.М., в яких він зазначив, що акт від 20.02.2008р. не підписував, крім того Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень в письмових поясненнях зазначило, що договір на прийняття насосів на відповідальне зберігання між сторонами не укладався.
Ухвалою від 11.02.2009р. заступником голови господарського суду Донецької області строк розгляду справи був продовжений до 16.03.2009р.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті прокурора та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, господарський суд встановив:
Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Відповідно до п. 1 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31 липня 1998 року N 827/98 Державний департамент України з питань виконання покарань (далі - Департамент) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.
Згідно з приписами ст. 13 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.
Фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом (стаття 24 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України”).
Суд зазначає, що Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень відноситься до об`єктів, що мають загальнодержавне значення.
Відповідно до ст. 2 Статуту Підприємства Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень, підприємство створене з метою залучення до праці засуджених і забезпечення їх професійного навчання.
Підставою звернення прокурора з позовною заявою є несвоєчасна сплата боргу відповідачем, що може зашкодити виконанню покладених на Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень функцій та обов'язків.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що звертаючись до суду з позовом, прокурор правильно визначив в чому саме може відбутися порушення матеріальних інтересів держави та зазначив в якості позивача Державний департамент України з питань виконання покарань - Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень.
Між Підприємством Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень та Приватним підприємством „Снабмашобсбыт”, м.Донецьк, була досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього продукції власного виробництва - насосів.
На виконання умов домовленості Підприємством Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень на адресу відповідача поставлено продукцію, що підтверджується накладними №7 від 12.01.2007р., №47 від 05.02.2007р., №131 від 28.03.2007р., №510 від 28.09.2007р., №626 від 22.11.2007р., №71 від 20.02.2008р.
Фактичне отримання відповідачем продукції за зазначеними накладними підтверджується підписом представника відповідача на накладних в графі „прийняв” та довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯМЯ №632710 від 11.01.2007р., ЯМЯ №632735 від 02.02.2007р., ЯМЯ 632514 від 23.03.2007р., ЯМЯ №632651 від 26.09.2007р., ЯМЯ №632689 від 13.11.2007р., ЯОЗ №695247 від 26.02.2008р.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних відповідачем.
Накладні мали всі суттєві умови, визначені законом для договорів поставки, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума.
Як зазначив прокурор, заборгованість відповідача перед Підприємством Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень складає 9515грн.34 коп.
Підприємством Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень на адресу відповідача направлена претензія №6019 від 05.11.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи).
Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення кредитором вимоги.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень належним чином виконало зобов`язання щодо поставки продукції, яке виникло за домовленістю сторін, проте відповідач своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви у останнього виникла заборгованість в розмірі 9515грн.34коп.
На ряду з зазначеним, відповідно до відзиву відповідача, останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що частина насосів, отриманих за накладною №71 від 20.02.2008р. була неналежної якості, про що складений відповідний акт від 20.02.2008р. За твердженням відповідача неякісні насоси були йому передані на зберігання.
Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на акт від 20.02.2008р., в якому зазначено, що сторони, в тому числі представник Підприємства Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень Яворський І.М. склали акт про те, що при прийнятті насосів встановлено, що на всіх насосах відсутні відповідні полумуфти, та на одному насосі АК 50/200 відбитий фланець. Підприємство Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень зазначило, що акт Яворський І.М. не підписував, вантаж не супроводжував, не приймав участі в прийманні насосів та не ставів свій підпис в акті. Також, суду наданий оригінал акту від 20.02.2008 р. отриманий від відповідача без підпису Яворського І.М. Суду надані пояснення пана Яворського І.М., в яких він зазначив, що акт від 20.02.2008р. не підписував.
У разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджені постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965 р. N П-6 і від 25.04.1966 р. N П-7
За приписом п.19 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 року N П-7 представник виготовлювача (відправника) при прийманні продукції за якістю повинний мати посвідчення на право участі у визначенні якості і комплектності продукції, що надійшла до одержувача.
Суд ухвалою від 02.03.2009р. зобов'язав відповідача надати документальне підтвердження того, що Яворський І.М. мав повноваження на приймання продукції по якості, але суду відповідний документ не наданий.
Таким чином, суд не приймає акт від 20.02.2008р. в якості належного доказу по справі, оскільки він суперечить вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю від 25.04.1966 року N П-7.
Відповідач не надав суду доказів укладення між сторонами договору зберігання, таким чином, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо передачі йому товару на зберігання.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9515грн.34коп. підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.2, 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства „Снабмашобсбыт”, м.Донецьк (за адресою: вул.Незалежності, 16/12, м.Донецьк, 83092, р/р 26002301591493 в Пролетарському від. ПІБ м. Донецька, МФО 334301, код ЄДРПОУ 31209384) на користь Підприємства Коростенської виправної колонії №71 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області, м.Коростень (за адресою: 11510, м. Коростень, Житомирської обл., вул. Білокоровицьке шосе, 4, р/р 2600313692 в Коростенському відділенні „Райффазен банк Аваль”, МФО 311528, код ЄДРПОУ 08679994) заборгованість в розмірі 9515грн.34коп.
Стягнути з Приватного підприємства „Снабмашобсбыт”, м.Донецьк (за адресою: вул.Незалежності, 16/12, м.Донецьк, 83092, р/р 26002301591493 в Пролетарському від. ПІБ м. Донецька, МФО 334301, код ЄДРПОУ 31209384) на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.
Стягнути з Приватного підприємства „Снабмашобсбыт”, м.Донецьк (за адресою: вул.Незалежності, 16/12, м.Донецьк, 83092, р/р 26002301591493 в Пролетарському від. ПІБ м. Донецька, МФО 334301, код ЄДРПОУ 31209384) на р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний у м. Донецьк Ворошиловський район, код бюджетної класифікації: 22050000) плату за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Видати накази після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У судовому засіданні 16.03.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2009 |
Оприлюднено | 01.04.2009 |
Номер документу | 3256196 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Манько Геннадій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні